На Миколаївщині, як і загалом у країні, спостерігаємо певний післясмак децентралізації. З початку чинності Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», з 2015 року, в Миколаївській області утворено 43 ОТГ. Об’єдналися 324 506 селян, що становить 28% загального населення області. Це один з найвищих показників децентралізації в Україні. А важливі не лише кількісні, а й якісні показники роботи громад. Більшість ОТГ, особливо створені першими, змогли використати широкі повноваження та власні ресурси для реалізації проєктів у різних сферах життєдіяльності.

Національний пресклуб «Децентралізація: що далі?», який організувала Асоціація міст України, зібрав журналістів з різних регіонів. Адже реформа місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою та децентралізація стосуються подальшого життя кожного з нас.

Хоч нового Прем’єр-міністра призначили лише 4 березня, 6 березня у Верховній Раді відбулася перша для цього Кабміну, в якому поки що п’ять вакантних посад, Година запитань до уряду.

60 об’єднаних територіальних громад — саме такий проєкт перспективного плану адміністративно-територіального розвитку області схвалила робоча група. У ньому максимально дали шанс на життя тим громадам, що утворилися раніше, щоб не нівелювати здобутків добровільного етапу децентралізації, який тривав п’ять років.

Найближчими днями обласні державні адміністрації мають подати проєкти перспективних планів на затвердження Кабінету Міністрів. Однак проведені консультації показали, що в областях залишається ще багато непростих питань, які потребують зважених рішень.

На Харківщині вже не перший рік укоренилася думка, що спроможною громадою можна вважати лише ту, де налагоджено систему надання соціальних послуг. Тож семінар, присвячений цій темі, зібрав у Чугуєві керівників та представників майже всіх ОТГ регіону. Місце обрано невипадково, оскільки саме Чугуїв визнано у цьому найкращим серед малих і середніх міст Харківської області, він входить до першої півсотні громад України.

У центрі Вінниці в одному з приміщень завжди цікаво, бо тут народжуються ідеї. Це хаб «Місто змістів» — осередок бурхливої продуктивної роботи. Тут відбуваються різні заходи — громадські слухання, пресконференції, презентації наукових і практичних досліджень, фестивалі тощо. Тут шукали відповіді на питання «Чому?» та «Як?» активісти, які ініціювали створення притулку для бездомних людей, вимагали уваги до поліпшення екологічного стану річки Південний Буг, переймалися тим, як зацікавити вінничан сортувати сміття. Тут дискутують школярі, студенти, науковці, журналісти, правоохоронці, чиновники, шанувальники музики й літератури, захисники тварин. Саме тому, що тут живе громадська думка.

Ще рік тому Сєверодонецьк переживав навалу проблем: сміттєвий колапс улітку і провал опалювального сезону взимку, вперше в історії міста тричі зупинявся рух тролейбусів, а міські дороги і тротуари мали жалюгідний стан. Нині спостерігаємо зміни на краще. Не лише подолано старі кричущі проблеми, а й  цього року в місті триває ремонт дорожнього покриття, майже всі великі вулиці освітлено енергоекономічними світильниками. Загалом ситуація змінюється на краще.

Чотири роки Закарпаття залишалося островом поза материком децентралізації в Україні. Ініційоване урядом об’єднання громад наштовхнулося тут не на сприяння, а на протидію обласної влади. Перспективний план з децентралізації депутати схвалили тільки два місяці тому. Зрозуміло, що область упевнено посідала останнє місце в Україні із впровадження реформи.

Добігає завершення 2019-й, а разом з ним спливає термін чинності генерального плану Києва. Його розробили ще наприкінці минулого тисячоліття, у 1997-му. Затим ще довго допрацьовували, тож офіційно ухвалили лише 2002-го. Автори плану зазначали, що розрахували показники до 2020-го. Нині він уже стукає у двері.