Коефіцієнт спотикання

60 об’єднаних територіальних громад — саме такий проєкт перспективного плану адміністративно-територіального розвитку області схвалила робоча група. У ньому максимально дали шанс на життя тим громадам, що утворилися раніше, щоб не нівелювати здобутків добровільного етапу децентралізації, який тривав п’ять років.

— Ми керувалися постановою Кабінету Міністрів №34 від 24 січня цього року, в якій прописано методику формування спроможних ОТГ. А саме: утворення громад навколо міст обласного чи районного значення; чисельність населення та учнів шкільного віку, площа території громади, індекс податкоспроможності та частка місцевих податків. І як підсумок — коефіцієнт фінансової спроможності громад, — пояснив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.

Битва за новий перспективний план (інакше й не назвеш) тривала два тижні, адже на її початку Мінрегіон запропонував утворити на Рівненщині лише 46 ОТГ.

Однак навіть у фіналі залишилися питання і, звісно, не задоволені відповідями на них. Приміром, жителі Обарівської, Городоцької та Бронницької сільських рад, що прилягають до Рівного, хочуть створити власну громаду, аби не бути разом з обласним центром. Переваг від такого об’єднання не бачать.

Рівненський міський голова Володимир Хомко переконує: такого недалекоглядного рішення нам не пробачать діти й онуки. У жителів приміських сіл бракне аргументів, бо Хомко гарантує зафіксувати суми надходжень від їхніх сільських рад окремим рішенням міської й відповідно їх використовувати.

«А ось виборчого законодавства не зміню, бо представництво депутатів визначається пропорційно до кількості населення. Як на мене, тут спрацьовують не аргументи, а радше емоції», — каже міський голова.

Емоції ініціативних груп і справді зашкалюють. Робоча група на них не зважає та ухвалює рішення про приєднання згаданих сільських рад і Квасилівської селищної до новоутвореної Рівненської ОТГ з високим коефіцієнтом спроможності 4,1. І вкотре нагадує про втрачений шанс на добровільне об’єднання п’ять років тому.

Адже ті громади, які ним скористалися, пропонують переважно зберегти. Тобто дати їм змогу попрацювати в нових економічних реаліях 2021-го, коли підтримка держави істотно зменшиться, і водночас у новому форматі повноважень, що до них перейдуть.

Приєднатися до потужніших запропоновано хіба тим ОТГ, які мають низький коефіцієнт спроможності, як-от Пісківська (1,7), яка в нових реаліях приєднається до значно потужнішої Костопільської, що утворюється навколо промислово розвиненого райцентру.

Є вже й перша ластівка, яка добровільно розпочала укрупнення: раніше створена Кричильська ОТГ сама вирішила приєднатися до новоутвореної Сарненської.

Є райони, де буде аж по дев’ять ОТГ (Рівненський чи Дубенський). В інших — від шести до двох. А ось в Острозькому спрацювала така модель: один район — одна громада. Що виявиться ефективнішим, покаже час, і не такий уже й далекий, варто лише законодавчо визначити вичерпний перелік нових функцій та повноважень ОТГ. Адже 25 жовтня — дата місцевих виборів, що мають відбутися на новій адміністративно-територіальній основі, не за горами.

ПРЯМА МОВА

Віталій КОВАЛЬ,
голова Рівненської ОДА:

— Ми формуємо стратегічне бачення власного розвитку на найближчі 50 або й 100 років. Тож маємо бути свідомі того, що адміністративно-територіальний устрій — це майбутнє держави. Тому подекуди ухвалюємо складні, але виважені й державницькі рішення. Тут маємо поставити інтереси України вище від власних амбіцій.