Ще рік тому Сєверодонецьк переживав навалу проблем: сміттєвий колапс улітку і провал опалювального сезону взимку, вперше в історії міста тричі зупинявся рух тролейбусів, а міські дороги і тротуари мали жалюгідний стан. Нині спостерігаємо зміни на краще. Не лише подолано старі кричущі проблеми, а й цього року в місті триває ремонт дорожнього покриття, майже всі великі вулиці освітлено енергоекономічними світильниками. Загалом ситуація змінюється на краще. Про те, як вдається поліпшити господарювання, «Урядовому кур’єру» розповів перший заступник Сєверодонецького міського голови Олег КУЗЬМІНОВ.
— Які проблеми ви назвали б головними для нинішнього Сєверодонецька?
— Найголовніша — невелика дохідна частина міського бюджету. Величезного удару по ньому завдало те, що нормально не працює виробниче підприємство «Сєверодонецький «Азот». Щоправда, існує думка, ніби евакуйовані до нас у 2014 році великі управлінські структури компенсують податки, які місто отримувало від цього підприємства. Загалом так і є. Однак ненормально, що головні бюджетоутворюючі організації — військова частина, відділок поліції та управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Загальний бюджет збирають від кількох десятків платників, він складається з різних видів податків і становить приблизно 1 мільярд 200 мільйонів гривень на рік.
— За великим рахунком, це цифри, порівнянні з бюджетом усієї області.
— Але й кількість вимушено переміщених осіб, які оселилися в нас, найбільша в області й країні загалом. Оскільки в місті прописано понад 50 тисяч вимушених переселенців, збільшилося навантаження на дитячі садки, школи, лікарні та інші об’єкти інфраструктури. А все це додаткові витрати.
— За даними обласної статистики, двоє із семи штатних працівників Луганщини трудяться саме в Сєверодонецьку. Вранці з Лисичанська й Рубіжного йдуть маршрутки, повні людей, які квапляться на роботу.
— І це передовсім навантаження на дороги. Їхній стан дійшов критичного. Тож цього року наші депутати ухвалили рішення знайти кошти на ремонт дорожнього покриття будь-що-будь. У підсумку на капітальний ремонт доріг з міського бюджету було надано 34 мільйони гривень. Ще 12 мільйонів витрачено на поточне утримання і поточні ремонти автомобільних доріг.
— Як же це вдалося?
— Річ у тім, що торік до 22 грудня в Сєверодонецьку тривало протистояння міського голови й депутатського корпусу. Внаслідок такої ситуації торік кошти міського бюджету (а це істотні суми) не було повністю освоєно. Адже загалом зростання міського бюджету почалося з 2017 року, коли розпочалася реформа з децентралізації. Сєверодонецьк як місто обласного підпорядкування користується всіма правами громади щодо податків. Але кошти бюджету не використовували в повному обсязі, доки більшість депутатів міськради не перезавантажила керівництво містом. Ось тоді нарешті почалася нормальна системна командна робота.
Ситуація з дорогами в цьому сенсі показова: тендер на капітальний ремонт було оголошено раніше, ніж сформовано бюджет розвитку. Тому капітальний ремонт доріг почали одразу, щойно дала змогу погода, раніше за всіх інших в області. Так діяти можна лише за повного взаєморозуміння, чого не було в 2018-му.
Саме тому цього року місто погарнішало і стало розвиватися: гроші на це є, і витрачаємо їх ефективно. Наприклад, вдалося здійснити прорив у медицині: придбано нове обладнання, ремонтів проведено на 9 мільйонів гривень, загальна сума капітальних витрат на охорону здоров’я дорівнює 39 мільйонам гривень. Загалом на інфраструктурні об’єкти цього року (станом на 6 грудня) через фонд розвитку міського бюджету витрачено 180 мільйонів гривень. А торік ця цифра становила 77 мільйонів. Ось така різниця.
— А чи допомагають прифронтовому Сєверодонецьку міжнародні донори?
— Так. Щоправда, в роботі із грантами потрібне певне вміння, але маємо вже власну історію успіхів.
Наприклад, за «ЕСКО-механізмом» ми працювали із представниками Німеччини майже вісім місяців. Та цього року ТОВ «Київ-ЕСКО» встановив за інвесторські гроші теплові пункти у школах і дитячих садках міста. Тепер усі десять теплових пунктів ми віддали в управління компанії, що встановила обладнання. Нині у приміщеннях дитячих та шкільних закладів санітарної температури дотримуються, а економія для бюджету енергоносіїв становить 700 тисяч гривень. Через п’ять років ця економія становитиме 2 мільйони гривень, а місто не вклало жодної гривні в цей проєкт. Усі роботи виконано за гроші інвесторів.
У нас закінчується ще один спільний проєкт із міжнародним інвестором, спрямований на реконструкцію гуртожитку. Було надано кошти на роботи з облаштування житла на першому поверсі — тут буде 20 відомчих квартир для тимчасово переміщених осіб. Решта піде на утеплення та модернізацію дитячого садка. Уся сума становить 450 тисяч євро.
Ми опрацювали з німецьким банком KfW, який підтримує фонд соціальних інвестицій, проєкт масштабного будівництва житла для переселенців. Ідеться про кілька багатоповерхових будинків. На рішення за цим проєктом чекаємо у грудні.
— Мабуть, від такої роботи залежить і привабливість для інших населених пунктів об’єднання у спільну із Сєверодонецьком громаду?
— Згідно із планом, громада формуватиметься так, що сім населених пунктів повинні до нас приєднатися. Об’єднання в ОТГ має бути за спільною землею. Але нині вся територія навколо міста належить Попаснянському району і селищу Мирна Долина. Щоб переглянути цю ситуацію, потрібно рішення Верховної Ради України щодо адміністративно-територіального поділу й меж. Знаю, що відповідні проєкти подано. Але ми не просто чекаємо 2020 року, а про селища, котрі мають до нас приєднатися, дбаємо вже зараз.
Завдяки новій фазі проєкту фонду соціальних інвестицій плануємо отримати (тривають переговори) по 300 тисяч євро на фельдшерські пункти у громадах. Ми допоможемо подати відповідні проєкти на участь Сиротиному та Борівському, Єпіфанівці та Боровенькам.
У нашому центрі надання адміністративних послуг вже є обладнання для чотирьох віддалених робочих місць. Тож щойно утвориться Сєверодонецька об’єднана територіальна громада, люди отримуватимуть адміністративні послуги за місцем проживання.
— Що вважаєте найважливішим у планах на 2020 рік?
— Показати гідний результат із залучення інвестицій. І впевнений, на нас чекає багато новосіль.
Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+