На середину жовтня цього року на сайті Мінрегіону зареєстровано лише 27 угод про співробітництво громад. Такої роботи громади  потрібно навчати. Там, де вони не об’єднуються, у розв’язанні їхніх проблем допоможе співробітництво. Наприклад, між міськими та сільськими громадами для забезпечення жителів послугами. Закон «Про співробітництво громад» може стати тим місточком, по якому ці гуртування йтимуть об’єднуватися. Про це під час підсумкової конференції конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2015 році в Києві у клубі Кабінету Міністрів заявила експерт Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» Валентина Полтавець. 

Черепин на перший погляд нічим не відрізняється від сусідніх сіл району. Кількасот його жителів, як і їхні прадіди, з раннього ранку працюють на землі, порають худобу, виховують дітей.   Історія села сягає глибин XV століття, а його традиції складалися ще в епоху трипільської та черняхівської культур.

Щоправда, ближче ознайомившись, обов’язково звернеш увагу на впевненість та цілеспрямованість цих завжди зайнятих невідкладними справами селян. Вони знають, що їм треба, і не відволікаються на зайві розмови. Саме на таких, загартованих сільськими трудовими буднями, майстровитих і відповідальних односельців і робив ставку сільський голова Анатолій Пархоменко, коли висував ідею створення на території трьох сіл — Черепина, Вільхівчика та Карашина — багатопрофільного  сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Обрій». Разом із його майбутнім головою Анатолієм Стрикалем, досвідченим організатором і майстром на всі руки, вони не раз обговорювали цей проект, який, як кажуть, уже витав у повітрі.

Дід Петро усміхається і потирає щоки із кількаденною щетиною.

— Внуча оце прийшло зі школи: «Діду, що писати про те, як я провів літо?» — Та що хочеш! А мені, кажу, і вигадувати нічого не треба. На руках усе написано! — він показує темні й потріскані долоні, густо вкриті мозолями. — Пилку та сокиру із рук майже все літо не випускав.

Схожі зізнання доводиться чути від багатьох людей на Донеччині. Бо жителі колишньої «всесоюзної кочегарки», готуючись до холодів, запасалися найдоступнішим і дешевим паливом — дровами. 

На подвір’ї Фурсівської сільської ради у Білоцерківському районі Київської області по радіо транслювали засідання Верховної Ради. У приміщенні сільради було кілька відвідувачів. До речі, фурсяни пишаються, що працює сільрада як годинник — з 8 ранку до 17. На диво тим, де працівники з’являються об 11-й, а о 14-й там уже нікого не знайдеш. Тож не випадково працьовита сільрада стала однією з найзаможніших на Київщині, а села Фурси і Чмирівка (тут 4 тисячі жителів), на базі яких її створено, вітчизняні економісти називають зразком сучасного українського села.

Доходи бюджету сільради за останні 9 років зросли у 8 разів. 

Побоювання, що Закарпаття опиниться серед областей, в яких Перспективний план формування спроможних територіальних громад залишиться паперовим документом — імітацією реформи місцевих органів влади, а не керівництвом до дії, на жаль, справдилися.

Місцеві громадські активісти ще на початку серпня застерігали про небезпеку гальмування адміністративно-територіальної реформи та процесу децентралізації. Адже перспективного плану на той час не було затверджено. (Закарпаття і Тернопілля — дві області, які не затвердили документа на рівні облрад).

Сьогодні у Херсоні відбувається подія, яка стане своєрідним іспитом для влади. Голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Путілов представляє громадськості річний звіт про власну діяльність, про надбання і позитивні тенденції в соціально-економічному житті області, ділиться проблемними питаннями, які потребують вирішення.

Відмінність нинішнього звіту від тих, до яких привчила бюрократична система, полягає в його відкритості та прозорості, ламанні стереотипів, у сучасному реформаторському погляді на реалії, в активному обговоренні громадськості. До речі, й аудиторія, яку запросили взяти участь у звітуванні першої особи області, — не традиційний «партгосподарський актив», а рядові громадяни, фермери, освітяни, медики, підприємці, громадські діячі, тобто люди, яким не байдужа доля краю.  

Невеликий славний Миргород продовжує дивувати своєю суспільно-політичною активністю. Його то визнають найкращим курортом світу з найцілющішими водою і грязями, то ставлять у приклад за пілотні проекти у галузі енергетики та житлово-комунального господарства.

Місто задіяне у майже двох десятках проектів тільки міжнародного рівня. Найвартісніший із них — проект USAID «Місцеві альтернативні джерела енергії м. Миргород» (20 мільйонів гривень) передбачає будівництво нової котельні та обладнання, що працюватиме на біосировині, та створення інфраструктури для збирання, переробки, зберігання палива. З початком опалювального сезону її вже введуть в експлуатацію.

Миргород  претендує на звання велосипедного міста. За фінансової підтримки ЄС та Європейської федерації велосипедистів тут реалізують проект «Розвиток велотранспорту задля добробуту громад». Розроблено велоконцепцію Миргорода. Спільна ідея міської ради і велосипедистів міста — облаштувати відповідну інфраструктуру для користувачів такого виду транспорту. Про пріоритетні  для розвитку міста галузі, серед яких  курортна і туристично-рекреаційні, «УК» розповідає Миргородський міський голова Сергій СОЛОМАХА. 

Майбутнє об’єднання громад і досі одна з найбільш обговорюваних тем на Черкащині, хоча в багатьох районах уже визначилися в цьому питанні. Активно процес підготовки відповідних документів проходить, приміром, у селах Зорівка Золотоніського, Балаклея Смілянського, Білозір’я Черкаського районів, адже саме ці населені пункти планують стати центрами майбутніх об’єднаних громад. 

Нова справа завжди спричиняє розмаїття думок. Тернопільщина дійшла до кінцевої точки необхідного терміну в затвердженні обласною радою перспективного плану формування територій громад. І це створює в краї напружено-уважний та тривожний стан. 

Правоохоронці захопилися позовами на основі юридичних прогалин для збільшення показників своєї роботи. Але це гальмує розвиток багатьох сіл Чернівецької області і дає змогу скасувати кілька тисяч держактів на приватну власність.