Нещодавно редакція "УК" отримала схвильований лист від киянки Тетяни Герасько - бабусі 20-річного Олександра. Її онук не навчався і не працював, навіть на вулицю виходив зрідка, а весь час проводив за комп'ютером. У молодої людини сформувалася залежність, яку психологи називають ігроманією. "Як зарадити хлопцю?" - у відчаї запитувала жінка. Ми звернулися із цим запитанням до Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді. І вже за кілька днів спеціалісти районного центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді завітали до родини Гераськів. Хлопцеві пообіцяли допомогу в пошуку роботи та направили на курси для осіб із психозалежностями. Ці курси безкоштовні й діють у різних районах Києва. Там можна поспілкуватися зі спеціалістами, отримати рекомендації психолога. Тож вдячна бабуся врешті віднайшла душевний спокій. А кореспондент "УК" вирішила докладніше розпитати директора Держсоцслужби Наталію Лук'янову про роботу, яку проводять спеціалісти центрів соціальних служб з молоддю, дітьми та сім'ями.

Коли через борги ДК "Газ України" доручила відключити від газопостачання 12 підприємств комунальної теплоенергетики Луганщини, до їх числа потрапило й КП "Стахановтеплозабезпечення". У міськвиконкомі, провівши екстрену нараду з представниками МНС, ухвалили одностайне рішення: не пустити працівників міжрайонного управління з експлуатації газового господарства в котельні для відключення їх від блакитного палива. Того самого дня надіслали звернення до Президента України та Прем'єр-міністра. Але з боргом у 23 млн грн щось треба робити. Як знайти вихід із ситуації? Про це "Урядовий кур'єр" запитав міського голову Стаханова Юрія Борисова.

Поломка техніки - неприємна справа, особливо коли ця техніка куплена буквально кілька днів тому. Адже кожен споживач знає, що наші гарантійні майстерні та їх працівники завжди раді брати гроші за послуги, які повинні надавати безкоштовно. Як боротись із такими горе-фахівцями, з'ясовував "Урядовий кур'єр".

Нещодавно з мого поля зору "випав" знайомий, який періодично нагадував про себе дзвінками з мобільного телефону. Спробував був видзвонити його - безрезультатно: то поза зоною, то не може прийняти дзвінок, то просто глуха пустка... Аж доки він обізвався зовсім з іншого номера, пояснивши, що мобілка зіпсувалася, а відремонтувати її - величезна проблема. Я порадив звернутися до управління у справах захисту прав споживачів. Виявляється, знайомий уже звертався, але там безсилі чимось допомогти.

Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення" створює так звані недержавні пенсійні фонди (НПФ). Це договірні установи, в які особи та їхні роботодавці можуть робити добровільні пенсійні внески, крім тих, що перераховуються до солідарної системи. Управління такими структурами здійснюється банками, інвестиційними компаніями та роботодавцями. Внески до НПФ інвестуються з метою збільшення капіталу впродовж усієї трудової діяльності людини. При досягненні пенсійного віку сума внесків разом із накопичувальним доходом від їх інвестування повертається регулярними щомісячними виплатами. Ці гроші є особистою власністю громадянина і в разі його смерті їх отримують законні спадкоємці учасника фонду. Згідно з українським законодавством, НПФ має статус неприбуткової організації. Він збирає внески з учасників, об'єднує та інвестує в акції, облігації та інші цінні папери, у нерухомість, золото чи грошові кошти.

З нинішнього року платники податку-фізичні особи (крім державних службовців) мають право скористатися податковою соціальною пільгою. Однак претендувати на неї можуть лише ті, чия заробітна плата не перевищує місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи (станом на 1 січня звітного податкового року), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. На 2011 рік ця сума дорівнює 1320 грн.

Перетворення у системі соціального захисту повинні привести до адресного та справедливого розподілу державної допомоги на користь найбідніших верств населення. Про це віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив під час зустрічі з головою представництва Світового банку в Україні Мартіном Райзером.

- Вчора я побував у багатьох супермаркетах Києва і хочу зазначити, що борошно є, - переконує заступник міністра аграрної політики та продовольства Сергій Тригубенко. - І ціна на нього не змінилась. Досліджуючи цю тему, я не зовсім розумію, чому і хто може піднімати ціни на борошно, якщо цим продуктом українців забезпечує держава. У нас же є Aграрний фонд. Фактично повністю забезпечені інтеграційні можливості проведення інтервенцій борошна для внутрішніх потреб.

Також чиновник навів деякі цікаві цифри. Приміром, для того, щоб Україна до кінця маркетингового року, тобто до нового врожаю, була з хлібом, беремо до уваги всі сорти хлібобулочних виробів, нам треба всього 1 млн 377 тис. тонн борошна. Для порівняння, тільки в Aграрному фонді України є 1 млн тонн. І це не беручи до уваги зерно, яке перебуває в обігу в комерційних структурах.

Гідну пенсію хочуть отримувати всі. Апріорі це нормальне людське бажання. Тільки от чи багато знайдеться тих, хто задовго до її настання робить для цього все від себе залежне? Досвід благополучної Європи свідчить, що й там намагання урядів здійснити бодай перший крок для зменшення фінансового навантаження на бюджет, а саме: продовжити вік виходу на пенсію зустрічає нерозуміння, а подекуди й реальний спротив суспільства.

Майбутня пенсійна реформа, яка викликала стільки дискусій в суспільстві, має вигляд далеко не косметичного ремонту існуючої системи. Скоріше це капітальний ремонт, навіть з ознаками суттєвої перебудови.