Переважна більшість одержувачів субсидій - це сім'ї, які складаються з непрацездатних громадян і мають право на сплату за житлово-комунальні послуги не більше 10% сукупного сімейного доходу в межах встановлених норм. Тобто ті, хто звертається за субсидіями, належать до найбільш вразливих верств населення, тож ставлення до кожного звернення має бути чуйним і уважним. На цьому наголосив перший заступник міністра соціальної політики Василь Надрага під час селекторної наради, де обговорювалися проблемні питання, що виникають у регіонах при призначенні житлових субсидій.

Ні для кого не секрет, що якість вітчизняних продуктів харчування здебільшого у нас не найкраща. Попри те, що існує чимало органів, які контролюють виробника.

Пенсійна реформа - один із пріоритетів українського уряду на 2011 рік. Така увага до цього питання цілком обгрунтована, адже реформа сьогодні є фінансово необхідною. Крім того, це й питання соціальної справедливості та довгострокової конкурентоздатності української економіки.

Україна має найбільшу у світі частку витрат на пенсії - 18% від ВВП у 2010 році. А також один із найвищих рівнів пенсійних внесків у Європі, що становить 35% валової зарплати. І незважаючи на це в 2010 році до Пенсійного фонду було перераховано з бюджету суму, рівнозначну 7% від ВВП.

Про те, що у День святого Валентина потрібно робити подарунки, казали ще в XVІІ столітті. Сама думка вручати презенти 14 лютого належить англійському літописцю Семюелю Пепісу. Він переконував, що саме цього дня закохані повинні обмінюватись сувенірами.

 Кілька днів тому українців вразила новина, що відтепер окремі продукти продаватимуться в лімітованій кількості. Обмеження стосуються чи не найпопулярнішої крупи минулого року - гречки, а також олії й макаронних виробів. Гречку нібито обіцяють відпускати по кілограму одному покупцеві, олію - по літровій пляшці, а вермішель і крупи, здається, по 3 кг. Та чи й справді в магазинах ТАКИЙ ажіотаж навколо саме цих трьох продуктів і чи продаються вони із розрахунку кілограм - літр - 3 кг "в одні руки", дослідив "Урядовий кур'єр".

За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг), серед 484,3 тис. учасників недержавних пенсійних фондів України (НПФ) більшість становлять особи віком від 40 до 55 років. Фондовики розповідають, що трапляються випадки, коли до НПФ звертаються молоді люди, які виявляють бажання інвестувати кошти для недержавної пенсії своїх батьків. Тобто, у громадській думці є усвідомлення того, що у справі забезпечення старості не слід покладатися лише на державу, а слід турбуватися про себе самому.

Міністерство інфраструктури погасило заборгованість за Програмою капітальних вкладень на будівництві метрополітену в Дніпропетровську за січень - грудень 2010 року на 14,85 млн грн. З них 13,99 млн - борги перед ВАТ "Дніпрометробуд", в тому числі із зарплати, за спожиті енергоносії, перед Пенсійним фондом, іншими фондами та бюджетами різних рівнів.

Україна зацікавлена в консультаціях словацьких експертів щодо проведення пенсійної реформи, зміни трудового законодавства, впорядкування системи соціальних пільг, розв'язання проблеми трудових мігрантів. Словаччина раніше за Україну розпочала системні соціально-економічні перетворення, тому її досвід у цих сферах є для нас особливо цінним. Про це заявив віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, підсумовуючи результати робочого візиту до Словацької Республіки.
 

 Таку думку висловила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Елла Лібанова під час засідання круглого столу "2025 рік: нові демографічні виклики для України", яке відбулося нещодавно в Інституті економіки та прогнозування. Непроста демографічна ситуація, спроектована на ринок праці, викликає сьогодні стурбованість у фахівців, урядовців і роботодавців. Тому останні вже сьогодні, незважаючи на кризові і посткризові явища, велику увагу приділяють підбору персоналу, розбудові внутрішньо корпоративної культури, опікуються соціальним благополуччям своїх працівників.

 Уже не один рік у нашому суспільстві тривають дискусії щодо доцільності переходу мешканців багатоповерхівок від влади ЖЕКів, що вже давно стали притчею во язицех, до нової форми утримання житла - об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Деякі регіони (наприклад, Донбас) ще років 7-8 тому вже мали неабиякий досвід успішної діяльності ОСББ. Зараз до 20% житлового фонду столиці також перекрито цими об'єднаннями. Чи завжди вони є взірцевими формами управління житлом? Чи насправді всі члени ОСББ задоволені якістю та ціною послуг, що їм пропонують вже не ЖЕКи, а недержавні некомунальні утворення?