Міністерство фінансів України презентувало план верифікації (перегляду) соціальних виплат і пенсій. «Завдяки цьому за рік економія державного бюджету може становити приблизно 5 мільярдів гривень. Утім, верифікація соцвиплат не спричинить жодного дискомфорту для громадян, особливо для тих, хто має на них право», — зазначила міністр фінансів Наталія Яресько.

Як же відбуватиметься цей процес? На думку керівника головного фінансового відомства, виключно за допомогою аналізу даних, які отримуватимуть з офіційних джерел. Якщо ця інформація не збігатиметься з іншими джерелами, то про це оповістять усі профільні міністерства. 

Коли людина багато й інтенсивно працює, то їй, безумовно, потрібен якісний відпочинок і оздоровлення. А коли трапляється нещасний випадок під час виробничого процесу — необхідна уже істотніша підтримка у відновленні здоров’я і працездатності, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я. І тут на допомогу приходить Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На недавньому засіданні колегії виконавчої дирекції Фонду було підведено підсумки його діяльності за 2015 рік, а також визначено першочергові завдання на наступний період. Про них «Урядовому кур’єру» розповів директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерій АКОПЯН. 

Разом із заступником Сумського міського голови Степаном Паком я побував у загальноосвітній школі №18. На подвір’ї він вказав на новенькі вікна, в яких виблискували сонячні зайчики. «Це торішня робота, — сказав Степан Якович. — Але і в цій школі, і в інших закладах продовжуємо розпочате. Через два-три роки використання газу знизиться, бо бачимо, де й на чому треба зосередитися».

Директор школи Олександр Серпенінов деталізував: торік замінили 148 вікон на суму 750 тисяч гривень. Кошти спільні: як бюджетні, так і батьківські. 

Із 19 лютого цього року набуло чинності розпорядження Нацкомфінпослуг від 29 грудня 2015 №3470 щодо двократного збільшення страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Так, страхові суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становлять тепер 100 тисяч гривень на одного потерпілого, а за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, — 200 тисяч гривень на одного потерпілого. За договорами страхування, укладеними до 19 лютого цього року, розмір відшкодування визначатимуть відповідно до страхових сум, які були чинними на момент їхнього укладання.

У два рази — до 50 тисяч гривень — збільшився і максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення спрощеної системи врегулювання ДТП їхніми учасниками самостійно без виклику поліції з використанням бланка «європротоколу». 

Нині кожен українець чи не найбільше боїться втратити роботу. Адже вітчизняні ЗМІ періодично повідомлять то про закриття підприємства, то про банкрутство заводу. То чи насправді усе так погано? Чи налаштовані роботодавці лише скорочувати працівників? Чи все-таки є затребувані фахівці, можливо, їх бракує? Які процеси притаманні сучасному ринку праці України: такі, як торік, чи слід чекати нових тенденцій?

Із цими та іншими запитаннями «УК» звернувся до фахівців. 

На тлі зростання комунальних тарифів, певної нестабільності в політичній площині, що не може не впливати на економічний стан країни, питання соціальних виплат постає особливо актуально. Тож чималу частину свого традиційного спілкування зі співгромадянами у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр присвятив саме цій темі, докладно пояснивши глядачам, як мовиться, що й до чого.

Держава протягом року витрачає на соціальні виплати й соціальну допомогу 365 мільярдів гривень. Це втричі більше, ніж весь бюджет національної безпеки та оборони. 

Не могла не зачепити за живе недавня розповідь жительки одного з населених пунктів у «сірій» зоні. Коли перед Новим роком жінка почала натякати дітям про подарунки, які має принести Дід Мороз, молодша донька вигукнула: «Нехай краще зробить так, щоб у нас вода завжди-завжди була!» «Нічого собі бажаннячко! — саркастично вигукнув її старший брат. — Ти ще скажи, нехай «броневодогін» проведуть до нашого селища!» А тут саме нагодився в гості сусідський хлопчик, і вони разом влаштували своєрідну «гру в слова» на важливу тему. 

Ніде правди діти, несолодко нині живеться більшості українців. Адже ціни в торговельній мережі зростають чи не щодня. Наздоганяють їх і тарифи на ЖКГ та розцінки на пальне. В такій ситуації постійна робота й стабільна зарплата, мабуть, єдині чинники, які мають підтримувати в людях бодай якусь надію на краще. Проте й з цим, як з’ясувалося, у нас не все гаразд. 

Столиця — чи не єдине місто України, де заборонено встановлювати індивідуальне опалення в багатоповерхівках. Кияни, на відміну від жителів багатьох інших міст, і не прагнуть цього: вочевидь, централізоване тепло їх влаштовує. Але його якість — не завжди. За статистикою, нині 70% звернень від жителів міст пов’язані з наріканнями на якість послуг у сфері ЖКГ. Як змінити ситуацію? Про це розмовляємо з директором комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» КМДА Сергієм БОВСУНОВСЬКИМ. 

— Миколо Миколайовичу, чи має очолювана вами служба інформацію про те, скільки неповнолітніх торік в Україні пішли з дому? Скількох вдалося розшукати та повернути?

— За інформацією, яку надали мені фахівці Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2015 року до територіальних органів поліції надійшло 4524 заяви та повідомлення, пов’язаних зі зникненням дітей. Із них 178 (4%) самовільно залишали навчально-виховні заклади. Упродовж доби з моменту подачі заяв було розшукано 81% таких утікачів.