Не могла не зачепити за живе недавня розповідь жительки одного з населених пунктів у «сірій» зоні. Коли перед Новим роком жінка почала натякати дітям про подарунки, які має принести Дід Мороз, молодша донька вигукнула: «Нехай краще зробить так, щоб у нас вода завжди-завжди була!» «Нічого собі бажаннячко! — саркастично вигукнув її старший брат. — Ти ще скажи, нехай «броневодогін» проведуть до нашого селища!» А тут саме нагодився в гості сусідський хлопчик, і вони разом влаштували своєрідну «гру в слова» на важливу тему. 

Ніде правди діти, несолодко нині живеться більшості українців. Адже ціни в торговельній мережі зростають чи не щодня. Наздоганяють їх і тарифи на ЖКГ та розцінки на пальне. В такій ситуації постійна робота й стабільна зарплата, мабуть, єдині чинники, які мають підтримувати в людях бодай якусь надію на краще. Проте й з цим, як з’ясувалося, у нас не все гаразд. 

Столиця — чи не єдине місто України, де заборонено встановлювати індивідуальне опалення в багатоповерхівках. Кияни, на відміну від жителів багатьох інших міст, і не прагнуть цього: вочевидь, централізоване тепло їх влаштовує. Але його якість — не завжди. За статистикою, нині 70% звернень від жителів міст пов’язані з наріканнями на якість послуг у сфері ЖКГ. Як змінити ситуацію? Про це розмовляємо з директором комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» КМДА Сергієм БОВСУНОВСЬКИМ. 

— Миколо Миколайовичу, чи має очолювана вами служба інформацію про те, скільки неповнолітніх торік в Україні пішли з дому? Скількох вдалося розшукати та повернути?

— За інформацією, яку надали мені фахівці Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2015 року до територіальних органів поліції надійшло 4524 заяви та повідомлення, пов’язаних зі зникненням дітей. Із них 178 (4%) самовільно залишали навчально-виховні заклади. Упродовж доби з моменту подачі заяв було розшукано 81% таких утікачів. 

Уже звичною мантрою, під акомпанемент якої обважених і обрахованих покупців переконують, що вони самі винні, стали заклики оминати стихійні ринки. Однак, як засвідчило засідання прес-клубу реформ у Житомирі за участі керівників державного підприємства «Житомирстандартметрологія» та реорганізовуваної Інспекції з питань захисту прав споживачів, на офіційних базарах належного порядку теж немає. 

В Україні торік зроблено перші кроки у реформі місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Про виклики та плани, які слід реалізувати в межах реформи місцевого самоврядування, «УК» розповідає перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав НЕГОДА. 

Прямуючи до Європи, Україна має не лише активно боротися з корупцією, реформувати економіку та інші сфери, а й надавати людям нові, якісні та вчасні соціальні послуги. Нині їх дуже потребують люди з обмеженими фізичними можливостями та малозабезпечені, а також родини, які потрапили в складні життєві обставини, самотні пенсіонери, хронічно та смертельно хворі громадяни, діти-інваліди та інші.

Останню редакцію Закону «Про соціальні послуги» ухвалено ще у 2003 році. Проте реалії змінюються, а отже, й законодавство потребує осучаснення. Саме тому фахівці Міністерства соціальної політики у співпраці з вітчизняними експертами й закордонними фахівцями розробили новий удосконалений проект такого закону. Нині його подано до Верховної Ради, проте перше читання він ще не пройшов. Тож у всіх зацікавлених сторін є час внести свої пропозиції, корективи та доповнення. Що саме й відбувалося під час експертної зустрічі на тему «Реформування соціальних послуг», яка пройшла у Кабінеті Міністрів за участі фахівців Мінсоцполітики, експертів і представників усіх регіонів. 

Свої офіційні сторінки у соціальних мережах мають багато працівників. І ніде правди діти, всі ми час від часу в робочий час розміщуємо на них власні дописи. Тому повідомлення в деяких ЗМІ, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв рішення, яким дозволив звільняти з роботи за пости в соцмережі, зроблені у робочий час, здивувало і занепокоїло багатьох. 

Багатьом українцям відомий сюжет художнього фільму японського режисера і сценариста Сехея Імамури «Легенда про Нараяму». Він вражає  жорстокістю звичаю  невеликого  японського села в XIX столітті. Згідно  з традиціями  тамтешніх жителів, коли людині виповнюється 70 років, село і сім’я не повинні більше годувати її. Старший син має на власних плечах віднести літню людину на вершину гори Нараяма вмирати від голоду і спраги. Головну героїню фільму Орін люблячий син відносить на гору вмирати в зимовий день.

Мізерні українські пенсії більшості наших співвітчизників щодня нагадують їм про те, що для суспільства вони стали непотрібним тягарем. Через надмірні комунальні платежі, неповноцінне харчування, дорогі ліки та медпослуги пенсіонери щодня змушені боротися за виживання. Змінити життя на краще майбутніх пенсіонерів могло б ухвалення урядового проекту закону №2767 щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій. Його зареєстровано торік 30 квітня. Ухвалення документа до кінця 2015 року було однією з вимог меморандуму між МВФ і Україною від 21 липня минулого року, але депутати так і не спромоглися дати йому життя. 

Як людина, що не любить ходити по різних інстанціях, і як платник податків, який хоче знати, чи доцільно використовують бюджетні кошти, з нетерпінням чекатиму, коли запрацює проект «Електронне місто» (Smart Sitу), про запровадження якого недавно оголосила влада Дніпропетровська. Проект має не тільки перевести в електронний формат всі основні адміністративні послуги міськради, запровадити електронну систему документообігу та звернень громадян, а й зробити відкритими бюджет і рішення в системі ProZorro. Крім того, передбачено запровадження електронного квитка, медичної картки пацієнта тощо. Після успішного запуску «Електронного міста» доступними стануть бухгалтерії комунальних підприємств і адмінпослуги, які можна отримати не виходячи з дому.

Розпочати вирішили з найбільш довідкоємної сфери — житлово-комунального господарства. Як розповіла координатор волонтерського проекту «Електронне місто» у Дніпропетровській міськраді Дар’я Біла, 13 звичайних паперових заяв об’єднано в одну електронну послугу. «Для цього з домашнього комп’ютера через портал I-Gov (згодом це буде єдиний портал Дніпропетровська, на якому й надаватимуть послуги) потрібно заповнити необхідні поля. Якщо законодавством передбачено довідку у паперовому форматі, доведеться таки прийти — лише один раз, аби забрати її. В іншому разі досить просто роздрукувати отриману інформацію. Щоправда, деякі комунальні підприємства гальмують перехід на електронний формат через небажання співпрацювати, посилаючись на брак комп’ютерів і доступу до інтернету», — зазначила вона.