Перед початком цього опалювального сезону актуальним, як ніколи раніше, є питання економії газу і зменшення використання енергоресурсів — а отже, й заощадження коштів споживачів тепла. Уряд визначив завдання — скоротити використання блакитного палива на 30%.«Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій про те, як перезимувати в теплі й не спустошити гаманець. Нині наші журналісти вивчали досвід Полтавщини, Сумщини та Буковини. 

Якщо в попередні роки киянам відключали гарячу воду лише на пару тижнів — для профілактичних робіт, то цього літа «брудних тижнів» стало більше. За повідомленням прес-служби КМДА, на 14 серпня в Києві без гарячого водопостачання залишилися 8996 споживачів, або 57,5% тих, кому надають послуги з централізованого опалення й гарячого водопостачання. Перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов зауважив: «Щоб заповнити сховища газом, уряд ухвалив рішення обмежити споживання газу. Київ має споживати близько 2 мільйонів кубометрів газу на день, а нині ця цифра становить 700 мільйонів». 

Функціонування Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України в умовах різкого обмеження фінансування зіткнулося з великими ризиками і проблемами. Особливо в контексті нещодавнього доручення Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка №79 від 4 серпня 2014 року, адресованого керівникам низки відомств із грифом «Терміново!». В ньому йдеться про створення центрального органу виконавчої влади, який би забезпечував соцзахист і реабілітацію учасників Антитерористичної операції. Ставиться завдання в тижневий строк підготувати необхідні проекти рішень уряду. Питання, порушене Прем’єр-міністром, справді дуже важливе. Активно обговорювати його і приймати рішення потрібно вже… вчора, щоб не шкодувати про втрачений час завтра. Тим паче, що в структурі центральних органів державної влади вже є орган, який працює у напрямі реабілітації, соціального захисту ветеранів, у тому числі учасників бойових дій. Тож придумувати нічого не треба. Треба лише розумно використати те, що вже є.  

Кавуни та дині зараз продають буквально на кожному кроці, проте далеко не всі їх охоче купують. Мовляв, перші ягоди небезпечні, адже вирощені «на нітратах та нітритах», тому краще почекати ще тиждень-другий. Проте фахівці переконують, що серпень — це найкращий сезон для баштанних, тож не варто боятися їх купувати. Хоч, звісно, не зайве буде попросити продавця показати документ, який засвідчить безпечність продукту. 

Не байдужі до чужого горя люди є скрізь. Їх можна побачити на вулиці, зустріти у громадських місцях чи у соціальних мережах. Так, волонтерам з Києва вдалося працевлаштувати деяких переселенців зі сходу, які живуть у Пущі-Водиці. Маючи бажання допомогти переселенцям, волонтери відкрили невелике швейне виробництво з виготовлення українських прапорів. 

 «УК» продовжує серію матеріалів у рубриці «Знайди себе», у яких ми розповідаємо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці України. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. Останній матеріал на тему опубліковано в газеті від 19 червня 2014 року, він був присвячений професії продавця продовольчих  товарів. Сподіваємося, що наші публікації стануть у пригоді тим, хто закінчує школу і замислюється, куди піти навчатися і який фах обрати. А також тим, хто, можливо, з якихось причин втратив роботу і планує опанувати іншу спеціальність. Нині ми дізналися, як здобути професію швачки: де навчатися і де потім можна працювати, на яку зарплату розраховувати. Про це розповіли фахівці Державної служби зайнятості, Міносвіти та Мінсоцполітики.

За статистикою, у Донецькій та Луганській областях проживає понад 370 тисяч людей з інвалідністю. Зараз у цих регіонах відбуваються бойові дії, які руйнують і паралізують звичайний устрій їхнього життя. І вони намагаються якнайшвидше залишити небезпечну територію. Але це можуть зробити далеко не всі. Ті, хто має тяжкі проблеми зі здоров’ям, — прикуті до ліжка та інвалідного візка, без ніг, незрячі, глухі, з нервово-психічними порушеннями, люди, які постійно вживають медичні препарати, наприклад інсулінозалежні, — у надзвичайно складних умовах борються за своє життя. Вони, звісно, потребують сторонньої допомоги. 

Якщо порівняти нинішній стан двору трьох будинків по вулиці Прокоф’єва, 36, 32-а та 44/1, з тим, як це було ще місяць-два тому, то це — дві великі різниці. Замість розбитого ямкуватого асфальту, занедбаних клумб тут постала така собі райська місцина з акуратним зеленим газоном, дитячим майданчиком, рівними доріжками, вимощеними плиткою. Навіть на високих підборах жінки та дівчата не ризикують підвернути ногу, бо все зроблено на совість.  

Фахівці зазначають, що кількість вакансій на Донбасі суттєво зменшилася, до того ж слід додати, що частина із заявлених роботодавцями вільних робочих місць має лише декларативний характер і фактично не впливає на обсяги працевлаштування. Якщо період військового протистояння на Донбасі затягнеться, то регіональні ринки праці, незважаючи на їхню «інерційність», обваляться дуже швидко, бо вже сьогодні стрімко падає споживчий попит у населення, знижується його платоспроможність, згортається не тільки виробнича, а й будь-яка інша суспільно-корисна діяльність.  

У будь-якому воєнному конфлікті, на жаль, не обходиться без страждань мирного населення. Істина дуже прикра, проте беззаперечна. Та найболючіше, коли страждають діти.

Нині бойовики терористичного батальйону «Восток» перешкоджають евакуації з Донецька 135 дітей віком до 4 років. У зв’язку з різким погіршенням ситуації, частим обстрілом і реальною загрозою життю за попередньою домовленістю було заплановано вивезення цих дітей з Макіївського спеціалізованого дитячого будинку (для ВІЧ/СНІД хворих дітей), Донецького обласного дитячого будинку «Малятко» і Донецького міського дитячого будинку «Малятко» в дитячі будинки Маріуполя і Краматорська», поінформувала прес-служба Донецької облдержадміністрації.