Соцполітика

  • Владислав КИРЕЙ

    Попереду зима ощадливості. Чи впораємося?

    «Урядовий кур’єр» продовжує цикл публікацій про те, як в Україні можна заощадити енергоресурси, а отже, й кошти. Сьогодні пропонуємо дослідження стосовно справ з цим на Черкащині. 
    Завдання антикризового енергетичного штабу при Кабінеті Міністрів щодо зменшення використання природного газу в цьому опалювальному сезоні на 30% на Черкащині сприйняли як порадник.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Cубсидії по-новому

    Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр», з початку наступного місяця порядок призначення житлових субсидій для українців зміниться. Це в першу чергу спричинено подорожчанням плати за газ та водопостачання для населення. А ще зважили на те, що деякі нормативи споживання не переглядали з 90-х років минулого століття. Нині ж люди самостійно утеплюють будинки, та й електроприлади стають більш досконалими. То що ж саме нас очікує? 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Роботу переселенцям шукатимуть і по телефону

    Покидати рідну домівку, рятуючи життя своє та рідних, часто з невеликою торбинкою та можливо навіть у капцях — складно і сумно. І добре, якщо на місці, до якого переїжджає родина, знайдуться громадські організації та волонтери, які не кинуть напризволяще та допоможуть якось влаштуватися. Але ж сили їхні не безмежні. Та й вирішити найгостріші проблеми, як-от відновлення документів, отримання пенсій чи виплат на дитину, вони часто не в змозі, адже просто не мають таких важелів впливу. І тут на допомогу цим людям приходить держава. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Із жовтня субсидії нараховуватимуть індивідуально

    Підвищення плати за газ та водопостачання для українців вже не новина. Сплачуємо більше й затягуємо паски. І хоч у різних регіонах ціни зросли по-різному, нікому такі нововведення добрих емоцій не додали. Але не все так погано. Як уже неодноразово писав «УК», для тих людей чи родин, які не в змозі платити за новими розцінками, було запроваджено субсидії та компенсації. Як зрозуміти, чи належать вони вам та які для цього необхідні документи, куди і в які терміни їх слід подавати, ми також неодноразово детально розповідали на сторінках газети.   

  • Інна КОСЯНЧУК

    Кияни отримають великі платіжки

    Саме із середини вересня комунальники пришлють киянам нові платіжки незвичного розміру. Замість звичної вузької смужки паперу це буде аркуш формату А-4. Це пов’язано з тим, що нині запроваджуються нові відносини між споживачами та надавачами послуг — перехід на прямі договори, отже, і нова форма єдиного рахунку за житлово-комунальні та інші послуги. 

  • Протезування: вдома і за державний кошт

    Про це воліють мовчати, бо це страшно і сумно. Але коли біда постукала у двері, корисна інформація має високу ціну, іноді життєдайну і обнадійливу. Багато учасників АТО з важкими пораненнями, коли загояться рани, потребуватимуть протезування втрачених кінцівок. «Урядовий кур’єр» дізнався про умови, що надає держава, та виробничі можливості України у забезпеченні потерпілих вітчизняними засобами.


  • Ірина ПОЛІЩУК

    Витребеньки, що зігрівають

    Завдяки старанням нашого агресивного східного сусіда щодо поставок блакитного палива українці масово занурились у вивчення енергоощадних технологій. Власне, й влада попереджає, що подбати про альтернативні джерела тепла варто вже сьогодні. Тож не дивно, що городяни масово почали утеплювати стіни своїх квартир, а мешканці сіл — будувати печі. Усе це — справа складна та фінансово затратна, не кожному по кишені. 
    До того ж, через активізацію попиту на ці послуги знайти вільних фахівців нині дуже важко. Проте ще є багато всіляких ноу-хау, які допоможуть зігрітись у помешканні, де взимку аж занадто свіже повітря. Як показало невелике дослідження «Урядового кур’є?ра», сучасні технології останніми роками на місці не стояли, завдяки чому нам пропонують багато альтернативних джерел тепла. Звісно, вони повністю житло не нагріють, але замерзнути вже точно не дадуть. Приємно, що коштують такі альтернативні обігрівачі недорого й електроенергії споживають також небагато.

     

  • Любомира КОВАЛЬ

    Віднині для переведення пенсійних cправ до нових місць проживання потрібні лише особисте звернення та заява

    Для людей літнього віку стати тимчасовим переселенцем, коли твою хату захопили сепаратисти або російські війська, — то великий стрес. Як дістатися іншого місця, як там приймуть, як облаштуєшся, — то ще один стрес. А для більшості з них пенсійні виплати — це єдине джерело надходження коштів та засіб до виживання. І щоб не множити стреси літніх вимушених переселенців, Пенсійний фонд якомога більше спростив процедуру переведення пенсійних справ за новим тимчасовим місцем проживання. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    У чернігівських школах шпаклюють шпарини і міняють вікна

    Перший дзвінок — спогад на все життя. Цього року, коли українці переживають велике випробування, такі узвичаєні свята, ніби талісмани, свідчать, що всі разом зможемо протистояти будь-яким викликам. Тож новий навчальний рік матиме свої особливості.

    Жорстка вимога економити тепло постала перед бюджетними установами ще кілька років тому. Це і в моральному, і в господарському плані підготувало чернігівців до нинішнього осінньо-зимового сезону. У школах збираються максимально захиститися від холоду. Це вдасться зокрема ЗОШ №3, де ще в 2010 році в межах українсько-німецького проекту «Енергозбереження в установах освіти м. Чернігова на 2010—2014 роки» встановили обладнання, яке дає змогу економити на опаленні сотні тисяч гривень щороку. Так само пощастило ще кільком міським школам та дитячим садкам.

  • Любомира КОВАЛЬ

    «Урядовий кур’єр» дізнавався, куди докласти працю рук своїх вимушеним переселенцям із Криму та сходу

    Люди, яким довелося залишити свої домівки, рятуючись від війни, роз’їхалися по всіх областях України. Хтось до рідних чи знайомих, а комусь держава допомогла тимчасово влаштуватися у санаторіях та гуртожитках. Останнім, звісно, волонтери допомагають із харчуванням та придбанням речей першої необхідності. Але вони розуміють, що довго це не триватиме, отже, слід шукати роботу, нехай і тимчасову.

    Людям робітничих професій зробити це легше, адже в будь-якій місцевості часто можна без особливих проблем знайти підробіток на будівництві, щось ремонтувати, відновлювати. Але що робити, якщо ти, скажімо, вчителька або менеджер, науковець чи перекладач? Звісно, перше, що спадає на думку, — звернутися у пошуках роботи до державного центру зайнятості. Та нині в них стільки роботи, що допомогти всім одразу не виходить. І тоді на допомогу приходять волонтери.