У НОМЕРІ: 

Міністр юстиції Олександр ЛАВРИНОВИЧ: «Чесно кажучи, нашу реформу з ентузіазмом сприйняли не всі» 2 cтор. 

Голова Національного агентства з державної служби
В’ячеслав ТОЛКОВАНОВ: «Профілі компетентності — передусім механізм і процедура» 6 стор. 

«Круглий стіл» «УК».
Децентралізація як стимул до розвитку територій: заможними мають бути всі 8-9 стор. 

На Хмельниччині формують владу, підзвітну суспільству 11 стор.

Мистецтво управління полягає в тому, щоб не дозволяти людям постаріти на своїх посадах. Цю думку приписують Наполеону І, який, погодьтеся, вмів розставляти кадри. Щоправда, його земляк філософ Вольтер, певною мірою полемізуючи з імператором, іронічно завважував: причина слабкості держави не в тому, що бракує грошей, а у нестачі людей і талантів.

Отже, ефективна кадрова політика завжди була і залишається прерогативою та завданням влади. Для нашої країни в контексті реалізації адміністративної реформи, започаткованої у 2010 році Президентом, пріоритетного значення набувають питання модернізації державної служби. Причім розпочинати її треба з центру, принагідно скориставшись порадою мудрих німців, які стверджують, що драбину підмітають згори, а не знизу. 

Нарікань на жахливий стан справ на ринку таксомоторних перевезень напередодні проведення Євро-2012, та й не лише перед футбольним дійством було і є багато. Він на 95% перебуває в тіні, нелегали його остаточно можуть підпорядкувати собі, якщо держава якнайшвидше не візьметься за його впорядкування. «Або влада наведе лад з нелегалами, або легальні таксисти змушені будуть піти у тінь», —  такі настрої превалюють у чесних перевізників. Про це і не лише йшлося на прес-конференції, присвяченій останнім подіям на ринку таксоперевезень.  

Подія немісцевого значення: у центрі одного з сіл на Київщині місток обвалився. Багато років він надійно зв’язував минуле з майбутнім, а одного ранку стомлено впав. Дорога розірвалась, розпочалися проблеми не лише для місцевих жителів. За їхніми оцінками, гуркіт падаючого мосту — своєрідний сигнал неблагополуччя не від села до райцентру, а розвитку держави. Скажете, занадто?! Міркуймо разом.  

Майже на стику Вінницької та Одеської областей, у тій місцевості, де в річку Савранку впадає Рогузка, стоїть  велике мальовниче подільське село Ольгопіль. У писемних джерелах воно вперше згадується у 1780 році. За однією з версій теперішню назву йому дала Катерина ІІ, яку на шляху з Таврії тут  наздогнала звістка про народження внучки Ольги. Імператриця на радощах вигукнула, обводячи довкола рукою: «Хай це поле назавжди буде Ольговим». 

Про газову і бензинову залежність нашої держави від Росії сьогодні говорять на всіх рівнях. І це при тому, що у нас ще є певні запаси вуглеводнів у родовищах. Є ресурси, які можемо знайти шляхом проведення геологорозвідувальних робіт. Але ці багатства чомусь так і лежать незайманими під землею. Держава не розвиває цей сектор економіки, а навпаки поклала підприємства галузі під значний податковий прес. Це й стало приводом для нашої розмови із заступником начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської облдержадміністрації, начальником управління паливно-енергетичного комплексу, заслуженим працівником промисловості Костянтином БАТЕКОМ.  

Якось, чекаючи доньку під дверима кабінету біології, де закінчувався урок у старшокласників, почула, як учителька зауважила: «Пам’ятайте: від кого тхне цигарками — на іспиті на добру оцінку не сподівайтеся!» «Правильний педагог!» — подумалося. Та учні запротестували: до чого тут, мовляв, куріння, коли мають оцінюватися знання? «Ви помиляєтеся! — заперечила педагог. — Головне, щоб вивчене у школі не було нагромадженням інформації, від якої жодної користі. Якщо учень на відмінно розповідає про шкідливість куріння, а за межами класу чадить цигаркою, то, погодьтеся, він не засвоїв матеріалу».  

Нинішній рік Держприкордонслужба почала динамічно. У зв’язку з проведенням у нашій країні матчів фінальної частини Євро-2012 прикордонникам довелося активізувати співпрацю з національними структурами та закордонними колегами. Поліпшилися умови перетинання кордону з Росією жителями прикордонних регіонів, що також додалося роботи охоронцям рубежів.

Водночас у відомстві успішно продовжують упроваджувати інноваційні підходи за всіма напрямками роботи. Аби дізнатися про здобутки й проблеми Держприкордонслужби напередодні Дня прикордонника, спілкуємося з головою відомства, генералом армії України Миколою ЛИТВИНОМ. 

Буваючи в древньому Путивлі, де буквально кожен клаптик дихає історією, мимоволі згадуєш про цю легендарну людину. До того ж  про  невидиму присутність Сидора Артемовича нагадують меморіальні таблички та написи на будинках, у яких він мешкав і працював. А що вже казати про Спадщанський ліс, що впритул підступає до міста і в якому й досі витає дух партизанської історії. Ця територія сьогодні відома не тільки в Україні, а й далеко за її межами — Путивльський край залишив у літописі Великої Вітчизняної свою героїчну сторінку завдяки насамперед  Сидору Ковпаку.

Здавалося б, про нього стільки написано і знято стрічок, що важко додати щось нове чи невідоме. Однак з часом ці та інші напівзабуті факти в поєднанні зі спогадами тих, хто особисто знав командира,  набувають нових відтінків і забарвлення, являють грані, завдяки яким постать Героя стає ще більш  рельєфною і виразною. 

Про професійно-технічну освіту України сьогодні можна почути й прочитати чимало. Дехто наголошує, що вона набула явних ознак системної кризи та потребує якісних змін. Дослідження сучасних науковців свідчать: двоє з трьох роботодавців вважають рівень підготовки кваліфікованих робітників у державних професійно-технічних навчальних закладах низьким і таким, що не відповідає потребам виробництва. Їх не задовольняє не лише якість підготовки, а й рівень кваліфікації. Та й сама Всеукраїнська асоціація працівників професійно-технічної освіти погоджується з оцінками роботодавців системи ПТО та стверджує, що відсутність в Україні протягом тривалого часу виваженої державної політики в підготовці кваліфікованих робітників призвела до критичного дисбалансу на ринку праці.