Доки точилися дискусії довкола питання «хто має рубати деревину?», лісгоспи впевнено взяли у свої руки бензопилки й почали на повну потужність займатися лісозаготівлею. І ось сьогодні Чернівецьке обласне управління лісового господарства опановує особливий її вид. А саме – плаче, але пиляє гілку, на якій сидить разом з усіма своїми виробничими структурами й колегами-лісокористувачами з інших відомств. Наче заради якоїсь єзуїтської втіхи, облдержадміністрація саме лісівникам доручила підготувати розпорядження про заборону вивозу лісу-кругляку за межі області.  

«Ви ніяк не можете правильно розрахувати бюджет своєї родини? Витрачаєте гроші на непотрібні дрібниці, а потім не вистачає на найнеобхідніше? Не можете відкладати хоча б потроху на відпустку? У нас є для вас вирішення! Заходьте на сайт www… Спеціально створена професійними економістами програма дасть змогу вам рівномірно та грамотно розподіляти ваші витрати щомісяця. І споглядати, як зростає сума, яку заощаджуєте майже щодня!»  

У травні минулого року ми вже писали, з яких країн до нас везуть овочі та фрукти. Адже щороку до України завозиться приблизно 1 млн тонн плодоовочевої продукції на суму майже $700—800 млн. Приміром, у 2011 році ми імпортували приблизно 180 тис. тонн овочів та майже 

1 млн фруктів. Що змінилося з того часу та навіщо країні, у якої прекрасні родючі чорноземи, везти цю продукцію із-за кордону, дослідив «Урядовий кур’єр».

Ось так колись писав про свою малу батьківщину та її річки уродженець Донбасу, класик української поезії Володимир Сосюра. Та багато відтоді збігло брудних промислових стоків до тутешніх водних артерій. І тому, на жаль, оте «милі срібні ріки» тепер тільки у спогадах. Або у сні.  

Упродовж довгих десятиріч ім’я цієї людини було під прихованою забороною, бо за радянських часів кожен великий землевласник вважався насамперед кровопивцем-поміщиком. І навіть знаменитий Дмитро Яворницький, згодом теж підданий обструкції (щоправда, за «націоналізм»), називав Василя Тарновського (молодшого) аматором в археології. Не менш в’їдливо відгукнувся видатний історик про три пристрасті багатого поміщика – до власного парку, старожитностей і… жінок. «Будь то симпатична і згідлива пані чи проста босоніжка, – писав Яворницький, – та на двадцять верст довкола Качанівки (родового маєтку Тарновських – В. Ш.), говорили люди, не було жодної красивої дівки, яка не побувала б у руках пана Тарновського».  

Ми — непереможні! Ані розчарування «павловської» грошової реформи, ані знецінення вкладів в Ощадбанку СРСР, ані грубий обман МММ не позбавили моїх співвітчизників віри в диво й упевненості у своєму праві на незароблені гроші.
Правда, мій чоловік, коли отримав електронною поштою лист про «спадщину в Республіці Того», лише посміявся. 

Хотілося як краще, а вийшло як завжди! Це саме можна сказати про зміни у правилах паркування, бо перейти виключно на безготівкову форму розрахунку за ці послуги виявилося надзвичайно складно. Всі встановлені урядом терміни для обладнання стоянок паркоматами хоч би у великих містах давно збігли, а віз, умовно кажучи, і нині там — електронних «касирів» як не було, так і немає, зате «Київтранспарксервіс» стоїть на своєму: платіть готівкою і крапка! Навіть після того, як сам Прем’єр-міністр вказав на незаконність цих операцій. Про ситуацію, що складається в інших містах, розповідають наші кореспонденти з Дніпропетровська, Львова, Одеси і Донецька.  

 Журналістське розслідування, проведене тиждень тому одним з українських телеканалів на предмет поширення наркотиків у столичних школах, справило ефект вибуху інформаційної бомби. Правда, вибірковий, бо, скажімо, у громадському транспорті на тлі подій у Миколаєві про це майже не говорили. Хоч і було про що — нагадаємо, тоді телевізійники за підказкою самих школярів змогли придбати «дурку» безпосередньо на території навчальних закладів. Зате батьки, чиї діти навчаються саме в цих ліцеях, та певні освітянські структури пережили справжній стрес. 

Допоки достеменно не відомо, де саме розташований рай, можна припустити, що це може бути прикарпатська Східниця. Тут, за оспіваним Іваном Франком Бориславом, після рівнинного пейзажу перед очима неочікувано  з’являються вкриті соснами і смереками гори,  поміж якими обабіч  прозорої як скло річки постає оповита блакитним серпанком долина. Земля, надра якої наповнені цілющими водами, зокрема і  «Нафтусею». Завдяки титанічним зусиллям першовідкривача східницьких джерел, світлої пам’яті Омеляна Стоцького, достеменно це зафіксовано ще 44 роки тому.  Проте законодавчого статусу державного значення  цей бальнеологічний курорт  ще не отримав, а отже,  селищна громада як самостійна конституційна форма народовладдя  не може належно скористатися даним їй Європейською хартією місцевого самоврядування правом ефективно управляти територією оздоровниці.  

Першими теплими днями ми з подругою вийшли прогулятися. Пішки. Куди? Ноги самі занесли на Софійську площу, а згодом і до Андріївського узвозу.