Днями Міністерство юстиції, оперуючи інформацією правоохоронних органів, громадських і міжнародних організацій, уперше підготувало і оприлюднило звіт про роботу із запобігання і протидії корупції в державі. Документ надзвичайно цікавий і, можна сказати, знаковий не лише для всіх владних структур і відомств, а й для всього суспільства, позаяк наведені в ньому дані підтверджують гірку істину: на 21-му  році незалежності маємо справу не просто з проявами, а зі справжньою епідемією корупції.  

Прокуратура Одеської області порушила кримінальну справу за фактами незаконних оборудок щодо виведення із комунальної власності м. Одеси майна комунального підприємства «Ринок Привоз». Ідеться про злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення чи розтрата, заволодіння чужим майном, вчинені в особливо великих розмірах.  

Типово поліський Лугинський район Житомирщини — один із найменших в області як за площею, так і за кількістю населення. Втім, не лише у цьому його особливість, бо із п’яти промислових підприємств, які діють на його території, чотири — державні. Проте якщо два лісгоспи рік у рік нарощують обсяги виробництва і забезпечують майже півтисячі жителів поліської глибинки стабільною роботою, то стан справ на торфобрикетному і спиртовому заводах (ще донедавна бюджетоутворюючих для району) викликає велике занепокоєння аж ніяк не місцевого рівня.  

У 80-х минулого століття одна американка українського походження запитала мене: «Чого ви з тим Шевченком носитесь, як із Богом?» У ті часи це питання прозвучало як крамола і навіть образа. Заставши зненацька, спромоглася імпровізовано огризнутися: «Твоя мама виїхала на заробітки у 1910-му з початковою освітою, грудкою землі і його віршами, які, як Біблія, давали духовний стрижень. А це немало на чужині».  

Зайве й казати, наскільки важливе для людей вирішення житлового питання вже сьогодні. Принаймні на Черкащині на квартирних чергах сьогодні перебуває майже 17 тисяч жителів. Це, зрозуміло, далеко не всі, хто потребує поліпшення житлових умов. В області діє кілька програм пільгового отримання квартир, але «Доступне житло» найбільш перспективна з них, оскільки це безповоротна державна допомога у розмірі 30%. 

Число правопорушень у Черкасах зростає. Тільки за минулий рік збільшилося на 18,5%. Процвітає хуліганство, звичним явищем стали крадіжки. Як сумно констатують городяни, у вечірній час інколи страшно виходити на вулицю. Ось один із  фактів. 23-річний житель Черкас, який не працює, по-розбійницьки напав на 71-річну місцеву жительку, завдавши їй тілесних ушкоджень. За розбійницький напад порушено кримінальну справу.  

Коли той, хто жив за останніх радянських часів, чує прізвище Ільченко, то зазвичай згадує і Карцева. А далі асоціації ведуть до Жванецького. Адже він писав дуету Карцева та Ільченка мініатюри, які знав, слухав і любив увесь Союз. На відміну від своїх партнерів по естраді, Віктор Ільченко фактично так і залишився в тих часах. Він бо пішов із життя 1992 року. Цього року минуло 20 років відтоді, як артиста не стало, і 75 — відтоді, як він з’явився на світ. Оця подвійна кругла дата і стала приводом для вечора пам’яті, що відбувся нещодавно в Одеському національному морському університеті.  

У рамках проекту в обласній науковій бібліотеці імені М. Горького можна  отримати безкоштовну юридичну консультацію в громадській приймальні, знайти всі потрібні документи, взяти участь у роботі різноманітних тренінгів. Протягом уже першого місяця роботи проведено 5 просвітницьких засідань, правові консультації за темами, що стосуються пенсійного, трудового законодавства, питань житлово-комунальних послуг, які безплатно отримали 26 громадян.  

Надзвичайний випадок, який нещодавно трапився в столичній підземці на станції «Осокорки», багатьом із нас довів, що у схожих ситуаціях потрібно розраховувати лише на себе. Саме такої думки дійшла більшість пасажирів, намагаючись дістатись додому того злощасного вечора. І хоч зазвичай їдучи у громадському транспорті в годину пік, згадуєш славнозвісний вислів «натовчені як кільки в томаті», — саме з ними можна порівняти пасажирів…  

Заготівля цілющої рідини, що ще днями крапала з підсочених беріз, — давня волинська традиція, яка, втім, набирає дедалі більше прихильників. «Бо випити сотню літрів свіжого березового соку — це те саме, що на місяць у Трускавець з’їздити!», — переконані ті, хто уже пізнав силу цього дарунку поліської землі…