Місяць тому Рахівський районний суд Закарпатської області завершив розгляд справи місцевого приватного підприємця. Чолов’яга примудрився 11 (!) разів переправити через митницю вантажівки з «лівими» дошками. У справі фігурують майже 440 кубометрів дощок вартістю 265 тис. грн. Вантаж їхав в Угорщину й Італію на підставі справжніх-підробних «експортних» сертифікатів про походження лісоматеріалів.
Для підприємця справа закінчилася, можна сказати, щасливо — зважаючи на його інвалідність, двох неповнолітніх дітей та щире розкаяння, він отримав лише рік позбавлення волі.  

Відомо, що тиха вода греблі рве. А стічна — роз’їдає труби, перетворюючи сірководень, що міститься в ній, на сірчану кислоту: майже 8 кілометрів залізобетонних труб напірного каналізаційного колектора, які проходять від міста Чернігів у заплаві річки Десна до очисних споруд уже півстоліття, на деяких ділянках просто розчиняються в агресивному середовищі. А це весь час загрожує викидом неочищених стічних вод у  поки що чисту річку, яка дає 70% питної води для киян.  

Чи випадкова закономірність, чи закономірна випадковість, але два факти, про які нижче, збіглися в часі. Спершу в своєму архіві знайшов записник студентських років, у якому збереглися розповіді моїх дідуся Трохима та бабусі Марії по маминій лінії.

Перечитав, як у 70-х роках розповідали про своїх батьків, відповідно Дмитра та Василя — про їхню роботу в полі й коморі, виховання синів і доньок, про те, як ті наприкінці ХІХ століття поїхали до Криму по сіль (хоч і не вважали себе чумаками). Повертаючись назад, завернули до однієї гостинної корчми, на радощах відзначили вдалу поїздку (адже до рідної хати залишалося якихось два десятки кілометрів) та й… заснули на чумацькому возі. Добре, що воли трапилися тямовиті: без «водіїв» доставили вантаж і пасажирів до самісінького двору. Ох і «нагоріло» ж потім обом від рідні… 

Чого гріха таїти, у більшості українських родин жодне свято не обходиться без спиртного. Доки дитина зовсім маленька, їй за святковим столом наливають сік. Та згодом, десь років у 10—12, сину або дочці вже можуть дозволити пригубити шампанського. А за рік-два той самий підліток уже сидітиме в дворі з пляшкою пива.
За даними ВООЗ, майже 40% наших дітей, старших 13 років, уживають алкоголь та схильні до цього. Лікарі-наркологи більш оптимістичні. Вони стверджують, що лише 1% дітей віком 12—13 років та майже 5% підлітків 16—18 років регулярно вживають спиртні напої. Проте, як бачимо, проблема є. 

Жартома кажуть, що якби не людські лінощі, то ми ще й досі жили б у печерах. Однак у цьому жарті, мабуть, більше правди, ніж вигадки. Адже перші винаходи зумовлені не стільки прагненням їх безіменних авторів винайти щось нове, як бажанням полегшити собі життя, створити комфортніші умови, витрачаючи при цьому якомога менше фізичних зусиль. І якщо, приміром, провести глобальне соціологічне опитування, то, будьте певні, мільярди жінок назвали б винахід пральної чи посудомийної машин набагато важливішим явищем, ніж створення атомної бомби, за виготовлення якої вчені одержували високі звання та винагороди.

Справді, нахабство не знає меж, а непокаране зло множиться. Щоб переконатися в цьому, варто прочитати оголошення у вагонах метро або на автобусних зупинках. Багато з них запрошують пограбувати вас, ваших дітей, а заодно і суспільство в цілому. Саме так сприймаються численні пропозиції продати курсові та дипломні роботи, кандидатські дисертації. Кому зовсім несила, може купити готовий диплом. На вибір — ким хочеш, миттєво станеш. Звичайно, збагативши продавця. 

Про проблему шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу «Урядовий кур’єр» пише вже вп’яте за останні півтора року. Вперше про небезпеку викидів червоного шламу газета попереджала у грудні 2010-го. Трохи раніше сталася аварія на глиноземному комбінаті Айка в Угорщині, де майже один мільйон тонн небезпечної сировини забруднив територію країни.
Вже в лютому-березні 2011-го забруднення не оминуло й нас. 

Випереджаючи можливе здорожчання курячих яєць перед Пасхальними святами, Антимонопольний комітет на початку березня рекомендував 39 найбільшим птахофабрикам та основним торговельним мережам утриматися від встановлення економічно необгрунтованих оптово-відпускних і роздрібних цін на цей товар протягом березня-квітня 2012 року. Мовляв, немає об’єктивних причин на перегляд цін у бік їх збільшення.  

— А покажіть мені, як цим користуватися! — чоловік у фуфайці і шапці-вушанці, довгенько проморочившись з банкоматом, протягнув мені свою картку. І… назвав ПІН-код.
— Та що ви?! — аж злякалася. — Ніколи так не робіть! Це те саме, що віддати чужим людям власний гаманець!
Справді, неодноразово чула історії про те, як така довірливість закінчувалася погано. Шахраї вигадали велику купу способів заволодіти чужими коштами — від елементарної крадіжки картки до її підробки завдяки встановленому на банкоматі приладу для зчитування ПІН-коду або мініатюрної відеокамери. 

Сьогодні супермаркети зазвичай пропонують покупцеві власну випічку. Наприклад, у центрі Луганська можна побачити на полицях хліб «Янтарний», «Тостерний» і «Томатний», вироблений за італійською рецептурою. Навіть назви апетитні. Але поряд з елітними сортами хліба обов’язково знайдеш і вироби «соціальні». Дуже привабливі за ціною: «цеглинка» білого коштує 2,50 грн, «Станиця» — 3,19 грн й трохи дорожчий  батон «Луганський» — лідер купівельного попиту. А нові власники контрольного пакета акцій ПАТ «Коровай» навіть заявили, що готові реалізовувати на території краю хліб соціальних сортів за найнижчою в Україні ціною! Тож на полицях — ціла «армія» короваїв. Який хочеш вибирай.

Так працює меморандум взаєморозуміння між виробниками хліба та облдержадміністрацією, який підписано в березні цього року.