28 листопада 1986 року урядова комісія під головуванням Бориса Щербини заслухала доповідь Державної комісії щодо приймання на технічне обслуговування законсервованого енергоблока №4 Чорнобильської АЕС та про завершення робіт щодо укриття блока.  

До 111-річниці з дня народження Катерини Білокур — відомої на весь світ художниці, чиїм талантом захоплювався іспанець Пабло Пікассо, й водночас простої сільської жінки, яка так і не виїхала за межі Яготинського району Київської області, — залишилося якихось кілька днів. Поціновувачі її художнього хисту знають, що полотна Катерини Василівни можна побачити не лише в Богданівці — селі, де вона народилася й провела все своє життя (там і досі збереглася хата-садиба, у якій жила художниця), а й у картинній галереї в Яготині, де зібрана чи не найбільша колекція її картин, а також у Національному музеї українського декоративного мистецтва, розташованому на території Києво-Печерської лаври, який має цілий зал, присвячений її творчості.  

Головну ялинку України спроектував тернополець Анатолій Пасько, а виготовили її на підприємстві у Новому Селі.
«Ой струнка ялинка в нас, скільки грає тут прикрас», —  так і відлунюють у пам’яті з дитинства  відомі поетичні рядки. Що ж до головної зеленої красуні, то вона здійметься в центрі Києва аж на 42 м, цього року надто «погладшає» — важить цілих 44 тонни, конструкцію матиме каркасну. Маківку її вінчатиме кристал, що раз у раз змінюватиме барви. Тернопільські дизайнери подбали й про чудову композицію прикрас на столичній ялинці.

День розпочався з переговорів про рекламу. Йшла в адміністративну будівлю. Поряд з нею дівчина, як завзятий зазивайло, зі стосом різнобарвних газет, попросила, щоб і я взяла в неї одну. Високопоставлений чиновник заявив, що інтерв’ю готовий надати лише виданню з накладом, що перевищує сотню тисяч примірників. Поверталася на робоче місце і знову та сама дівчина попросила взяти ще одну з того-таки барвистого друкарського стосу. Мабуть, важко розповсюдити великий наклад. А сама подвійна зустріч із розповсюджувачем — випадковість?

Пройдений українським військом двадцятирічний шлях розвитку нині оцінювати непросто і, очевидно, колись майбутні літописці зламають не одного списа, розбираючись у закономірності тих чи тих подій, використаних і упущених можливостях такого грандіозного процесу. Ми для історичної точності лише нагадаємо, що вже пам’ятного 24 серпня 1991 року Верховна Рада взяла під свою юрисдикцію всі розташовані на теренах України військові формування колишньої Радянської армії і створила одне з ключових відомств держави — Міністерство оборони.

Вочевидь ніде в світі  цього грудневого дня не було так весело, радісно, безтурботно як  на грандіозному дійстві, що відбувалося в  одній з найбільших виставкових зал нашої столиці.  Десь далеко стривожена Європа переймалася долею своєї валюти, мітингували в арабських країнах, хтось готувався до недільних виборів, а на Японських островах продовжували  ліквідовувати наслідки страшної аварії. 

На харчоблоці та складі загальноосвітньої школи села Антонівка Шполянського району контролери знайшли … отруту для мишей і пацюків. Власне, фактів антисанітарії, безвідповідального ставлення до організації харчування школярів у навчальних закладах Черкащини під час спільної перевірки прокуратури й санітарної служби виявлено більш ніж досить. У згаданій вище школі картопля у підсобці зберігалася разом із фарбами та іншими хімічними речовинами.  

Нам дуже важлива Ваша думка щодо змісту газети, яку Ви тримаєте в руках. Просимо Вас відповісти на ряд запитань і висловити свої побажання стосовно змісту «Урядового кур’єра». Виріжте та надішліть заповнену анкету на адресу редакції: 01008, Київ, вул. Садова, 1/14. Будемо вдячні за співпрацю і сподіваємося на взаєморозуміння.    

У  знаменний день 20-річчя Всеукраїнського референдуму щодо незалежності України чи не найпопулярнішою людиною був перший Президент Леонід Кравчук. Він виступав на кількох телеканалах, давав інтерв’ю ЗМІ, спілкувався з молоддю на інтернет-сайті, а по обіді прочитав блискучу лекцію для майбутніх держслужбовців — слухачів Національної академії державного управління при Президентові України. Президент вишу Юрій Ковбасюк принагідно нагадав, що саме Леонід Макарович, перебуваючи в свій час на посаді глави держави, 4 березня 1992 року підписав указ про створення в незалежній Україні Інституту державного управління та самоврядування, який пізніше став академією.

Я приватний підприємець. Тож нині отримую лікарняні виплати лише починаючи з шостого дня лікарняного режиму. Адже згідно з чинним законодавством, оплата лікарняних поділяється на дві складові: перші п’ять днів оплачує роботодавець і відносить ці виплати до валових витрат підприємства. А оплату решти днів роботодавцеві компенсує Фонд соцстрахування з тимчасової втрати працездатності через перерахування відповідних сум на поточний рахунок або шляхом зменшення суми зобов’язань роботодавця до фонду. Оскільки ж у приватного підприємця роботодавця немає, хворіти перші 5 днів нам доводиться за власний рахунок. А ось внески до фонду ми повинні платити регулярно. Чи це соціально справедливо?

Юрій БЕРЕЗНЯК,
м. Біла Церква Київської обл.