Чи справді нині в Україні скрутно із цим жанром та чи є ще шанс у «документалки» бути оціненою глядачем, запитую у знаного сценариста Олени ЗАВГОРОДНЬОЇ, завітавши до Української студії хронікально-документальних фільмів. Із перших кроків песимістичні думки підтвердилися. У стінах наймогутнішого за радянських часів конгломерату з виготовлення документально-хронікальних фільмів панує мертва тиша. А фахівець, прочитавши у моїх очах певний докір, одразу ж починає пояснювати:

«Нинішня влада більше дивиться на бізнес, гроші, безсовісний піар, а не на культуру, кіно... У 1939—1940 рр., коли студію переводили з Харкова до Києва, на цьому місці планували звести містечко на кшталт такого собі Голлівудика. Тоді ж Раднарком у своїй постанові зазначила: «З метою збільшення випуску документальних фільмів і кіножурналів». А торік ми отримали папера від регіонального відділення Фонду держмайна, що у 2012—2014 рр. студію виставлятимуть на продаж. Це попри те, що вона входить до переліку закладів культури, які не підлягають приватизації». 

 Причини конфлікту Державного підприємства (ДП) «Український інститут промислової власності» (далі — інститут), яке здійснює повний цикл робіт стосовно проведення експертизи заявок на об’єкти промвласності, і його керівного органу — Державної служби інтелектуальної власності України (Держслужба) представники підприємства озвучили на прес-конференції «Реформування чи руйнування української системи правової охорони інтелектуальної власності її очільниками». Своїми думками з приводу конфлікту поділився й голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Паладій, в чиє підпорядкування  рішенням уряду було передано інститут від реорганізованого Міністерства освіти і науки.

Втім, представники обох сторін одностайні в тому, що інститут має перспективу отримати статус міжнародного пошукового органу (на території СНД таким є тільки «Роспатент». — «УК»). Це може стати шансом для конструктивної роботи сторін, досягнення яких високо цінують спеціалісти Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Якось колега спробувала присоромити мене за те, що у своїх матеріалах використовую слово «сумління». «Тепер цього вже немає. Надворі інша «погода», — категорично сказала вона. Справді, давно вже «слизько». І не лише у взаєминах між дорослими... 

Сьогодні православні і греко-католики відзначають Водохреще Господнє, або Богоявлення — одне з найбільших свят православної церкви. Ним закінчуються Різдвяні святки, що тривали з 7 до 19 січня.
Свято встановлене на честь євангельської події, коли 30-літній Ісус Христос хрестився від Іоанна Предтечі у водах Йордану. Ісус започаткував таїнство водохрещення — одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина нібито наново народжується для життя. 

Посеред білого дня на ставку у селі Гаразджа Луцького району, що на Волині, провалився під кригу місцевий 58-річний мешканець. Всупереч здоровому глузду, він вийшов на водойму по кризі, що мала  товщину лише два сантиметри. 

До свого століття, яке завершується саме на Водохреще, визначний український кінорежисер Тимофій Левчук не дожив тринадцять років. Та можна відчути його присутність у власній епосі, відімкнувши її, немов ключами від помешкання, які колись не боялися залишати під килимком перед порогом, своєрідними кодами. Щоб дізнатися, яким цей чоловік був бійцем на війні, фронтовими дорогами якої пройшов від найпершого дня до останнього, досить назвати дві з його 14 бойових нагород — орден Червоної Зірки і медаль «За відвагу».

— Чому в Києві так багато грошей іде на проїзд у громадському транспорті? — дивувалася моя знайома, повернувшись в Україну через кілька років проживання за кордоном.

— А за рубежем хіба мало? Там же набагато дорожчі квитки! 

З приходом до нас снігопадів на дорогах країни сталося кілька жахливих аварій, внаслідок яких загинули люди. Та й офіційна статистика кількості ДТП зросла. Приміром, згідно з довідкою Міністерства надзвичайних ситуацій на ранок 10 січня, коли опадів не було, протягом доби в Україні зафіксовано 63 дорожньо-транспортні пригоди, а от на ранок 16 січня, коли снігу було вдосталь, зафіксували вже 82 ДТП. Водночас водії кажуть, що аварій сталося значно більше: через те, що вони були дрібними, на місце подій інспекторів ДАІ не викликали — ситуацію автомобілісти вирішували власними силами.

Розказувати про те, що в Криму найцінніші природні скарби — море, гори та заповідники, немає потреби. А ось поговорити про колізії, в які потрапив найбільший та найвідоміший кримський заповідник, варто.
Нещодавно Верховна Рада автономії конституційною більшістю проголосувала за впорядкування територій природно-заповідного фонду. Тепер, згідно з прийнятим рішенням, їх збільшать на 1%, що становитиме 6,8% загальної площі півострова. Якщо брати до уваги середній показник територій природно-заповідного фонду по Україні, який становить 5,9%, то кримські показники приємно дивують. 

Щодня десятки тисяч наших співгромадян з тими чи тими проблемами звертаються до найближчої до людей влади — сільських, селищних та міських рад. Причиною звернення може бути неякісна робота комунальників, необхідність отримати якусь довідку, потреба з’ясувати схему руху транспорту, участь у діяльності органу самоорганізації населення, бізнесові справи тощо.