На сесії Черкаської міськради перед Новим роком депутати з подачі міського голови Сергія Одарича відмовилися від фінансування з міського бюджету муніципального духового оркестру, на утримання якого витрачалося 1,5 млн грн. Натомість ці кошти вирішили спрямувати на житлово-комунальне господарство, утримання приміщень колишньої тютюнової фабрики, на підтримку громадських організацій. За словами директора департаменту бюджетної політики Черкаського міськвиконкому Наталії Джуган, фінансуватиметься оркестр поки що лише частково — щоб завершити процедуру попередження людей.  

Міністерство охорони здоров’я завершує громадське обговорення законопроекту «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», та питання ще є. Сьогодні система охорони здоров’я функціонує за умови дефіциту бюджетних коштів. Мінімальна потреба галузі на 2012 рік визначена на рівні 80,5 млрд грн. Для прикладу, у 2010 році загальний обсяг фінансування становив 41,7 млрд грн. Нестачу коштів пропонується покривати шляхом запровадження цільових страхових внесків на медичне страхування. Але це — не раніше січня 2015 року.   

Страшна трагедія в Донецьку, коли напередодні Нового року при спробі пограбування відділення «Приватбанку» загинуло п’ятеро людей, поставила багато надзвичайно гострих запитань. Одне з найголовніших — надійність охорони подібних установ і безпека тих, хто в них працює. Як відомо, по гарячих слідах Міністерство внутрішніх справ України підняло цю проблему, що називається, «на щит». А через кілька днів міністр Віталій Захарченко повідомив про досягнення принципових домовленостей із керівництвом НБУ щодо посилення охорони банків та їхніх відділень.  

— Бажаю, щоб новий рік був для вас таким же багатим на увагу  всіх перевіряючих, контролюючих і судових державних органів, якими для нас були, за вашої допомоги,  2010 та 2011 роки. Тільки, звичайно, щоб органи діяли суворо у відповідності з Конституцією та законами України, — ось так привітав  голову облдержадміністрації Миколу Круглова  у своєму відкритому листі, опублікованому в Інтернет-виданнях, співзасновник одного з найбільших сільгосппідприємств  Миколаївщини  Аркадій Корнацький. Прочитавши таке побажання, мабуть, багато хто подумає про його автора: «Дістали, мабуть, добряче!» І, скоріше всього, матиме рацію.  

У перші дні нового року працівники Будинку-музею зафіксували появу тріщини на стіні в робочому кабінеті письменника. Причина деформації — будівельні роботи, які ведуться по сусідству. Керівництво закладу відразу направило інформацію до відповідних інстанцій, а також до  ялтинської прокуратури. Напередодні Різдва, 6 січня, прокуратура своїм рішенням призупинила незаконне будівництво житлового будинку, оскільки воно спровокувало активізацію зсуву, який вже неодноразово створював проблеми, а тепер може призвести до повної руйнації приміщення.  

Газети, як відомо, без помилок не буває. Отож в одному з донецьких видань якось теж не догледіли. У привітанні відомому землякові, якого нагородили орденом, на сторінці з’явилася така назва відзнаки: «За услуги». Цікаво, що сам орденоносець, за словами редактора, не влаштовував жодних розбірок. Тільки й того, що жартома зауважив: мовляв, така назва більше відповідає дійсності.  

До відомої фрази «У природи немає поганої погоди» у Міністерстві надзвичайних ситуацій ставляться до певної міри упереджено. Що поробиш — специфіка професії диктує своє сприйняття кліматичних явищ, тим паче, що останніми роками так і чекай на якісь сюрпризи. Не стала винятком і нинішня зима: ніби реабілітуючи себе за недоданий у першій своїй половині сніг, вона щедро засипала ним після Водохреща практично всю територію України. І продовжує сипати, спричинивши подекуди не лише певні незручності для комунальників, автомобілістів і населення загалом, а й додаткові турботи рятувальникам.  

Вітаю слова Президента Віктора Януковича про передачу цього року головних важелів впливу регіонам. У зв’язку з цим сідаю писати лист тим керівникам, які мають впроваджувати реформи на місцях. І слова мої вони мусять почути передовсім через призму не великого, та й не малого — майже 14 тисяч жителів — селища міського типу Коцюбинське.  

Хтось, прочитавши заголовок цієї публікації, здивується: мовляв, якась нісенітниця. Тільки не жителі одного з поважних за віком міст Луганщини, що веде свій родовід з 1772-го, — Олександрівська. Вони в цій, вибачте за слово, абракадабрі постійно живуть, їздять на роботу, водять діток до школи чи дитсадка, отримують такі-сякі комунальні послуги та ще й один раз тепер вже на п’ять років обирають собі владу. Бо за статусом це місто з 10-тисячним населенням, яке разом з двома селищами, що входять до його складу (?), є частиною іншого міста — Луганська. Тобто, хто кому кум, а хто сват, кількома словами не поясниш.  

Дещо модернізоване свято Дня соборності та свободи з числа тих, що не для гучних фанфар, галасливих хороводів та щедрих чаркувань. Воно більше для роздумів. Серйозних і глибоких. Скажімо, над тим, для чого далекого вже 1919 року сталося те, що сталося: українці-східняки міцно обнялися зі своїми братами-західняками? Навіщо многоголосо шуміла тоді Софійська площа, щораз видихаючи слова від щирого серця: навіки, навіки, навіки!..