Луганськ готується повторити подвиг Стаханова. А я частенько повторюю подвиг своєї мами, яка все життя тягала в обох руках важкі сумки з продуктами. І моє рідне місто, і я при цьому думаємо про одне: про транспорт. Справа в тому, що у місті Стаханові влада повністю відмовилася від такого соціально популярного (і тому — збиткового!) виду транспорту, як трамвай.   

Після останнього об’єднання Німеччини Західний Берлін вклав значні капітали для модернізації комунального господарства свого східного брата. Точніше кажучи, це була докорінна заміна всього: труб, колекторів, обладнання, кабелів тощо. Про це всі знають і кажуть. Однак не так часто почуєш головне: піклувальники із західної частини міста найперше змінили менталітет працівників комунальної сфери частини східної. Частенько, через неможливість зламати психологію, просто замінювали комунальників.  

Для забезпечення повномасштабного конституційного процесу країні потрібні модернізовані підходи. Такими словами розпочала брифінг радник Президента — керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АП Марина Ставнійчук. З її слів, найвагомішими і власне першими ініціативами глави держави на шляху започаткування конституційного процесу та формування розвитку громадянського суспільства стало підписання двох указів: «Про питання формування та організації Конституційної Асамблеї» та «Про питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні».  

Іноземці змінювали прізвища на російські, щоб із цими псевдонімами гастролювати по Європі в знаменитому «Російському балеті» Сергія Дягілева. А Сергій Лифар, котрий починав у цій трупі блискучу кар’єру соліста і хореографа, завжди наголошував, що він українець. Це зазначено і на його посмертних, вже кам’яних «візитівках». «Тут із 1955 по 1985 рік жив Лифар (1904—1986), видатний хореограф ХХ століття, уродженець України, який був першим танцівником і балетмейстером Паризької національної Опери», — інформує меморіальна дошка на будинку в столиці Франції. Київ, де він з’явився на світ, викарбуваний латиною на його надмогильному пам’ятнику на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа.  

Тиха українська ніч. Нечистий  знов украв місяць, тому довкола темно, хоч  очі виколи. Ледь-ледь грає плесо могутньої ріки, до середини якої колись долітав не кожен птах. Поснули не лише городяни, а й навіть трамвайники і таксисти. Місто по обидва боки Дніпра-Славути, втомившись від  важкої праці і невеселих думок, зрештою заснуло праведним сном. Та, як ви вже, напевне, здогадалися, це оманлива тиша.  

Світлана Сидяк, керівник Національної обсерваторії з алкоголю та наркотиків, повідомила, що за даними ВООЗ щодо України, рівень вживання алкоголю на одну людину в середньому становить 15,6 літра на рік. За розрахунками ж українських експертів, цифра трохи менша — 10,9-11,5 літра на рік. Це приблизно такий самий рівень споживання, як у Великій Британії та Італії. А отже, разом із ними нас зарахували до групи країн із середнім рівнем споживання спиртного.  

Немає справи, облаштування якої було б важчим, виконання небезпечнішим, а успіх сумнівнішим, ніж заміна старих порядків новими. Ці слова італійського мислителя Нікколо Макіавеллі не зайве пам’ятати усім реформаторам, які приступають до важкої, почасти невдячної, та водночас вкрай необхідної справи модернізації тієї чи тієї сфери суспільних відносин. Надто, коли йдеться про державне управління, котре  має бути консервативним у хорошому сенсі цього слова, щоби зберегти інституційну пам’ять країни, та водночас, змінюючись зсередини, готувати  підгрунтя  для подальшого поступу, без якого не можливий динамічний розвиток суспільства.  

Школярі Чернігівщини, котрі ще торік відправили листи морякам підшефного їхній області військового корабля «Чернігів», надихнули на такий же крок своїх ровесників з Харківщини, яка шефствує над  десантним кораблем «Костянтин Ольшанський», що є гордістю  українського флоту. Майже чотири тисячі листівок, малюнків та різноманітних подарунків власноруч виготовили юні харків’яни для його військовослужбовців.  

Ось і відзначили 77-річчя видатного земляка Василя Симоненка. Як завжди, теплими словами, квітами до могили та пам’ятника поетові в центрі Черкас, Симоненківськими читаннями, урочистим вечором у місцевому театрі… І новим Василевим однотомником, який щойно вийшов у черкаському видавництві «Брама-Україна». Книжка містить, крім творів самого Василя Симоненка (а це — поезія, публіцистика), його листування з багатьма нині відомими вітчизняними письменниками, громадськими діячами, а тоді просто колегами, однокурсниками.  

В «Агрофірмі Корнацьких» нині склалася критична ситуація. Як розповів співзасновник  цього сільгосппідприємства Аркадій Корнацький, через кілька днів  закінчаться корми і кормові добавки, які господарство закуповує для свинокомплексу, де на відгодівлі перебувають 7,5 тисячі свиней. Проблема ще й у тому, що без цих добавок у тварин просинається так званий інстинкт канібалізму. Внаслідок цього голодні тварини почнуть гризти одна одну і свинокомплекс може перетворитися на бойню.