Перші справді зимові подихи ми вже відчули: морози сповіщають, що осінь закінчується. Чекаємо ще однієї ознаки цієї пори року — снігопадів. І хоч синоптики аномальної зими не прогнозують, погода не завжди під них «підлаштовується». Отже, треба бути готовими до будь-яких природних несподіванок. Як в Україні до них підготувалися, з’ясовували журналісти «Урядового кур’єра».  

Мої  дідусь і бабуся втратили на початку 1930-х років двох дітей. Але встигли до зловісної зими перебратися в місто до рідні, й так уберегли молодшого сина. І він став моїм батьком…  

Як повідомляє відділ зв’язків з громадськістю управління МВС України в Луганській області, луганчанин сам виготовляв липові квитки. Збував їх за допомогою мобільного телефону, набираючи номери навмання. Представлявся співробітником театральної компанії і переконливо пропонував недешеві квитки, до того ж, ряд і місце – на вибір.  

Готуючи матеріал до 210-річчя з дня народження автора славнозвісного «Толкового словаря живого великорусского языка», з подивом виявив, що в численних книжках на цю тему — жодного зображення титульної сторінки першого видання головного твору видатного філолога.  

Тиждень безпеки руху на дорогах завершився символічно: минулої неділі в усіх церквах України відслужили панахиди по загиблих у дорожньо-транспортних пригодах. Про 26 тисяч травмованих, яким тією чи іншою мірою поталанило, не згадували. Молилися про врятування душ 3,5 тис. людей, які протягом дев’яти місяців цього року стали  жертвами і винуватцями неоголошеної війни на дорогах.

Зокрема в електронних ярликах значитиметься, з якого лісгоспу та лісництва сосна чи ялина, який сорт та якість дерева. Чип кріпитимуть так, що зняти його без пошкоджень буде неможливо. Завдяки цьому можна визначити відповідність товару супровідним документам, тому будь-якому працівникові міліції або інших правоохоронних органів буде легко перевірити законність придбання хвойних красунь з лісових плантацій і виявити, чи не прибула ця ялинка з екологічно небезпечної Чорнобильської зони.  

Бо це у всі інші дні «хтось скаче, а хтось плаче» — така філософія життя: щодня комусь народжуватися, а комусь помирати, комусь радіти, а комусь зустрічатися віч-на-віч з горем. Та коли це горе стосується багатьох мільйонів співвітчизників, як Голодомор-геноцид 1932—1933 років, їхнім предкам ніколи не можна забувати про нього, ще й керуючись своєю совістю.  

Уже два з половиною роки  Україна живе за правилами Світової організації торгівлі (СОТ). Але ще  і  досі інколи доводиться чути, що ми  не готові працювати в нових умовах, що СОТ не вигідна для нашої економіки. Зазвичай трансляторами таких думок є передусім представники тих структур, які звикли «ловити рибку в каламутній воді» та бояться відкритої й прозорої конкурентної боротьби.  

У період національно-визвольної боротьби початку ХХ століття на Вінниччині діяло понад три десятки повстанських отаманів, кожен з яких вів за собою більш як сотню бійців. Про одного з них Симон Петлюра сказав: «Якби в мене було чотири таких отамани, як Шепель, то я б давно був у Києві».  

Сімнадцятирічний школяр із Краснограда власноруч повісився на рукоході шкільного спортивного майданчика, двадцятип’ятирічний мешканець селища Солоницівка Дергачівського району скоїв те ж саме на кухні у власній квартирі, а тридцятидев’ятирічна харків’янка вийшла на балкон дев’ятого поверху й стрибнула вниз. У цей же день, 1 листопада 2011 року, пішли з життя без сторонньої допомоги ще четверо жителів Харківської області.