На 19 вересня припадають Всесвітній день прибирання та Міжнародний день чистих берегів. В Україні підтримка громадськістю цих ініціатив та акції ентузіастів і волонтерів у боротьбі за чистоту довкілля вкотре нагадують про невтішну екологічну ситуацію, особливо в карпатських гірських районах. Тут складно налагодити регулярне вивезення і утилізацію сміття, яке накопичується вздовж річок. І це лише один приклад, коли доводиться згадувати про забруднення відходами людської життєдіяльності річки Тиса на Закарпатті, звідки вони потрапляють в Угорщину.

Чесність. Непідкупність. Активний об’єктивний громадський контроль. Усе це серед характеристик вільної від корупції держави. Цивілізовані країни прагнуть цього еталона, але стовідсотково жодна досі не звільнилася від корупції. Позаторік за результатами Індексу сприйняття корупції (СРІ) антикорупційний рейтинг очолювали Нова Зеландія і Данія (по 87 балів), у Фінляндії було 86, у Швейцарії, Сінгапуру і Швеції — по 85. Україна посідала в рейтингу 126 місце з 30 балами. За підсумками СРІ-2020, наша країна мала 33 бали зі 100 можливих та посідала 117 місце зі 180 країн. А розпочинала Україна антикорупційну реформу з показниками СРІ-2014 у 26 балів і була на 142 місці серед 175 країн.

«Підтримка реконструкції та відновлення Авдіївської опорної загальноосвітньої школи №2 стала одним із найамбітніших проєктів взагалі в історії незалежної Литви. У тісній співпраці з Донецькою облдержадміністрацією ми прагнули облаштувати новим обладнанням та створити сучасний освітній заклад із багатьма спортивними майданчиками. Ця вражаюча церемонія надає практичного значення успішної співпраці між нашими країнами. Дружба України та Литви надалі ставатиме все міцнішою», — запевнив під час урочистого відкриття навчального закладу на Донеччині заступник канцлера уряду Литовської Республіки Алмінас Мачюліс, який привітав учителів, школярів, батьків і всіх присутніх від імені прем’єр-міністра Литви Інгріди Шимоніте.

Щороку осінньої пори гостинна Черкащина зустрічає паломників-хасидів з усього світу. Ось і цього разу на юдейський новий рік до Умані приїхало відсвяткувати близько 30 тисяч прочан із різних країн. Рош га-Шана відзначали дуже гучно й весело, ніби й не було в приїжджих інших турбот і проблем. Досить тихе українське містечко раптом заполонили люди з пейсами та бородами в екзотичному як на цю місцевість убранні — у довгих накидках, ярмулках і чорних капелюхах. Паломники читають молитви, співають, танцюють — словом, повністю віддаються святу, яке для них важливе, як з точки зору вірування, душевного спокою, так і стану наступного періоду життя. А побувати на могилі свого духовного наставника цадика Раббі Нахмана, якого поховано в Умані, — мрія кожного хасида.

Нововодолазька територіальна громада, яка однією з перших утворилася у Харківській області, сьогодні досягла позитивних змін фактично у всіх сферах життєдіяльності. Побувавши неодноразово у Польщі і пересвідчившись у перевагах децентралізації, жителі Нововодолажчини задіяли всі можливості для налагодження по-справжньому комфортного побуту з якісними сервісними послугами, розвиненою інфраструктурою та насиченим соціально-культурним життям.

Обнадійливий факт: з урахуванням світових тенденцій Україна нарешті визначилася з пріоритетами національної енергетичної політики, враховуючи швидке зростання потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Об’єднана енергетична система України — основа електроенергетики держави, загальною потужністю 51,7 млн кВт, є одним з найбільших енергооб’єднань Європи.

Сани, теплу вдяганку, взуття та запаси палива на зиму зазвичай намагаються готувати задовго до настання холодів — улітку. Тому ще спекотного серпня офіційні та інші повідомлення про накопичення на складах вугілля для успішного проходження осінньо-зимового періоду вже нікого не дивують. Але деякі привертають підвищену увагу. Наприклад, не так давно Міністерство енергетики підтвердило, що ПАТ «Центренерго» вже узгодило поставку енергетичного вугілля — всього 75 тисяч тонн зі США, звідки розпочнеться його плановий імпорт. З-за океану до України доставлять першу партію (37, 5 тисячі тонн) від загальної закупленої кількості чорного золота, яке для стабільного проведення опалювального сезону восени та взимку справді майже на вагу золота.

Мальовниче село Тинівка, що в Уманському районі на Черкащині, завжди славилося невтомними працьовитими людьми, які, незважаючи на всі суспільні та соціальні складнощі та незгоди, революції й воєнні лихоліття, поколіннями терпляче й цілеспрямовано будували краще життя. Ще в далеку давнину на поселення часто нападали татари, які грабували і вбивали місцевих жителів. Тому село обгородили високим тином та обнесли глибоким ровом. Можливо, від того й походить його назва. А за іншою версією вона взяла початок від прізвища графа Тинівського, який колись володів цими землями. Це село одне з найбільших в окрузі і завжди, скільки пам’ятають його люди, було гарним і заможним. Проте останні десятиліття поступово загострюються соціальні проблеми. Кількість населення зменшується, воно старіє, народжуваність падає. Є чимало невирішених інфраструктурних питань, зокрема в сфері благоустрою.

У Луганській області знову запахло горілим: у лісі неподалік села Пурдівка Сєвєродонецького району 30 серпня було виявлено пожежу. Спільними зусиллями працівників Новоайдарського лісництва, ДСНС та військових її вдалося приборкати. Коли прочитав в інтернеті це повідомлення, згадалась осінь 2020 року: тоді великий вогонь нищив усе на шляху в Новоайдарському районі. Пожежа охопила майже 20 тисяч гектарів і зачепила понад 30 населених пунктів.

Садоводи-любителі давно побачили, що з деревами щось не так. Саджанці не хочуть рости, хворіють. Ті, що вижили, не радують урожаєм.
Пояснення цього «щось не так» знайшли вчені. Діагноз звучить як вирок: віруси! Так-так, вони полюють не лише на людей. Дерева й кущі теж потерпають. Науковці, які займаються садом, виявили біду давно і знають, як з нею боротися. Та, на жаль, ситуація не з їхньої вини розвивається за сценарієм: «Доки грім не вдарить». А його вже чути. І віруси атакують не лише плодові дерева, а й інші сільськогосподарські культури. Про те, як зарадити проблемі, «Урядовий кур’єр» поцікавився у директора Інституту садівництва НААН України академіка Ігоря Гриника.