Секретарка однієї організації, в якій я працював, свою роботу любила за те, що в неї були обов’язки не бий лежачого. «Працюєш тут не клятий і не м’ятий, в теплі й добрі, на м’якому стільці. Це вам не за верстатом цілий день стояти», — тішилася, було, мрійливо поглядаючи у засніжене вікно, з якого було видно заводську будівлю. І дотішилася на сидячій роботі до того, що в неї з часом розвинулося тяжке захворювання хребта. Що лікарі з нею тільки не робили, до яких заходів не вдавалися, щоб вилікувати, але врятувати так і не змогли. Промучившись кілька років і витративши на лікування багато грошей, ще порівняно молода й сумлінна працівниця померла. 

Українська армія продовжує нарощувати потенціал. Окрім матеріально-технічного ресурсу, збільшилася чисельність нашого війська. Як відомо, Сухопутні війська мають найбільший штат. Тому саме тут найгарячіше відчувають потребу в нормальних умовах перебування військових поза полем бою.

Напередодні дня народження першого космонавта України Леоніда КАДЕНЮКА, у минулу п’ятницю 26 січня, газета «Урядовий кур’єр» опублікувала інтерв’ю з Леонідом Костянтиновичем. Пропонуємо його нашим читачам.

Ще 13 вересня минулого року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 — 2020 роки». Цей документ було підготовлено Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) і спрямовано на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, поліпшення матеріально-фінансового становища сільського населення. 

Багато років тому мій чоловік працював у знаменитій Ленінській бібліотеці в Москві. Коли діставався до неї на метро, молодий голос за спиною попросив: «Падвінься, отєц!» (вочевидь тому, що в нього змолоду була велика, аж до потилиці, лисина). Коли інстинктивно повернувся, побачив позаду чоловіка приблизно свого віку. Усміхнений, з густою шевелюрою, він одразу попросив пробачення за звертання: не зорієнтувався, мовляв.

Як війна шаліє, то закон німіє. Людям не хочеться вірити, що під час війни закон не може, як у мирний час, захистити і запобігти насильству й смерті. На жаль, дехто зі співвітчизників вважає, що бойові дії обмежені виключно зоною АТО і не впливають на інші сфери життя. Доки на власному досвіді не впевняться в іншому. Тільки така ціна зміни переконань буває надто високою. 

Буревії, ожеледиця, сотні знеструмлених населених пунктів і ДТП на дорогах — такими наслідками стихійних катаклізмів позначився другий місяць зими. Щоправда, обійшлося без критичного зниження температури. Але це ще попереду. За прогнозами синоптиків, лютий дошкулятиме тріскучими морозами. Недаремно народна мудрість характеризує його таким прислів’ям: «Лютий лютує, бо весну чує». Хай там як, а на порозі між зимою й весною хлібороби починають готуватися до нового трудового сезону. Пора вивозити на поля добрива, перевіряти запаси насіння, справність техніки. Мабуть, тому в лютому найменше релігійних свят. 

Восени автора цих рядків доля занесла в далекі заморські краї — на Філіппінські острови. Багато чого можна про тамтешнє життя говорити. Насамперед про бідність, яка проглядає на кожному кроці: житла, підперті жердинами й оббиті очеретом, ніяк не вписуються в наше поняття «будинок», а для жителів багатьох островів, яких там понад 7 тисяч, велике благо — електрика. 

Новенькі гойдалки, гірки, каруселі. Сучасні дитячі ігрові майданчики — нині не дивина для більшості міст. А ось у деяких містах, тим паче селах, їхня поява — свято для малечі. В Апостолівській об’єднаній територіальній громаді Дніпропетровської області з’явилася змога потішити дітлахів подарунками. Адже децентралізація фінансово зміцнила місцеві бюджети.

ТОВ «Екотехнологічна компанія «Гранік» (Запоріжжя) — одна з небагатьох в Україні, що успішно комплексно прибирає сміття в невеликих населених пунктах, здебільшого приватному секторі, де найчастіше трапляються певні складнощі. Найбільше компанія стала затребуваною під час децентралізації влади, коли селяни почали самі піклуватися про своє майбутнє.