Майже 18 років працюю суддею районного суду. За цей час розглянув тисячі справ, значна частина з яких була резонансною. Помилявся, але намагався бути чесним із собою й нелицемірним і відвертим з людьми, які приходять до суду. Так набув здатності усвідомлювати правду, й саме це дало мені змогу істотно підвищити якість і справедливість судових рішень. Тому й вирішив узяти участь у конкурсі до Верховного Суду, адже саме там необхідне служіння і праву, і правді. 

Розчиніть у літрі води п’ять столових ложок солі. Спробуйте пити. Ні? Не можете? Та ніхто не може. І жити в такій воді жодна живність не здатна. Та ціле озеро такого розсолу розкинулося у Широківському районі Дніпропетровщини. Озеро це штучне: люди перегородили гирло балки Свистунова і скидають сюди шахтні води навколишніх гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК). Спробуйте уявити ставочок площею понад 200 гектарів. А міститься в ньому близько 12 мільйонів кубометрів розсолу. 

До квітня кількість подорожніх співвітчизників на п’яти контрольних пунктах в’їзду та виїзду (чотири на Донеччині і один на Луганщині) фіксувалася на звичному рівні — не більше 25 тисяч осіб на добу. Однак останні події активізували рух на лінії розмежування — пункти пропуску щодоби перетинали до 40 тисяч людей. 

Зранку ніщо не віщувало недоброго, хоча погода могла б видатися трохи теплішою. Урочистості на честь Дня Перемоги 9 травня почалися із традиційного молебню по загиблим. Потім за розкладом мало відбутися покладання квітів до монумента Слави. Можна довго сперечатися, чи потрібне нам це свято зі сльозами на очах, але пам’ять залишається пам’яттю. Про мільйони людей, які під час Другої світової війни загинули у боях, були замордовані у концтаборах, розстріляні у тилу чи померли від голоду. Кожен згадує і поминає своїх. Тихо, із квітами і сльозами. Але не всі… 

Хто з нас у дитинстві не заздрив казковим героям, які або ж за щучим велінням, або ж завдяки золотій рибці чи скатертині-самобранці отримували все, що їм забагнеться. І лише пірнувши в реалії буднів, здобувши самостійність та усвідомивши власну відповідальність, кожен починав розуміти, що не терши, не м’явши, не їсти калача.

Три роки триває війна на сході країни, і щоразу ворог проявляє себе по-новому. Недаремно ж класифікується вона як гібридна. Тому пильність потрібна скрізь, наголошують фахівці у сфері захисту. Про це йшлося під час прес-конференції «Оборонно-промисловий комплекс України: як прикрити об’єкти від диверсійного проникнення». 

Що турбує сільських жителів, які вони бачать пріоритети в роботі владних структур, місцевих громад? У Драбівському районі на Черкащині вирішити звірити кроки влади з думками та оцінками людей, для чого й зібрали районний форум громадських ініціатив. Драбівці охоче прийшли на зібрання, щоб відверто висловити свої судження, пропозиції щодо подальшої роботи.  

Кілька георгіївських стрічок з учасників акції «Безсмертний полк» зняли перед тим, як вони пройшли по вулиці Мазепи в Києві у бік Алеї Слави. Проте одній жінці таки вдалося оминути «колорадський» контроль — стрічку приколола до волосся, та ще й прикрила її невеличкою дівчинкою. 

Уперше в Сєверодонецьку за підтримки Європейського Союзу обговорювали у форматі круглого столу питання про виплату пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово непідконтрольній території. Захід організувала Норвезька рада у справах біженців (NRC). У розмові взяли участь юристи, соціальні працівники, представники Пенсійного фонду, інших державних органів та громадських організацій, зокрема міжнародних. Ось рекомендації NRC: оскільки пенсія — власність особи, не слід висувати додаткових вимог для володіння цим майном.  

Сподіваємося, цими травневими днями через величезну телевізійну аудиторію світ пізнає  велику європейську Україну по-новому, плутати нашу державу з іншими стане складно вже навіть абсолютно аполітичним і далеким від географії «рабам  пульта і дивана».  Торішній тріумф Джамали в Стокгольмі наступного тижня сторицею конвертується в іміджеві здобутки гостинної і співучої країни,  яка попри війну здатна організовувати заходи  найвищого рівня.