У день Водохрещі негода вирувала на повну. Свій максимум вона найбільше проявила на півдні країни та в Сумській, Полтавській, Чернігівській, Черкаській, Харківській областях. Ліквідувати наслідки стихії, принесеної на територію нашої країни циклоном з потужними поривами вітру та снігопадами, взялися всі підрозділи ДСНС і Укравтодору. Звичайні лопати українцям цього разу не допомогли. 

Нині дедалі більше споживачів житлово-комунальних послуг встановлюють у своїх помешканнях лічильники води, газу тощо. І переконуються, що вони дають змогу заощаджувати, адже роблять споживачів дисциплінованішими і відповідальнішими. А щоб переконатися, що сам прилад обліку рахує правильно, його потрібно у визначені строки повіряти. І ось тут у минулі роки виникало запитання: хто має сплачувати за повірку лічильників? 

Неодноразово, згадуючи керівника сусідньої держави-агресора, я використовував у публікаціях термін «герой української народної пісні». Зараз бачу, що, вочевидь, передав куті меду, тобто був неправий.

І не просто каюся, а щиро каюся.

«Щиро» — це слово, яке добре відоме «братам нашим старшим» — московітам. Хоча які вони нам брати? Справжній брат до брата зі зброєю не ходить. А якщо й приходив колись і брязкав нею, то до кінця днів своїх мусить нести каїнову відзнаку — печать братовбивства.

Плакати-нагадування про те, що 16 січня — День пам’яті захисників Донецького аеропорту, мабуть, були постфактумом. Народ, можливо, і не знав, коли саме наші доблесні вояки зазнали остаточних втрат, коли були найзапекліші бої — серця українців щеміли не добу й не тиждень, а 242 дні. Перші оборонні операції в межах території, прилеглої до летовища, розпочалися 26 травня 2014 року. З 18 по 21 січня 2015-го це місце забрало життя 58 бійців — це найбільші втрати. 22 числа будівля нового термінала перетворилася на руїну, і «кіборги» вже не мали чого захищати.

Мужність, міць, витримка та патріотизм — ці засади захисту свободи й вічних цінностей, притаманних благородним українцям, посіли в історії нашої країни гідне місце. Про нас говорив увесь світ, нам співчували, нас підтримували. Уже рік потому — 16 січня 2016-го — родини 58 полеглих у Донецькому аеропорту героїв відбули символічний день пам’яті у Будинку офіцерів.  

Морози та хуртовини на Водохреще — сувора реальність. Нині цю природну закономірність укотре довела погода в Україні. Сильні снігопади, хуртовини, снігові замети та велика швидкість вітру (подекуди до 25 метрів за секунду) зумовили штормову ситуацію у кількох областях на півдні, в центрі та на сході України. Надзвичайно складні погодні умови склалися в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській та Сумській областях. Тут оголошено штормове попередження. У понеділок в Одесі — вихідний день, у Дніпропетровську та Миколаєві на один день скасовано заняття у школах.

На Дніпропетровщині негода вирує другу добу. Спершу йшов сильний дощ, після зниження температури він перетворився на сніг. З 18 січня призупинено заняття у навчальних закладах області. У великих містах ускладнився рух автомобілів. Обмежено рух вантажного транспорту на території обласного центру і закрито рух автодорогами державного значення. У місці тимчасового відстою транспортних засобів на в’їзді до Дніпропетровська на Криворізькому напрямку розгорнуто пересувний пункт обігріву, який забезпечує людей, які потрапили у снігові замети, гарячим чаєм. 

У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з’ясували, творчим доробком кого саме з науковців найбільше цікавляться в бібліотеках та через інтернет. Ним виявився давній друг нашої газети професор Геннадій Васильович Бондаренко. Серед більш як тисячі запитів на його праці сім — з Китаю.

Результати цього дослідження не випадкові. Голова обласного товариства крає?знавців, член правління Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін найпрестижнішого волинського вишу — постать серед істориків та краєзнавців поліського регіону не лише добре знана, а й мало не легендарна. Славу професорові забезпечили не лише десятки книжок, методичних посібників, сотні публікацій у ЗМІ та спеціалізованих історичних виданнях, а й безпрецедентна організаційна робота. Саме Геннадій Бондаренко чверть століття тому, ще до появи Національної спілки краєзнавців України, не лише об’єднав дослідників історії рідного краю, а й зумів спрямувати сотні людей різних професій, поглядів, уподобань на конче потрібну Українській державі справу — відновлення правдивої історії нашого народу. 

«Найцінніша спадщина, яку ми, батьки, можемо передати дітям, — віра». Саме так сказав Папа Римський під час урочистого обряду хрещення новонароджених, який він провів цими різдвяними днями. Як мудро та глибоко філософськи! Причому для всіх часів і народів.

Хіба не віра тримає на цьому світі багатостраждальних українських матерів, які в ХХІ столітті виряджають на підступну і вкрай несправедливу війну своїх синів? Утім хіба війна та справедливість — поняття сумісні? 

Нещодавно Верховний суд на засіданні Судової палати з цивільних справ розглянув справу про розподіл спільного майна подружжя. Було ухвалено рішення, в якому підтримано правову позицію щодо незастосування презумпції права спільної власності подружжя на майно, нажите у шлюбі. Тож постає запитання: чи можна трактувати це рішення як таке, що поки дружина народжувала дітей, вела домашнє господарство, а чоловік працював, то все, куплене в цей період, належить комусь одному? 

Військовослужбовці Національної гвардії України нині виконують дуже важливі завдання. Вони захищають суверенітет держави у зоні проведення АТО, охороняють особливо важливі об’єкти, дипломатичні представництва і посольства, виконують функції конвоювання тощо. Усі вони несуть службу відповідно до чинного законодавства, згідно з яким їх забезпечують фінансово та гарантують соціальний пакет. 

Професор Преображенський із булгаковського «Собачого серця» настійливо не рекомендував читати зранку радянських газет. На відміну від них, нинішні українські ЗМІ подають новини цілком об’єктивно і без зайвих коментарів, які, однак, самі собою лізуть у голову після перегляду чергового випуску теленовин.