Від страшної трагедії у Дніпрі, де внаслідок потужного обстрілу і влучання російської балістичної ракети в житловий багатоповерховий будинок загинула величезна кількість цивільних людей, серед яких діти, здригнувся весь цивілізований світ. І зловтішно зраділи в рф (рашистській фюрерації). Спершу в мордорі тупо і відверто хіхікали, коментуючи загибель «хахлів», бо їм, категорично уточнювали, «такінада!» Далі нелюди вже трохи стриманіше втішалися вигаданими версіями «самоліквідації», які блискавично поширювали із кремля: українці, бачте, вже зовсім озвіріли і самі знищили свій житловий будинок, жорстоко вбивши до пів сотні людей.

 В Ужгороді одну з відкритих екскурсій містом, які тут час від часу влаштовують історики і краєзнавці, присвятили незвичній темі — органам. Біля обласної філармонії, де цей король музичних інструментів грає майже пів віку, зібрався великий гурт людей. Їхню цікавість задовольняв Шандор Шрайнер — екскурсовод, автор книжки «Органи Закарпаття», яка вийшла друком наприкінці 2022 року. Сьогодні розповідаємо про непересічну особистість музиканта, майстра органів і автора ґрунтовного видання.

 У буремні часи української історії виростали постаті особливої криці: силою свого таланту й нерідко життям вони утверджували право на самостійне й соборне існування нашої держави, продовження її багатовікової історії. Доля цих діячів науки, літератури, мистецтва, культури складна і трагічна, але сяйво їхньої справи життя видніється на покоління, адже вони творили про Україну й задля України майбутнього.

 11—12 грудня в Анкарі відбулася міжнародна конференція омбудсменів, на якій було задекларовано намір створити гуманітарний коридор. Таким шляхом громадяни України — цивільні й військові могли б повернутися додому. У результаті зустрічей омбудсменів України та росії в турецькій столиці було передано списки тих людей, які потребують щонайшвидшого повернення: літні, тяжкохворі та поранені. 

 Село Нижнє Селище Хустської територіальної громади добре відоме на Закарпатті. Саме тут 1994 року запрацювала перша у країні сироварня, яка виробляє сир «Селиський». Знають село і завдяки гурту автентичної пісні «Гудаки», який успішно гастролює країнами Європи. А з початку війни місцеві підприємці та благодійники активно допомагають вимушеним переселенцям.

 Четверо науково-педагогічних працівників Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»: доктор філософії, вчений секретар вченої ради Анна Черв’як, кандидати технічних наук, доценти кафедри автоматики, електроніки та телекомунікацій Богдан Боряк, Руслан Захарченко й Олександр Лактіонов отримуватимуть цього року премії Президента України для молодих вчених. Вони її заслужили за роботу «Цифрова трансформація засобів керування процесами економіко-виробничих систем».

 «18 січня о 08:20 у м. Бровари Київської області внаслідок падіння вертольота ДСНС ЕС-225 (бортовий номер 54) сталося пошкодження будівлі ДНЗ з подальшим загоранням, скла у чотирнадцятиповерховому житловому будинку та трьох легкових автомобілів. О 09:06 пожежу в будівлі локалізовано на площі 500 м кв, а о 09:28 ліквідовано». За цими сухими словами офіційної інформації Державної служби з надзвичайних ситуацій криється невимовний біль і скорбота за жертвами авіакатастрофи.

 Державної відзнаки «Золоте серце» за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху удостоїлася директорка доброчинної організації «Благодійний фонд «Логістичний центр допомоги бійцям АТО/ООС» із Тернополя Христина ФЕЦІЦА. Днями її ім’я з’явилося й серед лауреатів конкурсу «Людина року Тернопільщини».

 Перед  початком чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив щирі співчуття рідним та близьким загиблих у Дніпрі внаслідок влучання 14 січня у багатоповерхівку ракети, яку випустили російські терористи. Смертоносне залізяччя забрало життя понад 40 людей, серед яких є й діти. 70  осіб травмовано.

«Ми запам’ятаємо, не пробачимо і покараємо кожного, хто віддавав та виконував злочинні накази. 

 Бажане для кремлівських стратегів виявилося зовсім не дійсним. Соледар, як і інші міста України, не зустрів російських загарбників квітами чи хлібом і сіллю. Хоч її там, у містечку на  Донеччині, нітрохи не бракує. Багатющі підземні родовища кам’яної солі в тих краях розробляють уже понад 300 років, і за цей час запасів цінного мінералу поменшало лише на 1 відсоток. Це попри те, що солону високоякісну продукцію ДП «Артемсіль» споживали не тільки на Донбасі та у всій Україні (96 відсотків загальноукраїнського споживання), а й відправляли до багатьох країн Америки, Європи та Азії.