Нещодавно міністр юстиції Павло Петренко заявив, що Україна має намір оформити зобов’язання за рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на користь громадян України цінними паперами. Йдеться про те, що держава випустить відповідні державні боргові цінні папери, які людина матиме право отримати в рахунок погашення своїх вимог. За його словами, деякі країни вже застосували такий механізм погашення боргів перед своїми громадянами за рішеннями ЄСПЛ. Нині напрацьовують такий механізм.

Це питання болюче для України. Згідно зі звітом за 2014 рік Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Наталії Севостьянової, на 30 листопада 2014-го на розгляді в суді проти України перебувало 13 600 справ (13,3% загальної кількості). Тобто Україна посідала перше місце за кількістю справ, які перебували на розгляді в цьому суді. Торік на виконання рішень ЄСПЛ з держбюджету було сплачено 169,8 мільйона гривень.

У цьому домі панує особлива атмосфера — натхнення і причетності до створення мистецтва. Адже тут плекають творче майбутнє України. Дніпропетровський театрально-художній коледж випустив немало нині знаменитих митців. Це народні артисти України Володимир Горянський, Жан Мельников, Людмила Вершиніна, Станіслав Станкевич, народний артист Росії Сергій Гармаш, актори Віталій Єгоров, Олег Марусєв, Юрій Батурін, Евклід Кюрдзидіс, народні художники України Володимир Небоженко і Петро Магро, хореографи народний артист України Георгій Клоков і Дмитро Коляденко та інші.

У цьому домі живуть музи — представниці мало не всіх наявних мистецтв. Така особливість робить його унікальним. На сьогодні це єдиний в Україні вищий навчальний заклад I-II рівня, який поєднує різноманітні напрямки творчої діяльності. В коледжі готують артистів драматичного і лялькового театрів, хореографів, художників і скульпторів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва і петриківського розпису, дизайнерів. 

Наприкінці минулого року широкого розголосу набула історія, що відбулася  на півдні нашої країни. Тут 30 грудня провідник поїзда №318 Одеса — Запоріжжя відмовив у посадці пасажирам-бійцям АТО, які їхали із фронту і Новий рік хотіли зустріти в колі своїх рідних.

Цей випадок відразу став темою розмови в Укрзалізниці за участю її керівників, пасажирських служб Придніпровської та Одеської залізниць. А результатом — констатація факту, що посадові особи виявили недостатній професійний рівень і порушили порядок обслуговування пасажирів на залізничному транспорті. У зв’язку з цим начальника поїзда і провідника звільнено з посад, а черговому по станції «Миколаїв» оголошено догану.

За останніми даними Міністерства соціальної політики, кількість внутрішньо переміщених осіб вже досягла майже півтора мільйона. Рятуючи своє життя та родини, залишивши часто зруйновані вщент домівки, ці люди поїхали від війни шукати кращої долі на підконтрольні Україні території. Хоча й не зовсім рівномірно, вони розселилися по всіх областях.

Проте побутує думка, що більшість із них оселилася саме у містах — у мільйонниках або трохи менших, і категорично не бажає їхати жити і працювати в село. Але не треба бути професійним економістом, щоб зрозуміти: саме в селі знайти житло простіше й дешевше. А якщо докласти зусиль до навіть невеличкого городу, то можна мати власні овочі й фрукти. Проте з роботою в селі складніше, ніж у місті. Зазвичай вона важка і не дуже оплачувана.

«Нехай зрозуміє кремлівська тварина, що Маріуполь — це Україна!» Такий дошкульний сучасний місцевий фольклор — одне з багатьох свідчень чіткої проукраїнської позиції приморського міста, яке перетворилося на неприступний форпост. Певна річ, у цьому маріупольцям  допомагає вся країна. От і проведення тут ХІV Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» стало помітною суспільно-політичною подією і важливою допомогою  для підтримки національного духу та культури на сході України.

На Донеччині позивні «Червоної рути» збирають глядачів не вперше:  у далекому 1993 році популярний фестиваль приймав Донецьк. Нині Маріуполь став найпершим містом у державі (не обласним центром), де він відбувається. Тому міський голова  Юрій Хотлубей закономірно підкреслив, що приймати такий масштабний всеукраїнський фестиваль це велика честь для Маріуполя. «Хочу висловити вдячність усім вам — мужнім людям, які незважаючи на різноманітні тривожні повідомлення, приїхали до нашого міста», — звернувся він до організаторів і учасників музичного дійства. 

Третій день на анексованому півострові можна почути радіо «Крим. Реалії» — спільний проект Радіо Свобода та Українського радіо. Це дві щоденні півгодинні програми, які транслюють на частоті 549 кГц.

«Це другий етап відновлення кримського радіомовлення, яким займалося Міністерство інформаційної політики», — повідомив на брифінгу член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський.

Майже рік, як сім’я Постнових переїхала на Черкащину, до села Білозір’я, що неподалік від обласного центру. Змінити місце проживання змусила окупація. Не в силі більше жити в захопленому бандитами Торезі, вирішили перебратися на центральну Україну. У селі, де придбали сякий-такий будиночок, їх зустріли привітно. Нашвидкуруч відремонтували помешкання й почали обживатися.

Для людей з обмеженими фізичними можливостями фізкультура і спорт — не лише один із способів реабілітації, а й повернення до повноцінного життя, демонстрація активної життєвої позиції. Завдання ж структур, покликаних опікуватися цими людьми, — знайти такі форми організації фізкультурно-спортивної роботи, які відповідали б їхнім фізичним та суспільним потребам і заохочували цих людей до занять. Одна з таких форм роботи — Всеукраїнська спартакіада серед інвалідів праці «Сила духу». Цього року такий захід відбувся вже втретє. Про його організацію та проведення розповідає директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, голова організаційного комітету та засновник спартакіади Валерій АКОПЯН.

Запрошення на це свято було отримане заздалегідь. Усією країною. Насамперед через нав’язливу рекламу на телеканалах. Одна з найбільших торговельних мереж країни готувалася гучно відзначити двадцятиріччя свого заснування. Всім гостям обіцяли шалені знижки на весь асортимент товарів. Покупців готували до цього вже за кілька тижнів не лише телероликами, а й спеціальними цінниками, які дбайливі руки адміністраторів розмістили поряд із повсякденними. На них вказувалася ціна, що була дійсною лише протягом минулої неділі. Так кожна людина могла морально підготуватися до шаленого цінопаду й підрахувати зиск від заощадження родинного бюджету.

Більшість магазинів мережі працюють цілодобово, тож знижки почали діяти одразу з настанням нової доби — в ніч із суботи на неділю. До слова, подібні акції проводили тут не вперше. І спрогнозувати ситуацію було не дуже складно. 

Блокада під’їзних шляхів через адміністративний кордон з Херсонською областю розпочалася 20 вересня. Учасники акції «Громадянська блокада Криму» не пропускають на півострів вантажівки з українськими продуктами. Її ініціатори — лідери кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, представники неурядових організацій та народні депутати України. Головні вимоги протестувальників: припинити репресії окупаційної влади проти кримських татарів, звільнити українських політв’язнів Надії Савченко, Олега Сенцова й Олександра Кольченка.