Дід Петро усміхається і потирає щоки із кількаденною щетиною.

— Внуча оце прийшло зі школи: «Діду, що писати про те, як я провів літо?» — Та що хочеш! А мені, кажу, і вигадувати нічого не треба. На руках усе написано! — він показує темні й потріскані долоні, густо вкриті мозолями. — Пилку та сокиру із рук майже все літо не випускав.

Схожі зізнання доводиться чути від багатьох людей на Донеччині. Бо жителі колишньої «всесоюзної кочегарки», готуючись до холодів, запасалися найдоступнішим і дешевим паливом — дровами. 

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у довгостроковій перспективі має підвищити конкурентоспроможність товарів, що виробляють у нашій країні, а відтак, збільшити обсяг експорту на всесвітніх ринках. Окрім того, зі зростанням якості українських товарів зміцняться позиції національних виробників на внутрішньому ринку. Через практично втрату великого російського ринку нашій країні доводиться шукати нові ніші збуту товарів. Яких успіхів вітчизняні галузі й підприємства досягли на цьому нелегкому шляху, ділиться з «УК» заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торговий представник України Наталія МИКОЛЬСЬКА.

Коли на один із чернігівських фестивалів не приїхала делегація з не дуже далекого закордоння, стало зрозуміло, що люди просто вирішили не ризикувати. Все-таки прикордонна область, а в країні — хай офіційно і не оголошена, але війна. І хоч географічно де та зона АТО, а де місто над Десною, але у наш час перестрахуватися незайве.

Тож зовсім не здивувалася, коли довідалася, що співачка, одна з претенденток на перемогу у Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», дуже сумнівається, їхати по заслужену славу чи ні. Річ у тому, що, як відомо, організатори фестивалю вирішили провести  фінальний конкурс у прифронтовому Маріуполі. Там іноді чути віддалені постріли, але це український форпост, через який пролягає дорога до окупованого Криму. 

Такі місії перебувають у країнах Балтії, в Білорусі, Росії. Їхні попередні висновки: українські органи влади навчилися реагувати на виявлення захворювання африканської чуми свиней (АЧС), а ось розрахунок і контроль за ризиками кульгає. Про це під час учорашнього брифінгу в Кабміні повідомив заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Олександр Вержиховський. 

Днями у Гарвардському університеті відбулася ювілейна церемонія вручення Шнобелівської  премії. Названу також Антинобелівською, її присуджують за найсумнівніші, абсурдні і, на перший погляд, даремні наукові досягнення. Утім, винаходи, що спершу викликають  лише усмішку, згодом змушують замислитися. Можливо,  в цьому і полягає  своєрідний престиж пародії на найпрестижнішу міжнародну наукову відзнаку. 

Головне завдання вітчизняних лісівників на сьогодні — відновлення лісистості на території країни до 15%. Це аксіома, і всі, хто має до цього стосунок, над цим працюють. А найактивніше, як стверджує статистика, — полтавці. За офіційними даними, на Полтавську область припадає 80% посаджених у лісостеповій зоні лісів. А в лісостепову зону входять повністю або частково десять областей, це 34% території України. Полтавці висаджують ліс на схилах, солонцях і землях, не придатних для використання в аграрному виробництві. Тільки за останні п’ять років в області таких лісів посаджено 6 тисяч гектарів, а з 2005-го — майже 11 тисяч. Як їм це вдається, напередодні свого професійного свята розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заслужений лісівник України Юрій ТАРАНЕНКО. 

Наприкінці літа, за три дні до кривавого понеділка під Верховною Радою, скликаю сільських сусідів на обід — річні поминки по батькові. Хвіртки залишаю відчиненими, якщо доведеться тікати від злих псів. Але на відвідинах третього чи четвертого подвір’я розумію, що даремно так переймаюся — ці люди собак не тримають. 

У Миколаєві стався випадок із категорії «і сміх, і гріх». «Гріха» чекали два дні. Дожидали, аби розвести мости для прийняття кораблів на стапелі суднобудівного заводу. Ті кораблі дійшли до нас із кримського полону, війну витримали: ракетний катер «Прилуки» і корабель морської охорони «Григорій Куроп’ятников». Вони потребували ремонту в домашніх умовах. Не вийшло. Кораблі не пройшли миколаївські іспити. Асфальт на одному з мостів скам’янів та замурував розвідну конструкцію. Мости для кораблів виявилися закритими. В цьому і полягає гіркий «сміх». 

У сучасному світі жертвою шахраїв може стати буквально кожна людина, навіть найобережніша. Для цього досить бути власником пластикової платіжної картки. А якщо з її допомогою розплачуватися в інтернеті, то небезпека попастися на вудку зловмисників зростає в рази. Люди звикли до банкоматів, платіжних терміналів, дистанційного переказу грошових коштів та інших високотехнологічних атрибутів сучасного світу. Однак представники злочинного світу також не дрімають, удосконалюючи свої навички.

Торік 16 вересня відбулася ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав із цієї інформації, щоб нагадати присутнім, що з 1 січня на повну потужність має запрацювати угода про зону вільної торгівлі з ЄС. «Росія не матиме права на наше суверенне рішення щодо євроінтеграції. Ми готові до запровадження цією країною ембарго на наші товари і дамо їй гідну відповідь. Наші ринки — європейські. Хто захоче з нами працювати на рівних умовах, будь ласка», — означив позицію глава уряду.

Рішення Світового банку надати кредит 500 мільйонів доларів на розвиток фінансового сектору він назвав свідченням високої підтримки західними партнерами українського плану реформ. Прем’єр попросив членів коаліції виявляти політичну волю й усвідомити, що саме від них залежить майбутнє країни. Тож слід ухвалити зміни до державного бюджету щодо підвищення соціальних стандартів та підтримати угоду із кредиторами про реструктуризацію частини зовнішнього боргу.