Суспільство

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Книжку зарано списувати в архів

    Перегорнуто останню сторінку найбільшого в Україні книжкового форуму в місті Лева. Видавці поринули у звичний робочий ритм — підготовку нових книжок. Хіба що автори з ностальгією згадують добру енергетику і тріумф свого гостювання на форумі. Організатори аналізують рівень проведення заходу, зокрема  з приємністю зазначають, що головні показники мало чим відрізняються від заявлених напередодні: до Львова приїхало понад 700 учасників, привезено кілька десятків тисяч назв книжок, відбулося майже півтори тисячі заходів. Та не менш важливо, чим запам’ятається і чим збагатить шанувальників книжки ХХII Міжнародний форум видавців. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Від Петра Калнишевського до героїв АТО

    Ті, хто бодай раз відвідали історичні місця Роменського та Недригайлівського районів Сумщини, неодмінно зберігають у пам’яті велич і  духовну міць цього унікального краю.  Об’єднані в державний історико-культурний заповідник «Посулля», неоціненні надбання минувшини і сьогодення слугують прикладом і зразком для нинішнього покоління в пізнанні історії рідного краю. Заповідник входить до числа кращих у країні, він став надійним духовним осердям національно-патріотичного виховання, продовження і примноження культурно-мистецьких надбань.

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Між Дуалою та Хараре

    У рейтингу 140 міст планети, складеному компанією Economist Intelligence Unit (EIU), Київ потрапив до останньої десятки міст, найменш придатних для життя. Він зайняв 132 місце, розмістившись між двома африканськими мегаполісами — камерунською Дуалою  та столицею Зімбабве Хараре. Як повідомляє  одне з інформагентств із посиланням на Herald Sun, таку оцінку Києву дали через низький рівень медичного обслуговування, освіти, нестабільність навколишнього середовища та інфраструктури. За цими показниками столиця України набрала лише 43,4 бала зі 100 максимально можливих. До речі, колись мальовниче місто над Дніпром було у негативній десятці разом із Тегераном (Іран), Алжиром (Алжир), Карачі (Пакистан), Тріполі (Лівія), Лагосом (Нігерія), Порт-Морсбі (Папуа — Нова Гвінея), Даккою (Бангладеш) та Дамаском (Сирія).

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Припинення вогню призупиняє мобілізацію

    Напередодні відкриття чергової сесії Верховної Ради Президент Петро Порошенко зустрівся з керівниками фракцій парламентської коаліції. Сторони обговорили всі важливі законопроекти, які народні обранці мусять розглянути найближчим часом. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Як білоцерківські козаки до заможності крокують

    На подвір’ї Фурсівської сільської ради у Білоцерківському районі Київської області по радіо транслювали засідання Верховної Ради. У приміщенні сільради було кілька відвідувачів. До речі, фурсяни пишаються, що працює сільрада як годинник — з 8 ранку до 17. На диво тим, де працівники з’являються об 11-й, а о 14-й там уже нікого не знайдеш. Тож не випадково працьовита сільрада стала однією з найзаможніших на Київщині, а села Фурси і Чмирівка (тут 4 тисячі жителів), на базі яких її створено, вітчизняні економісти називають зразком сучасного українського села.

     

    Доходи бюджету сільради за останні 9 років зросли у 8 разів. 

  • Петро САБЛУК

    До продажу землі ще чимало роботи

    Україна перебуває на складному етапі пошуку шляхів розвитку економіки і управління нею. Вносять різні пропозиції з цих питань. Серед них безальтернативні: ринкова економіка, європейський вибір, децентралізація управління, розвиток територій, економічна самоініціатива і відповідальність людей. Для їх реалізації вкрай важливо визначитися, яким шляхом можна досягти мети. 

  • Окуповане місто

    12 вересня Луганську виповнилося 220 років. Незвичайним вийшло свято — його відзначали одночасно у багатьох куточках України, всюди, де живуть переселенці-луганчани. Адже місто — це не стільки територія, на якій воно розташоване, а перш за все — люди, які в ньому народилися, працювали, кохали.

    Тепер у минулому сусіди і колеги стали людьми, які втратили рідний дім, навіть ті, хто з тих чи тих причин продовжує в ньому жити. Бо того Луганська, який вони любили, більше нема. 

    Луганчани вірять, що їхнє місто повернеться в Україну, відродиться і заживе новим життям, але то вже буде інше місто. Зрозуміло, що краще за те, яке знали вони… «Урядовий кур'єр» розповідає про нинішнє життя окупованого міста і сподівається разом з луганчанами на його світле майбутнє.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Механізм отримання субсидій спрощено до мінімуму

    Традиційне спілкування з громадянами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка у десятихвилинному форматі цього разу значно більше нагадувало зворотний зв’язок. Розмова грунтувалася на живих зверненнях і актуальних запитаннях дописувачів із мережі Фейсбук.

    Підвищення пенсій, заробітних плат і 80 видів різноманітних соціальних виплат, списання і реструктуризації боргів перед іноземними кредиторами Прем’єр очікує після ухвалення відповідного рішення Верховною Радою. Його також очікують майже 12,5 мільйона українських громадян. «Збільшення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат іде в середньому на 13%. Для висококваліфікованих працівників заробітна платня збільшиться навіть на 18%», — навів цифри Арсеній Яценюк. 

  • Україна здатна захистити свій суверенітет

    Місцеві вибори на окупованих територіях Донецької й Луганської областей відбудуться за умови, що на вулицях там не буде озброєних людей, коли Росія виведе свої окупаційні війська, Україна відновить контроль над державним кордоном із Росією, а українська влада зможе гарантувати свободу зібрань і вільне волевиявлення громадян. 

  • Роман КИРЕЙ

    Молилися пристрасно, танцювали весело

    У ніч з 13 на 14 вересня настав 5776-й іудейський Новий рік, або Рош-га-Шана. В Умані його зустрічало понад 30 тисяч хасидів, які приїхали сюди з Ізраїлю, США, Канади, Бразилії та країн Європи. Похмура погода з невеликим дощиком ніскільки не зіпсувала настрою гостям міста, які молилися, просили покровительства цадика (праведника) Нахмана, танцювали.

    Традиційний спокій і розміреність життя Умані цими днями змінилися на шум, гамір і веселощі. Саме цадик Нахман проповідував, що молитва не повинна бути гнітючою, вимовляти її потрібно упереміш із танцями, піснями й усілякими веселощами. Крім того, цадик рекомендував своїм парафіянам відступити від зазубрених з дитинства глав Тори (традиційного іудейського закону) і молитися серцем рідним ідишем, а не івритом, як це заведено у класичному іудаїзмі. На основі цих постулатів і тез й була сформована група брацлавських хасидів. Остання проповідь цадика Нахмана, який жив в Умані, де його й поховали, була присвячена новому року за іудейським календарем. У ній він заповів послідовникам приїжджати на його могилу.