Здогадайтеся: як можна тлумачити термін «залізниця» за версією упорядників Словничка-жартівничка? Будете здивовані, але це драбина.
Утім, колись почув не менш цікаве значення. Макіївські представники соціального дна, які активно збирали металобрухт, розповідаючи про свої будні, аж занадто часто повторювали «залізниця».

Ті хлопці й чоловіки з-поміж вечірніх перехожих, що не знали про це свято (а такі, гадаємо, все-таки траплялися на вулицях саме у великих містах), звісно, дивувалися, коли якась дівчина запитувала когось із них, як його звати. І дехто, може, навіть подумав, що це такий же жіночий спосіб познайомитися, як чоловічий — спитати, котра година… Насправді ж дізнатися ім’я зустрічного в цій ситуації — зовсім не привід зав’язати розмову з ним для подальших відносин. А просто підказка за ворожінням, що саме його тезка, котрий, може, ще й не з’явився в колі знайомих дівчини, стане її судженим. 

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Україна в Європі: мир і розвиток. Агропромисловий сектор України як основа економічного розвитку, регіональної та міжнародної кооперації», що недавно відбувся у Відні. Він хоч і був присвячений питанням розвитку сільського господарства України, та присутні бізнесмени, банкіри й політики не залишили поза увагою події на сході України, наслідки спільних санкцій на вітчизняну, європейську та російську економіки, а також розглянули мирні сценарії стабілізації ситуації.

Історичні виклики останнього часу, масована інформаційна війна Російської Федерації проти України висунула перед вітчизняною медіа-спільнотою завдання, які раніше ніколи не стояли. Професія журналіста опинилася серед найнебезпечніших у країні, якщо згадати кількість загиблих і травмованих протягом року, що минає. Пропаганда, контрпропаганда, свобода слова для професійних медійників наповнилися новим змістом та не баченими досі суперечностями.

Про те, як захистити внутрішній інформаційний простір та фахово доносити правду про Україну у світі, як змінити й осучаснити ЗМІ у відповідь на нові вимоги, як забезпечити свободу слова і право преси на власний погляд, що є основою зрілого громадянського суспільства, розповів «Урядовому кур’єру» голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег НАЛИВАЙКО. 

Ту березневу екскурсію Юрій запам’ятає на все життя. Ні, не через золотий батон і чудернацьких тварин у зоопарку Януковича. А через безглузду ДТП, учасником якої став мимоволі. В його абсолютно технічно справний автомобіль «КІА» (що пізніше засвідчать експерти своїм висновком) в’їхала «Газель», належний технічний стан якої на момент автопригоди викликав великі сумніви (теж за висновком експертів). 

Свого часу наша газета писала про Андрія Бурковського як про майстра художнього ковальства. Він, випускник Львівської академії мистецтв, свою творчість активно став розвивати на Тернопільщині. Мабуть, не було фестивалю в цьому краї (і не лише!), де народний умілець не розкладав би багаття й не дивував учасників імпрези куванням прекрасних троянд, сердець, підківок, інших сувенірних металевих виробів. 

У чоловіка стався серцевий напад просто на вулиці. Діставшись із надзусиллям до квартири (добре, що нещастя сталося неподалік дому), викликав «швидку». Медики надали відповідну допомогу, й оскільки проблеми із серцем виникли вперше, порадили звернутися в поліклініку. Чоловік так і зробив. Там констатували передінфарктний стан і запропонували викликати «швидку», щоб та доправила до лікарні.  

Фахівці підрахували, що три мільярди землян користуються Інтернетом. В Україні таких близько 20 мільйонів. Зрозуміло, це внесло зміни не лише в поширення інформації, а й істотно впливає на її зміст та якість.
Безперечно, нові технології, які формують нові вимоги споживачів інформації, потребують певних змін у роботі журналістів. Як у газетах та журналах, на радіо і телебаченні, так, власне, і в інтернет-виданнях. Які проблеми постають у зв’язку з цим і яке бачення їх розв’язання? Про це йшлося на міжнародній конференції «Трансформація журналістики: цифрові виклики професійним стандартам та медіа-етиці».

Дружба українського й в'єтнамського народів започаткована не сьогодні, тож давно переросла у взаємодопомогу. Про це йшлося на Всеукраїнській конференції товариства «Україна–В’єтнам», яка днями відбулася в столичному Будинку вчителя. «Відносини наших держав, — зазначив голова цього товариства Олександр Шлапак, — не мали у своїй історії жодних суперечок чи протиріч. Навпаки: на найвищому політичному, на економічному, на звичайному людському рівнях це надзвичайно приязні взаємини». 

Про те, що він уже не голова райдержадміністрації, Михайло Волинець довідався з Інтернету. «Першим, хто потрапив під чинність Закону «Про очищення влади» на Рівненщині, став голова Корецької РДА Михайло Волинець».
«Порошенко звільнив Волинця 30 жовтня», —зарясніла повідомленнями павутина. Звісно ж, автоматично його прізвище потрапило до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону «Про очищення влади», згодом відповідний запис з’явився у трудовій книжці.