Нинішній герб Маріуполя приваблює своєю простотою і водночас символізмом. На щиті, розділеному на дві рівні частини срібного і синього кольорів (сталь і море), зображений якір — символ портового міста. Втім, дещо іронічно подейкують маріупольці, у майбутньому на герб можуть внести ще один суттєвий елемент — лопату. Так, звичайна лопата наприкінці літа — на початку осені стала символом захисту міста і водночас єднання тутешніх жителів, які взялися готувати населений пункт до оборони від бойовиків так званої ДНР і російських танків.  

Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) донедавна вважали одним з найзакритіших відомств. Отримати необхідні дозвільні документи на будівництво було надто складною справою. А звідси — велика армія посередників, «завдяки» якій дозвільні послуги щодо будівництва істотно дорожчали. Однак нині, зауважують фахівці, тут розпочалися позитивні зміни. Голова ДАБІ України Максим Мартинюк розповів «УК», чому архбудконтроль тривалий час залишався «в тіні» і які кроки нині він робить назустріч громадянам.  

Уже півроку схід України перебуває у стані АТО. І якщо спочатку все зводилося до того, що наші піхотинці з автоматами стріляли у так само озброєного ворога, то нині ті часи вже минули. Тепер у сепаратистів є «Буки», «Гради», «Шторми», «Панцирі», «Урагани» та інша важка артилерія. Знищити її можна лише за допомогою авіації.

За словами військових, в Україні вистачає літаків, хоча більшість техніки залишилася нашим військовим ще за часів Радянського Союзу. Та найдивовижніше, на чому наголошують пілоти, які літають у зону бойових дій, це те, що їм доводиться користуватися… паперовими картами, складеними ще у 1957 році! Про яку точність ударів, та й польотів узагалі, можна казати? 

Четвертокласниця Діана Алексейчук 1 вересня знову сіла за шкільну парту, проте вже не в рідному Краматорську, а в Тернополі. До західного міста вона прибула зі своєю родиною не з власної волі, а через війну. За три місяці, твердить Діанка, вона вже звикла до нового місця проживання, знайшла собі чимало друзів, а от до міста свого народження неодмінно повернеться. 

Через війну українці починають потроху розбиратися в тонкощах інформаційної політики. Багато людей уже зрозуміли, що Росія ще задовго до «градів» і «буків» почала гебельсівський теле- і радіообстріл нашої країни. Бомбить вона давно і послідовно не тільки відверто брехливими новинами і псевдоаналітикою, а й серіалами та книгами з героями, котрі до вподоби люмпенам. Менти, спецназ, «хороші» бандити...

Ми якось забули, що сильний герой — один з елементів інформаційної політики. На нього рівняються діти і молодь. Колись завдання прославлення наділених силою і почуттям справедливості особистостей виконувала народна творчість. Згадайте Котигорошка і Кирила Кожум’яку. 

Ми здатні захистити самі себе. Нам потрібна сучасна високотехнологічна зброя, потрібно зберігати спокій, холоднокровність, зміцнювати єдність і міжнародну солідарність. Так Президент Петро Порошенко розпочав засідання Ради національної безпеки та оборони.

Перебіг Антитерористичної операції не залишав сумніву, що вона має швидко завершитись, а відновлене життя визволених міст, сіл і селищ давало надію на те, що країна виграє боротьбу не лише в бойових порядках, а й за симпатії жителів Донбасу. На визволених територіях починалося відновлення систем життєзабезпечення, будували школи, відновлювали виробничі потужності. 

Допоки домовляються політики, воїни «білокрилого лицарства» на чолі з командиром полковником Михайлом Забродським, пройшовши крізь пекло боїв, ворожі засідки, вогневі удари, врятували життя своїх побратимів.
Розмова з командиром легендарної 95-ї аеромобільної бригади полковником Михайлом Забродським відбулася за кілька днів до того, як він разом зі своїми «білокрилими лицарями» вирушив у черговий бойовий рейд. Хлопці готувалися до бою, ремонтували пошкоджені бойові машини, обслуговували зброю. І як у справжній війні вивчали трофеї, які здобули в попередніх боях — сучасну зброю супротивника.

Так здавна називають ці пори року — весна красна, осінь золота. Якщо весною трудівники села завше живуть надіями і прогнозами на майбутні врожаї хлібної ниви, садовини і городини, то восени уже можна підбивати реальні підсумки вирощеного та зібраного. От і зараз щедрий потік ранніх зернових приємно радує аграріїв. До засік держави, попри російську загарбницьку анексію Криму і продовження військової агресії на Донеччині та Луганщині, з усіх інших областей надходять нові й нові мільйони тонн збіжжя. 

Осінь уже на порозі, а разом з нею і початок нового навчального року. Однак питання щодо економії енергоносіїв у навчальних закладах у період опалювального сезону залишається відкритим. Приміром, столична влада розробляє систему оптимізації навчальних закладів у осінньо-зимовий період. Пропонують два варіанти розв’язання проблеми. Перший — введення двох семестрів без осінніх та весняних канікул із подовженням зимових до півтора місяця, з 15 грудня до 1 лютого. Радник Київського міського голови з гуманітарних питань Ганна Старостенко повідомила, що перехід на двосеместрову форму навчання дасть місту змогу зекономити 7 мільйонів гривень. 

Здавалось би, Україна завжди виробляла вугілля з надлишком і не мала куди його діти. Та через воєнні дії на сході, де виробляють понад 70% вугілля, половина луганських та донецьких шахт, які ще працюють, перейшла на роботу в обмеженому режимі та змушена працювати на склади. Адже доставити вугілля на ТЕС через лінію фронту практично неможливо через пошкодження та руйнування залізничних колій та мостів. Про це повідомив заступник міністра енергетики Вадим Уліда під час нещодавнього круглого столу «Надзвичайна ситуація у вугільній промисловості: чи залишиться Україна без світла найближчим часом? Якою має бути енергетична реформа?» в Українському кризовому медіа-центрі.