Якщо із Сум їхати до Лебедина, через якихось два десятки кілометрів від обласного центру доведеться минати село Ворожба, що розкинулося обабіч гомінкої автотраси. Саме цьому населеному пункту судилося стати малою батьківщиною всесвітньо відомого митця, який залишив унікальну багатогранну спадщину і завершив земний шлях у столиці Венесуели Каракасі. Звідти його прах перевезли і перепоховали на українському цвинтарі св. Андрія в м. Баунд-Брук штату Нью-Джерсі (США).

 Після призначення Олега Синєгубова головою Харківської обласної державної адміністрації грандіозні плани розвитку області в один день лютого зруйнували російські окупанти. Місто під постійними обстрілами, область і вся Україна почали працювати в іншому форматі із пріоритетами, які висунула війна. Як жила Харківщина 2022 року та які має плани на наступний, на підсумковій пресконференції поділився тепер вже очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег СИНЄГУБОВ.

 Кожен з нас у своєму дитинстві мав улюблені іграшки. Нині українські діти граються LEGO, гумовими динозаврами, машинками-трансформерами тощо. А чим забавлялися їхні ровесники 100, 200 років тому? Особливо ті, які жили у селах і на хуторах. Тоді не було ні матеріалів, з яких виготовляють сучасні іграшки, ні самих машин. Змалечку селянські діти бачили довкола себе тільки чудову природу та свійську худобу і птицю. Тож і дитячими іграшками були вирізані з дерева, виліплені із глини звірята, птахи.

 Туристично-інформаційний центр м. Тернополя (ТІЦ) роками надає туристичні послуги, консультує, реалізує сувенірну продукцію. Як працювалося воєнного 2022 року, «Урядовий кур’єр» поцікавився в директорки цього центру Ірини ПОТІШНОЇ.
— Ірино, зустрічаємося на Святвечір за юліанським календарем. Тож хотів би почати нашу розмову з організації зимових святкувань у місті.

 З усією повагою і пієтетом до різних жанрів мистецтва, все-таки скульптура посідає окремішнє місце, адже велич і таїна скульптурних зображень не може не захоплювати: від них віє чимось особливо піднесеним, одухотвореним, казково небесним. Це твердження поділяє директор Сумської дитячої художньої школи імені Михайла Лисенка, художник, заслужений працівник культури Олексій Кузьменко, наголошуючи: закладу багато років тому присвоєно ім’я видатного земляка-скульптора, народного художника України, академіка, професора, уродженця села Шпилівка поблизу обласного центру.

 Симпатичну білявку Вікторію Новицьку в цьому книжковому королівстві в центрі Рівного зустрінеш щодня. «Затишна книгарня» — її з чоловіком Михайлом дітище, яке гостинно відчинило двері в листопаді. Втілити ідею допоміг грант 250 тисяч: його отримали за урядовою програмою «єРобота». Та в їхньому житті все було не так просто, як може видатися на перший погляд.

 Відремонтованою трасою з Умані в Черкаси через село Вільховець на Звенигородщині мчать автомобілі. Дорога на в’їзді в село прямує вниз, і добре видно старий, але ошатний світлий будинок — музей-садибу Героя України В’ячеслава Чорновола. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Майбутній дисидент і Герой України закінчив вільховецьку школу із золотою медаллю.

 У грудні 2022 року в полтавському видавництві «Дивосвіт» вийшла друком книжка «А.Є. Зайкевич і Полтавщина: факти, документи, бібліографія» з нагоди 180-річчя із дня народження одного з перших організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні, уродженця Лубенщини Анастасія Зайкевича (1842—1931). Книжка миттю розлетілася по бібліотеках і музеях України.

 Позивний «Бумер» він отримав ніби у спадок ще 2014 року. Під Дебальцевим підрозділ, у якому служив Ярослав Кульбака, утримував позицію з такою назвою. Міцна статура, чорна борода, чіпкий погляд ніби підтверджують, що цей позивний причепився до нього не просто так. Є в цьому слові щось загрозливо-таємниче.
Хоч насправді Ярослав геть не схожий на бармалея. У повсякденному спілкуванні це чуйний і доброзичливий бородань, готовий прийти на допомогу в будь-якій фронтовій ситуації.

 В Об’єднаному королівстві Великої Британії та Північної Ірландії знайшли притулок понад 100 тисяч українців. І це невипадково. Авторитет нашої країни формували протягом десятиліть українці, які тут живуть. Серед них шотландець, етнічний українець, освітянин, журналіст і науковець Петро Кормило. Вважаючи себе сином українського й шотландського народів, у 72 роки він займається громадською діяльністю, благодійністю.
У передноворічні дні закарпатський журналіст, перебуваючи в Шотландії, поспілкувався з активним провідником українських ідей за кордоном Петром КОРМИЛОМ.