У викривленій паралельній дійсності, в якій уже чимало років існують правителі кремля, жителі українських міст і сіл після 24 лютого 2022 року мали б зустрічати російські танки букетами квітів. А за почесне право вручати хліб і сіль «визволителям» вони навіть мріяли про тисняву і штовханину. Само собою, хворобливо марили за поребриком, що з охочих працювати на окупантів виникне довжелезна черга досвідчених управлінців та кваліфікованих фахівців у всіх галузях. І найбільші сподівання ініціатори збройного вторгнення в Україну в таких галюцинаціях покладали на Донбас, бо той мав стійку репутацію кузні кадрів для українських уряду, парламенту та всіх гілок влади й економіки.

 Психологи стверджують, що людям подобаються фільми жахів, адже після їх перегляду виділяється порція ендорфінів від усвідомлення, що жахливе існує, але не у твоєму житті. Майже всі новини з України нині схожі на рекламу фільму-катастрофи з абсолютно нічим не виправданими жорстокістю, кров’ю, загибеллю безневинних людей. Жодна війна в історії людства не мала, мабуть, такої масштабної медійної складової.

 З ініціативи правління споживспілки Рівненщини придбали ще один автомобіль для наших захисників. Із 24 лютого кооператори краю передали на фронт уже шість машин, якими раніше доставляли товари до споживачів. Розуміють, що там вони потрібніші, адже в лавах наших захисників понад 200 кооператорів та членів їхніх родин.
Цього разу порадилися із представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки Рівного, в чому найгостріша потреба на передовій.

 Ціле століття прожила Ярослава Татарнюк. Століття, яке для українців було буремним, в полум’ї боротьби за державну незалежність України, Другої світової війни, а тепер ще й російсько-української. Пані Ярослава виросла в патріотичній родині в селі Озеряни недалеко від міста Борщів на Тернопільщині. Разом з чоловіком Михайлом була активною учасницею національно-визвольних змагань 1930—1940 років. Коли ж енкаведисти стали переслідувати подружжя, Татарнюки подалися за кордон.

 Міжнародна право захисна організація Transparency International (ТІ) опублікувала щорічний рейтинг  «Індекс сприйняття корупції». Україна посіла у ньому 116-те місце зі 180 країн, набравши 33 бали. Порівняно з 2021 роком Україна піднялася у рейтингу ТІ на шість позицій. Експерти організації вказують, що попри низькі показники, Україна, яка потерпає від війни, стала однією з небагатьох країн, яка значно поліпшила свої результати.
«Країна давно бореться із системним зловживанням у владі, але зробила важливі кроки для поліпшення контролю та підзвітності», — йдеться у звіті.

 Надворі — мінус один, у приміщенні — плюс сім. Але жінки, хукаючи на руки, плетуть рятівні покривала для українських солдатів. Їм не холодно, кажуть, бо працюють дружно, підбадьорюючи одна одну веселими жартами та розповідями про кумедні епізоди з життя. І гріє одна на всіх думка, що їхні сітки потрібні на фронті, куди завтра-післязавтра поїдуть. І комусь, можливо, збережуть життя.

 З-поміж неймовірно дорогих подарунків долі — знайомство і дружба з незабутнім золотим голосом української опери та естради Анатолієм Мокренком. Уперше зустрілися в його рідних Тернах на конкурсі шкільних сільських хорових колективів «Співаймо разом!» 2002-го і щиро заприятелювали. А в останні роки співак став активним читачем «Урядового кур’єра», завжди щедро ділився враженнями від публікацій.

 Понад одинадцять місяців тому дівчина планувала виставку в Україні. Але почалося повномасштабне вторгнення. Приватний будинок в Ірпені, де вона жила, зруйнували окупанти. Через пожежу було знищено й багато Олиних картин. Ті, що вціліли, тато передав у Нідерланди, де художниця знайшла прихисток від війни.

 У Київському районі Донецька посеред Шахтарської площі наприкінці 1960-х років встановили величний пам’ятник «Слава шахтарській праці». На п’єдесталі постала чавунна скульптура гірника, який у правій витягнутій руці тримає чималий шмат вугілля. Відтоді, коли регіон ще мав статус всесоюзної кочегарки, цей монумент став одним із символів міста. Ним він, звичайно, залишався і в роки незалежності України. 

 В Україні триває ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, засновники якого — Ліга українських меценатів та Міністерство освіти і науки України. У ньому беруть участь школярі, студенти, учні профтехосвіти, а також ліцеїсти і курсанти вищих  військових навчальних закладів Міністерства оборони України.
У надзвичайно складних умовах війни вже відбулися три етапи конкурсу, 24 березня буде фінальний. Про перебіг популярного конкурсу читачам «Урядового кур’єра» розповідає президент Ліги українських меценатів Володимир ЗАГОРІЙ.