Великоомелянська територіальна громада плавно переходить у Рівне — пішки дійти можна. Та тутешні вирішили до обласного центру не приєднуватися, а господарювати самим. Тож 2019 року Великоомелянська сільська рада об’єдналася із Грушвицькою: шість сіл і понад 5 тисяч жителів. Головою обрали  юристку Аллу Карпюк.

 Неповнолітніх жителів України хижі російські загарбники не обійшли своєю збоченою увагою ще 2014 року під час окупації частини території Криму та Донбасу. рашисти взялися брутально перетворювати дітей на один з інструментів чи навіть видів зброї у протистоянні з Україною та Європою. Насамперед ідеться про токсичну ідеологічну зброю кремля: російська пропаганда поширювала огидні фейки про нещасних і навіть закатованих «бандерівцями» діток Донбасу. Чого тільки варта відверта дурня про «розіп’ятого хлопчика» у визволеному від московських диверсантів і терористів Слов’янську!

 У січні вісім років тому, захищаючи донецьке летовище, поліг Іван Вітишин із села Велика Лука неподалік Тернополя. На фронт зголосився сам, у званні старшого сержанта служив у 80 окремій аеромобільній бригаді.  Він дуже любив своїх трьох донечок. Загинув, тримаючи в руці світлину, на якій зображено його дівчаток: Софію, Лесю та Марічку, яким тоді було відповідно 17, 15 і 12 років.

 У Полтаві з торішнього грудня з’явився сад божественних рослин. Так символічно назвали реконструйовану з нагоди 300-річчя Григорія Сковороди локацію дендропарку Полтавського державного аграрного університету. Про історію створення саду, його особливості та інші зелені оази у краї «Урядовому кур’єру» розповів голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства, доцент кафедри захисту рослин ПДАУ Віктор САМОРОДОВ.     

 Від початку російського повномасштабного вторгнення минув майже рік. За цей час українські правоохоронці зафіксували понад 50 тисяч  воєнних злочинів росіян.

Нещодавнє влучання ракети Х-22 у багатоповерхівку у Дніпрі, яке забрало життя 46 мирних людей, — лише один із прикладів цинічності методів ведення цієї війни. Раніше були не менш страшні злочини в Ірпені, Бучі, Ізюмі, Маріуполі...

 «Українські захисники відбили атаки біля 11 населених пунктів Донецької і Луганської областей. Ворог вів безуспішні наступальні дії на лиманському, авдіївському та запорізькому напрямках. Продовжує наступальні дії на бахмутському напрямку. На інших — веде оборону».
Щоденні лаконічні зведення Генштабу ЗСУ, за якими стоять жорстокі бої, само собою, періодично змінюються. Проте незмінним вже тривалий час залишається оцінка ситуації про безуспішність наступу рашистів на Донбасі. 

 Уранці 6 березня 2022-го 42-річний підприємець Олександр Чикмарьов намагався вивезти з окупованої Бучі родину — дружину Маргариту і двох синів. У той час на трасі стояв ворожий БМП. Всупереч усім людським законам, вороги відкрили вогонь по цивільній машині з написом «ДІТИ». Дружина й діти Чикмарьова згоріли в ній живцем. А самого Олександра вибуховою хвилею викинуло з автомобіля. Пізніше його знайшли працівники розташованої неподалік пожежної частини й викликали медиків-волонтерів. Надавши першу допомогу, лікарі доправили його до бучанської лікарні, а звідти добровольці перевезли до Києва, бо він потребував екстреної непростої операції.

 У Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни в селищі Клевань наших захисників повертають до активного життя з 2014-го. Нині з ініціативи Міністерства охорони здоров’я за підтримки ВООЗ та уряду Великої Британії саме на цій базі створили перший в Україні Національний центр реабілітації при травмах спинного мозку, тож можливостей у медиків значно побільшало. Як і в самих пацієнтів.        

 Красенівка Золотоніського району на Черкащині — село знамените. І не тільки тим, що тут народився славетний український богатир Іван Піддубний. Жителі цього куточка Шевченкового краю завжди славилися силою та витривалістю, міцним здоров’ям, а багато з них доживали до глибокої старості. Ось і прадіди Івана Піддубного (по матері Науменки) були довгожителями. Нині ж найстаршою в селі називають Тетяну Тимофіївну Ласкаву, якій у січні виповнилося 100 років.

 Торік 38,2 тисячі осіб, серед яких 31 тисяча мали статус безробітних, скористалися послугами служби зайнятості Рівненщини. І хоч на кожну вакансію претендувало дев’ять безробітних (жорстка конкуренція, що й казати!), 15,3 тисячі людей отримали роботу. Cлужба зайнятості Рівненщини за підсумками комплексної оцінки роботи — серед лідерів в Україні.
2023 року працюватимуть на розвиток економіки краю насамперед через можливості, які навіть у цей буремний час дає українцям держава. Про них розмова з директором Рівненського обласного центру зайнятості Іваном ТКАЧУКОМ.