Як уже повідомляли, Верховна Рада України більшістю голосів затвердила Указ Президента «Про часткову мобілізацію». Третя черга часткової мобілізації розпочалася 24 липня — з дня оприлюднення й набрання чинності відповідного закону. Тож начальник відділу впровадження служби в резерві Мобілізаційного управління Міноборони полковник Михайло Щербина — під час брифінгу на тему «Заходи, пов’язані з оголошенням та проведенням часткової мобілізації» — зокрема повідомив, що завдання третьої черги мобілізації полягає в забезпеченні дій наших військ у зоні АТО, прикритті державних кордонів (посилення обороноздатності), а також можливості ротації наших військ на сході. 

У кабінеті української мови загальноосвітньої школи №15 у Слов’янську Донецької області на стіні державна символіка — тризуб, синьо-жовтий прапор і текст Гімну України. На дошці зберігся запис теми останнього уроку: «Леся Українка». Терористи, які безчинствували в місті, розтрощили навчальний заклад: один снаряд пошкодив покрівлю, актову залу й вікна, другий — розірвався біля фасаду і зрешетив його. 

«Ще не всі чорти живуть на небі. Ходить їх до біса на землі!» Ці поетичні проникливі рядки Василя Симоненка дуже доречні в ситуації, від якої потерпає Донбас. Щоправда нині вночі, коли майже весь величезний Донецьк здригався від грому та спалахів, його нажахані жителі знали: оті міфічні аборигени пекла з ріжками та хвостом тут ні до чого. Адже це гучно дають про себе знати набагато страшніші особини, які досі топчуть нашу землю. Цинічно заявляючи про наміри захищати донеччан, нелюди навпаки цілеспрямовано і наполегливо роблять усе для того, аби загинули якомога більше мирних жителів. 

Днями переговорній групі на чолі  з генерал-полковником Володимиром Рубаном вдалося звільнити шестеро полонених, яких захопили бойовики у зоні АТО. Серед звільнених двоє цивільних: співробітник супермаркету з Луганська Олександр Добилєв, про якого багато писали в Інтернеті, й волонтер із 31-ї сотні Майдану івано-франківець Ігор Лещинін, а також бійці батальйонів «Темур» та «Айдар». Подробиць, як саме їх звільняли, переговірники не розповідають, але зазначають, що жодного не викуповували за гроші. Домовлятися доводилося з різними людьми: троє з полонених перебували в одного командира бойовиків, інші троє — у різних місцях. На жаль, плани зі звільнення ще дев’ятьох порушили бойові дії під Луганськом. 

Уже понад місяць при Свято-Успенському соборі в Полтаві діє добровільне громадське об’єднання «Батальйон небайдужих», що надає всебічну допомогу нашим військовим на Донбасі. Кожного дня його лави поповнюються новими людьми, а курує його архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. Кілька разів на тиждень волонтери відвозять нашим захисникам продукти, речі, пристрої нічного бачення, які люди приносять до храму або які закуплені за кошти, перераховані полтавцями на банківську картку, зареєстровану на ім’я архієрея. При цьому волонтери звітують на своїй сторінці у Фейсбуці про всі грошові надходження й витрати. Дякують за пожертви і подарунки для військових конкретним людям. 

Регіональний семінар «Плани адаптації (апроксимації) екологічного законодавства України до права Європейського Союзу» зібрав у виставковому комплексі «Козак Палац» представників органів державної влади та місцевого самоврядування, промислових підприємств, депутатів різних рівнів, науковців, активістів екологічних громадських організацій.

У ході семінару розглядалися питання національної стратегії у сфері охорони довкілля. Такий захід викликав надзвичайну зацікавленість фахівців і громадськості, адже Запорізький край має одне з найвищих техногенних навантажень у країні. Бо на території області зосереджені практично всі основні галузі промисловості — більш як 160 промислових підприємств. Також розміщені Запорізька ТЕС та Запорізька АЕС — найбільша атомна електростанція в Європі. 

 Волинський краєзнавчий музей на початку літа запропонував помилуватися фіалками. Тут клуби західного регіону організували виставку оригінальних кімнатних рослин 400 сортів.

Квіти усіх імовірних кольорів одразу зачаровують своєю ніжністю, витонченими формами і… відсутністю аромату.

Ми, матері, тепер плачемо щодня. Одні оплакують своїх кровиночок, які (рука не слухається писати) враз стали «вантажем 200». Інші ридають перед телевізором: не вкладаються в наші голови отакі, з дозволу сказати, новини, в яких іде лік на сотні, а тепер уже й тисячі людських життів…

Це якийсь чорний тунель, у кінці якого не видно бодай промінчика світла. Та й самому тому тунелю, на жаль, кінця немає… 

Через складну ситуацію на сході країни та фактичну втрату Криму відбувається посилення державного кордону на всіх напрямках. У тому числі на узбережжі північного Причорномор’я. Так, поблизу села Рибаківка Березанського району Миколаївщини тривалий час існувала прикордонна застава. Згодом вона була розформована у зв’язку з малою за площею ділянкою, за якою ведеться спостереження, та незначним навантаженням на неї. 

На Черкащині, де проживає близько ста тисяч інвалідів, як інформують у владних кабінетах, таким людям приділяють значну увагу. Навіть попри фінансово-економічну скруту, тут діють обласні цільові програми: «Безбар’єрна Черкащина», основна мета якої — усунення комунікаційних, будівельних, інформаційних перешкод, і «Турбота», спрямована на посилення соціальних гарантій. Однак «діють» — сказано занадто гучно.