Красенівка Золотоніського району на Черкащині — село знамените. І не тільки тим, що тут народився славетний український богатир Іван Піддубний. Жителі цього куточка Шевченкового краю завжди славилися силою та витривалістю, міцним здоров’ям, а багато з них доживали до глибокої старості. Ось і прадіди Івана Піддубного (по матері Науменки) були довгожителями. Нині ж найстаршою в селі називають Тетяну Тимофіївну Ласкаву, якій у січні виповнилося 100 років.

 Торік 38,2 тисячі осіб, серед яких 31 тисяча мали статус безробітних, скористалися послугами служби зайнятості Рівненщини. І хоч на кожну вакансію претендувало дев’ять безробітних (жорстка конкуренція, що й казати!), 15,3 тисячі людей отримали роботу. Cлужба зайнятості Рівненщини за підсумками комплексної оцінки роботи — серед лідерів в Україні.
2023 року працюватимуть на розвиток економіки краю насамперед через можливості, які навіть у цей буремний час дає українцям держава. Про них розмова з директором Рівненського обласного центру зайнятості Іваном ТКАЧУКОМ.

 Цей ошатний томик виокремлюється з-поміж інших численних видань, що вийшли друком у Сумській області останнім часом. І тема, і смислове наповнен­ня — на вістрі часу. Сама назва «Волонтерство Сумщини» привертає увагу. Однак як наголошує автор краєзнавець Анатолій Близнюк, видання не належить до традиційних, у яких, як правило, йдеться про представників волонтерського руху, їхні благодійницькі справи. 

 Із початку широкомасштабної російської агресії держава, військові, волонтери, медичні працівники, а головне — батьки й рідні робили можливе і неможливе, щоб зберегти найцінніше — наших дітей. Про такі подвиги багато розповідей.
Сумну статистику наприкінці минулого року наводили в Міністерстві внутрішніх справ: від початку повномасштабної війни в Україні до кінця  грудня 2022 року внаслідок обстрілів армії рашистів загинули вже понад 9400 мирних жителів, серед них 461 дитина, понад 1313 дітей постраждали.

 Перші дні нового року збагатили скарбницю національних рекордів України із  Закарпаття в категорії  «Кулінарне мистецтво». Його автором стала кондитерка, прянична майстриня, педагог, дослідниця автентичної гастрономії Закарпаття, волонтерка Любов Керецман. Попереднім її рекордом був «Найбільший кіфлик», а тепер таким стала «Найбільша кількість унікальних пряничних зірок ручної роботи». Як любов до народних традицій у кулінарії допомагає ставати рекордсменкою та втілювати в життя сміливі задуми, розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

 Від страшної трагедії у Дніпрі, де внаслідок потужного обстрілу і влучання російської балістичної ракети в житловий багатоповерховий будинок загинула величезна кількість цивільних людей, серед яких діти, здригнувся весь цивілізований світ. І зловтішно зраділи в рф (рашистській фюрерації). Спершу в мордорі тупо і відверто хіхікали, коментуючи загибель «хахлів», бо їм, категорично уточнювали, «такінада!» Далі нелюди вже трохи стриманіше втішалися вигаданими версіями «самоліквідації», які блискавично поширювали із кремля: українці, бачте, вже зовсім озвіріли і самі знищили свій житловий будинок, жорстоко вбивши до пів сотні людей.

 В Ужгороді одну з відкритих екскурсій містом, які тут час від часу влаштовують історики і краєзнавці, присвятили незвичній темі — органам. Біля обласної філармонії, де цей король музичних інструментів грає майже пів віку, зібрався великий гурт людей. Їхню цікавість задовольняв Шандор Шрайнер — екскурсовод, автор книжки «Органи Закарпаття», яка вийшла друком наприкінці 2022 року. Сьогодні розповідаємо про непересічну особистість музиканта, майстра органів і автора ґрунтовного видання.

 У буремні часи української історії виростали постаті особливої криці: силою свого таланту й нерідко життям вони утверджували право на самостійне й соборне існування нашої держави, продовження її багатовікової історії. Доля цих діячів науки, літератури, мистецтва, культури складна і трагічна, але сяйво їхньої справи життя видніється на покоління, адже вони творили про Україну й задля України майбутнього.

 11—12 грудня в Анкарі відбулася міжнародна конференція омбудсменів, на якій було задекларовано намір створити гуманітарний коридор. Таким шляхом громадяни України — цивільні й військові могли б повернутися додому. У результаті зустрічей омбудсменів України та росії в турецькій столиці було передано списки тих людей, які потребують щонайшвидшого повернення: літні, тяжкохворі та поранені. 

 Село Нижнє Селище Хустської територіальної громади добре відоме на Закарпатті. Саме тут 1994 року запрацювала перша у країні сироварня, яка виробляє сир «Селиський». Знають село і завдяки гурту автентичної пісні «Гудаки», який успішно гастролює країнами Європи. А з початку війни місцеві підприємці та благодійники активно допомагають вимушеним переселенцям.