Суспільство

 З усією повагою і пієтетом до різних жанрів мистецтва, все-таки скульптура посідає окремішнє місце, адже велич і таїна скульптурних зображень не може не захоплювати: від них віє чимось особливо піднесеним, одухотвореним, казково небесним. Це твердження поділяє директор Сумської дитячої художньої школи імені Михайла Лисенка, художник, заслужений працівник культури Олексій Кузьменко, наголошуючи: закладу багато років тому присвоєно ім’я видатного земляка-скульптора, народного художника України, академіка, професора, уродженця села Шпилівка поблизу обласного центру.

 Симпатичну білявку Вікторію Новицьку в цьому книжковому королівстві в центрі Рівного зустрінеш щодня. «Затишна книгарня» — її з чоловіком Михайлом дітище, яке гостинно відчинило двері в листопаді. Втілити ідею допоміг грант 250 тисяч: його отримали за урядовою програмою «єРобота». Та в їхньому житті все було не так просто, як може видатися на перший погляд.

 Відремонтованою трасою з Умані в Черкаси через село Вільховець на Звенигородщині мчать автомобілі. Дорога на в’їзді в село прямує вниз, і добре видно старий, але ошатний світлий будинок — музей-садибу Героя України В’ячеслава Чорновола. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Майбутній дисидент і Герой України закінчив вільховецьку школу із золотою медаллю.

 У грудні 2022 року в полтавському видавництві «Дивосвіт» вийшла друком книжка «А.Є. Зайкевич і Полтавщина: факти, документи, бібліографія» з нагоди 180-річчя із дня народження одного з перших організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні, уродженця Лубенщини Анастасія Зайкевича (1842—1931). Книжка миттю розлетілася по бібліотеках і музеях України.

 Позивний «Бумер» він отримав ніби у спадок ще 2014 року. Під Дебальцевим підрозділ, у якому служив Ярослав Кульбака, утримував позицію з такою назвою. Міцна статура, чорна борода, чіпкий погляд ніби підтверджують, що цей позивний причепився до нього не просто так. Є в цьому слові щось загрозливо-таємниче. Хоч насправді Ярослав геть не схожий на бармалея. У повсякденному спілкуванні це чуйний і доброзичливий бородань, готовий прийти на допомогу в будь-якій фронтовій ситуації.

 В Об’єднаному королівстві Великої Британії та Північної Ірландії знайшли притулок понад 100 тисяч українців. І це невипадково. Авторитет нашої країни формували протягом десятиліть українці, які тут живуть. Серед них шотландець, етнічний українець, освітянин, журналіст і науковець Петро Кормило. Вважаючи себе сином українського й шотландського народів, у 72 роки він займається громадською діяльністю, благодійністю. У передноворічні дні закарпатський журналіст, перебуваючи в Шотландії, поспілкувався з активним провідником українських ідей за кордоном Петром КОРМИЛОМ.

 Підтягнутим, ставним, з чіпким поглядом, лаконічним у висловах і чітким у діях — саме таким і має бути справжній військовий сучасної формації. Його накази й розпорядження підлеглим завжди стримані й позбавлені грубощів. Тож перше враження від знайомства з Артуром Дяченком було надзвичайно позитивним. Не змінилося воно й пізніше. Лише зміцнювалося переконання в тому, що за такими людьми — міцними тілом і духом, грамотними й вмотивованими — майбутнє нашої армії.

 В останні дні року, що минає, в Полтаві на території закладу з надання психіатричної допомоги обласної ради триває будівництво першого в місті модульного житлового комплексу для внутрішніх переселенців. Тут демонтують двометровий цегляний паркан, пиляють старі дерева, корчують пні. До нового року підрядник полтавське приватне підприємство «Євроінвест плюс» має завезти на місце будівництва залізобетонні плити, підготувати траншеї для закладення фундаменту, водопровідних мереж і колодязів, змонтувати систему водовідведення тощо.

Повномасштабне вторгнення російських загарбників, їхні спроби знищити українську ідентичність лише прискорили темпи декомунізації та дерусифікації в Україні. Багато громад і населених пунктів вже позбулися назв вулиць, пов’язаних з росією. Харків, який потерпає від ракетних ударів країни-агресора, поки що в аутсайдерах, бо позбувся лише чотирьох таких топонімів. Проспект московський перейменували в Героїв Харкова, білгородське шосе — у Харківське, узвіз білгородський став вулицею Героїв-рятувальників, а московський район — Салтівським.

 Широкого розмаху набули деросіянізація міст, селищ, вулиць, станцій метро, демонтаж пам’ятників, меморіальних дощок російським діячам. На перейменування чекають Ватутіне, Сєвєродонецьк, Красноград, Хрустальне, Новомосковськ, Метьолкіне, Первомайськ. Цілком логічно постає питання і про деросіянізацію українських антропонімів. Наука про імена антропоніміка (від гр. — людина, ім’я) — галузь ономастики, яка вивчає власні назви людей, прізвища, прізвиська, псевдоніми, криптоніми. Зосередимо увагу на українських іменах та прізвищах, що становлять генокод і духовний скарб нашого народу.

 Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав останнє чергове засідання уряду в цьому році такими словами: «Проводимо його у Києві. У вільній столиці незламної країни. Дякуємо Збройним силам України за те, що це можливо. За те, що на своїх плечах тримають незалежність країни. Вічна слава та пам’ять кожному герою, який загинув у цій війні. Світ назавжди запам’ятає цей рік як рік незламних і хоробрих українців. 2022 рік увійде в історію як символ боротьби та стійкості українського народу, а  2023-й — як рік великої Перемоги та миру».

 Вечоріє. Потріскують у каміні дрова. Язики жовтогарячого полум’я огортають поліно, яке Андрій Хімич щойно поклав у камін. А в кімнаті ще тримається запах живиці. Лісу поблизу їхньої Макіївки на Чернігівщині, де народився й виріс, не було, тож цей запах дуже вподобав пізніше, коли вже навчався в Черкасах. Там олімпійський чемпіон Андрій Хімич і жив та працював певний час після Олімпіади. Сам тренувався на дніпрових плесах і гартував олімпійську молодь. Побував і в Болгарії, куди запросили як тренера.