Кількість вимушених переселенців зі східних областей нині збільшується у всіх регіонах України. На Черкащину таких людей уже прибуло близько 300. Недавно журналістам випала нагода побувати в окремих сім’ях переселенців, поспілкуватися з тими, кого біда примусила покинути рідні краї. 

Колеги по університету насамперед відзначають її ерудованість, наполегливий характер, уміння спілкуватися. Вся в русі, ніби в польоті, Тамара Миколаївна встигає скрізь: захистити докторську, написати сотні наукових праць, взяти участь у численних міжнародних проектах та наукових конференціях, народити трьох дітей… Динаміка, прагнення високого результату у всьому, за що б не взялася, — нормальний, природний стан Тамари Качали, яку нещодавно призначили ректором Черкаського державного технологічного університету. У колективі давно відчули у ній оту жагу удосконалення, реформування, без якої неможливий жоден прогрес. А ще — вміння переконати, організувати, запалити ідеєю. 

«Урядовий  кур’єр» продовжує досліджувати тему літнього відпочинку дітей. Сьогодні розповідаємо про можливості сумських і харківських школярів.

Ні, що не кажіть, а недарма наш рідний даішник — один з найулюбленіших героїв анекдотів. Пригадуєте отой, про смугастого жезла, що його інспектор-новачок сприйняв як спосіб свого заробітку? А ще — про горбатого «Запорожця»-тарантайку, який, хто з водіїв пам’ятає, без будь-яких проблем пройшов технічний огляд, хоч не те що не їздив — навіть не заводився! І ще з добру сотню жартівливих історій, котрі, нехай і в анекдотичній формі, але відображають реалії нашого життя. І, що найцікавіше (ну менталітет у нас такий!), даішник-хабарник давно сприймався нашим суспільством радше правилом, аніж винятком. 

Якщо постійно з чимось стикаєшся — починаєш до цього звикати і більше не сприймаєш як щось надзвичайне. Мабуть, тому більшість громадян на якомусь етапі починає ставитися до корупції не як до небезпечного злочину, а як до чогось дуже звичного. А боротьба зі зловживаннями чиновників, які примудрялися не лише брати хабарі, а ще й розкрадати бюджетні кошти та державне майно, довгий час нагадувала боротьбу з алкоголізмом: вона, звісно, потрібна, але малоефективна. Про те, хто саме та як заробляв на своїх посадах, розповіли у Генеральній прокуратурі й пообіцяли, що в подальшому нікому не вдасться уникнути відповідальності за корупційні діяння.  

Вихователька однієї з місцевих шкіл-інтернату розповіла про недавній характерний випадок. Один із малих вихованців, прокинувшись вранці, гірко розплакався. На запитання про причини сліз спершу довго відмовчувався, а потім таки зізнався. Виявляється, хлопчаку приснилося, що вже настав мир, а тому він дуже засумував, збагнувши, що поки все, «як завжди»… А трохи перегодя малюк довірливо шепнув на вухо вихователю: «Я хочу миру навіть дужче, ніж повернутися до мами…»
Різні сни відтепер сняться трьом неповнолітнім сестричкам Кривошеєвим — ученицям Амвросіївської школи-інтернату для дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки. Та віднедавна у цих сновидінь є дуже важлива особливість. Тепер тільки там, заплющивши очі, вони знову можуть побачити свого старшого брата Сергія. Веселого і дужого, а головне — живого. А у реальному житті, на жаль, 18-річний воїн-десантник усміхається їм тільки з фотографії…

Здавалося, життя закінчилося, і ніщо не вплине на його рішення покинути цей світ. Глибока депресія, яка охопила молодого вченого, мала підстави: Людмила, його кохана дружина, померла від сухот. Однак величезна доза морфію лише завдала сильного отруєння. Горе, щоправда, загострило давню хворобу зору — Мечников став гірше бачити, боліли очі.
Тож життя стало для чоловіка сірого кольору в прямому і переносному сенсі. Механічно ходив на лекції, які читав для студентів Новоросійського університету, як тоді називався Одеський виш. Удома брався за конспекти, пробував гортати давно розпочаті наукові праці, для яких зроблено стільки нотаток, однак нічого не виходило.

Поштова галузь завжди належала до пріоритетних у державі. Не виняток і нинішній час. Однак тенденції і зміни, які відбуваються останніми місяцями в колективі зв’язківців, викликають не лише занепокоєння, а й глибоку тривогу.

Про це кореспонденту «УК» розповідає директор Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Володимир КРИШТОП.

Напередодні старту фінального турніру стало відомо: в разі перемоги на Кубку світу-2014 кожен із 23 гравців збірної Іспанії отримає по 720 тисяч євро. Такі ж самі призові пообіцяли й усім представникам тренерського штабу. Як виявилося згодом, це найвищі преміальні серед 32 команд-учасниць світової першості.
Багато хто на Піренеях вважав, що це занадто. Ця частина вболівальників може полегшено зітхнути: рекордну суму грошей іспанська Федерація футболу тепер може використати на потреби юнацького і молодіжного футболу. Чинні чемпіони світу зіграють свій останній матч у Бразилії 23 червня. У поєдинку з командою Австралії підопічні Дель Боске розіграють третє місце у квартеті В. Перші два, які дають змогу продовжити боротьбу, забронювали за собою голландці та чилійці. 

Як кажуть, для того щоб виграти у казино, треба купити казино. Попри те, що такі заклади в Україні «поза законом», знаходиться чимало охочих нагріти руки на бажанні азартних людей спробувати свого щастя. Вочевидь, підприємливі особи, налагоджуючи у населених пунктах Київщини роботу, розраховують на виграш. Але зусиллями обласної прокуратури це бажання перетворилося на свою пряму протилежність — програш.
Так, нещодавно працівники Фастівської міжрайонної прокуратури разом з міліціонерами викрили й припинили незаконну діяльність підпільного клубу азартних ігор та ігрових автоматів, який діяв на Привокзальній площі у Фастові. Під час обшуку з цього закладу вилучено 12 гральних автоматів та один комп’ютерний сервер. Також правоохоронці вилучили записи з камер відеоспостереження і документацію закладу.