Спорт

Жіноча футбольна команда у колективі фізкультури Чернігівського камвольно-суконного комбінату створена наприкінці минулого століття.  Коли її новий керівник Володимир Магеррамов поставив завдання виграти чемпіонат України, багато хто сприйняв це як жарт. — Почувши про ці плани, дівчата невесело посміхалися: за тих обставин це справді було схоже на утопію, — пригадує Володимир Магеррамов. — Команда висіла на волосині, багато заборгувала, не мала яскравих зірок і пристойного рівня гри. Різниця між нами й лідерами була істотною. Крім того, треба було довести скептикам, що футбол у виконанні жінок — це не шоу, а захоплююче спортивне видовище. 

Рік, який добігає кінця, залишив у прихильників киян подвійні почуття. З надією уболівальники сприйняли те, що після російських спеціалістів Валерія Газзаєва і Юрія Сьоміна найпопулярніший клуб країни очолив його знаний вихованець, який свого часу віддав біло-блакитним чверть віку. Однак спадок, який дістався тренерському тандему Олег Блохін — Олексій Михайличенко, у серйозних спеціалістів викликає співчуття. 

Змагання світового рівня серед представниць прекрасної статі проводяться з 1927 року. Ще у далеких п’ятдесятих роках минулого століття шахову корону приміряла  Людмила Руденко, уродженка міста Лубни на Полтавщині, яка була другою в історії і першою серед радянських шахісток чемпіонкою світу. Українка Ганна Ушеніна підтримала цю традицію вже як громадянка незалежної держави.  По завершенні турніру шахова королева повернулася додому, до  рідного Харкова.

Щоб зрозуміти, як команда Мірчі Луческу залишила конкурентів далеко позаду, варто звернутися до статистики. Майже третина забитих помаранчево-чорними м’ячів — на рахунку півзахисника гірників Генріха Мхітаряна. Значно цікавіший вигляд має список найкращих асистентів українського чемпіонату. Його очолює правий захисник чинних чемпіонів країни Даріо Срна, на рахунку якого 10 гольових пасів. Компанію капітану складають його одноклубники: Вілліан (5 передач), Фернандіньо і той самий Мхітарян — по чотири. 

Срібна медаль дніпропетровського метальника списа стала однією з приємних несподіванок літньої Олімпіади в Лондоні. Головні конкуренти українського спортсмена — дворазовий олімпійський чемпіон норвежець Андреас Торкільдсен, призер минулих Ігор фін Теро Підкамякі — не докинули списа навіть до 84 метрів. Результат Олександра П’ятниці — 84,51. До «золота» йому не вистачило всього сім сантиметрів! А перше місце несподівано посів 19-річний спортсмен із Тринідаду і Тобаго Кешон Волкотт.  Із 27-річним українським легкоатлетом зустрівся наш кореспондент.  

Блискучий фініш луганчанки Єлизавети Бризгіної у фіналі жіночої естафети чотири по сто метрів став одним із найзахопливіших моментів легкоатлетичної програми літніх Ігор-2012. На доріжці Олімпійського стадіону в Лондоні український квартет фінішував третім з новим рекордом країни. Ця «бронза» стала нашою першою нагородою в спринтерській естафеті за всю історію незалежності. На жаль, підтримати цей прорив Олесі Повх, Христини Стуй, Марії Ремінь і Єлизавети Бризгіної партнери по збірній не зуміли. 

У передостанньому турі осінньої частини першості одноосібний  лідер ще більше зміцнив позиції. На своєму полі гірники впевнено перемогли одного з аутсайдерів — ужгородську «Говерлу». Це була восьма перемога підопічних Мірчі Луческу з великим рахунком у сімнадцяти зустрічах. Однак сама гра на «Донбас-Арені» відійшла на другий план на тлі подій, які відбулися в стані помаранчево-чорних останнім часом. 

Там, де  присутня змагальність, місце, безумовно,  має значення. А кожен виграний матч це ще й залікові бали у рейтингову  скарбничку. Приміром, для здобуття гарантованої путівки до плей-оф дніпропетровцям у четвер  було достатньо або самим не програти в Ейндховені, або дочекатися благої звістки зі Швеції, де АІК не повинен був здолати «Наполі». У підсумку спрацювали обидва варіанти. Та втішає, що все-таки «Дніпро» розв’язав своє питання сам. У п’ятому турі групового етапу Ліги Європи УЄФА підопічні Хуанде Рамоса домоглися вольової перемоги на чужому полі й достроково гарантували  собі перше місце в квартеті F. 

За підсумками п’ятого ігрового дня, у групах А—D ще шість клубів пробилися до плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА. Це, зокрема, й суперники київського «Динамо»  — «Парі Сен-Жермен» і «Порту». А також «Шальке-04», «Арсенал», «Малага», «Мілан», дортмундська «Боруссія» та «Реал». Те, що турнір, в якому віце-чемпіони України продовжать свої виступи навесні, точніше ще в лютому, теж іменується лігою, слабка втіха.  Та й що  робити у другому за значимістю футбольному турнірі Європи з такою грою, як у середу на «Олімпійському»? 

Найцінніша риса українського чемпіона — однаковий склад виконавців міжнародного рівня, половина з яких здатна брати на себе тягар лідера у скрутній ситуації. Під час домашнього матчу з чинним клубним чемпіоном Європи — «Челсі» таким оплотом надійності в середині поля був легіонер із Чехії Томаш Хюбшман.  У Лондоні вразив суперпрацездатністю його партнер у напівзахисті Фернандіньо. За 90 хвилин бразилець примудрився виконати 122 тактико-технічні дії, здійснив 12 відборів м’яча і віддав партнерам чотири потенційно гольові передачі. Нагадаю, що на знаменитій арені «Стемфорд Брідж» йому протистояли такі футбольні монстри, як гравець збірної Бразилії Рамірес, лідер бельгійської дружини Азар та чинний чемпіон Європи і світу — іспанець Хуан Мата. 

Сьогодні «Шахтар» зіграє матч п’ятого туру Ліги чемпіонів проти данського «Норшелланда». Якщо гірники переможуть, а в паралельній зустрічі між «Ювентусом» і «Челсі» не буде зафіксовано нічиєї, команда Мірчі Луческу забезпечить собі путівку до  1/8 фіналу. Перед відльотом у Скандинавію Андрій П’ятов та його партнери втрапили під холодний душ у поєдинку з київським «Арсеналом». Під час передматчевої установки наставник гостей висловив припущення, що його підопічні у внутрішній першості можуть програти лише тоді, коли гратимуть удесятьох. На стадіоні імені Валерія Лобановського сталося саме так. 

Олександру Заварову не позаздриш. Для кожного професійного тренера очолити національну команду — найзаповітніша мрія. Однак екс-керманич київського «Арсенала» опинився наче на електричному стільці. Нинішньої осені синьо-жовті видали найгірший старт в історії відбірних турнірів чемпіонатів світу та Європи. 18 років тому в кваліфікації до Євро-96 ми програли Литві і зіграли внічию зі Словенією, після чого лише в третьому матчі дочекалися перемоги над Естонією. Нашу дружину тоді очолював Анатолій Коньков. У підсумку українці фінішували четвертими, випередивши Словенію та Естонію і пропустивши вперед збірні Хорватії, Італії та Литви.