У Польщі сформовано новий уряд. Відтак створено всі умови для перезапуску на повну потужність нових механізмів відносин між нашими країнами. Такими словами Президент Петро Порошенко почав інформувати представників ЗМІ про домовленості, досягнуті під час зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у форматі «віч-на-віч» (він перебував у Києві з офіційним візитом).

Передовсім заплановано перезапуск роботи консультативного комітету президентів України і Польщі. Це буде їхній спільний дорадчий орган. Петро Порошенко та Анджей Дуда навіть означили порядок денний, пріоритети в економіці, культурній співпраці, розбудові довіри між народами. 

Віце-президент США Джозеф Байден тримав слово у Верховній Раді сорок хвилин. Уперше за історію нашої незалежності високопосадовець такого рівня особисто звертався до українського народу, парламентаріїв, Президента, урядовців. Звертався чи попереджав? На це запитання, як і на багато інших, відповіді знайдуть політологи, експерти-аналітики й просто свідомі українці, які вміють читати між рядків. 

Президент Петро Порошенко спілкувався з віце-президентом США Джозефом Байденом майже три години. Цей час високопосадовці використали на обговорення антикорупційного поступу країни, децентралізаційних змін та змін Конституції в частині судоустрою. Державне управління, диверсифікація енергозабезпечення, прозорість енергетичного ринку, реструктуризація суверенного боргу країни та очищення її банківської системи, — всі ці  питання також потрапили у фокус уваги сторін.

У заяві для представників ЗМІ Петро Порошенко зауважив, що Україна нарешті може говорити про реформи. Наприклад, роком раніше на Донбасі вирувала війна: Росія та підтримувані нею бойовики проводили танкові, артилерійські, мінометні обстріли наших позицій. Нині про артилерійські обстріли не йдеться, майже нема й обстрілів з систем залпового вогню. За останню добу зафіксовано 14 обстрілів з мінометів  і поранено 8 українських вояків. 

Учорашній день Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав у Брюсселі, де співголовував на засіданні Ради асоціації з верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки — віце-президентом Європейської комісії Федерікою Могеріні. А завершився робочий день глави уряду вже на Батьківщині вечірньою зустріччю з віце-президентом США Джозефом Байденом, який прибув до України з дводенним робочим візитом.

Ще до початку роботи Ради асоціації глава уряду бесідував з віце-президентом Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шефчовичем. Вони обговорили питання реверсного постачання природного газу в Україну з ЄС та  спільні зусилля, спрямовані на модернізацію вітчизняної газотранспортної системи й створення нової моделі договірних відносин у транзиті природного газу європейським споживачам через територію нашої країни. Арсеній Яценюк підкреслив важливість недопущення реалізації таких проектів, як «Північний потік-2», в якому немає економічної складової, натомість переважає заполітизованість і шантаж. 

Проведення податкової реформи затягувати неприпустимо. Глава держави сподівається, що найближчим часом буде знайдено компромісне рішення, і новий бюджет на 2016 рік формуватиметься на новій податковій основі. Таке твердження Петро Порошенко озвучив під час традиційного інтерв’ю вітчизняним телеканалам. Продовжуючи тему, він повідомив про намір провести у вівторок засідання Національної ради реформ. Там він очікує компромісного рішення щодо податкового законодавства.

«Вважаю за необхідне, щоб нова податкова база передбачала середньотермінове планування, щоб одночасно була програма податкових змін на три роки і мораторій на зміни до податкового законодавства, який гарантував би стабільність податкового клімату для підприємців та інвесторів», — наголосив Президент. Окремо він наголосив, що не припустить шантажу щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, і вона запрацює з 1 січня 2016 року.  

Програма робочого візиту до Литви Президента Петра Порошенка була доволі насиченою. Опісля проведення важливих зустрічей з керівництвом цієї Республіки він узяв участь у роботі Українсько-литовського економічного форуму. Спочатку глава держави нагадав представникам бізнесів обох країн про підписання у Брюсселі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ручкою, привезеною йому особисто Президентом Литви Далією Грібаускайте з Вільнюса (там у 2013-му документ провалила попередня влада). Він навіть переказав слова своєї литовської колеги: «Я хочу, щоб європейська інтеграція України була пов’язана з Вільнюсом».

Від себе Петро Порошенко додав, що Україна не дозволить себе шантажувати ні постачанням природного газу, ні економічними санкціями Росії. З 1 січня запрацює поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі України з ЄС. І цей процес працюватиме на ефективність, конкурентоздатність і якість бізнесу. 

Сьогодні ЄС демонструє потужну єдність і підтримку України. Про це заявив Президент Петро Порошенко, перебуваючи в Литві з офіційним візитом. Він висловив сподівання, що 17 грудня Єврокомісія ухвалить рішення про продовження санкцій проти Росії за невиконання мінських домовленостей, зауваживши, що цей крок ЄС спростує всі чутки про те, що українське питання поступово зникає  із пріоритетів порядку денного ЄС. 

Те, що дні української культури розпочнуться у Вроцлаві із презентації Львова, не випадково. Ці два міста пов’язані спільною історією. Після Другої світової війни велика частина львівської інтелігенції переїхала до Вроцлава, там навіть є вулиця Львівська та знакові для обох міст пам’ятки. Наприклад, пам’ятник відомому авторові комедій Олександрові Фредру перенесено зі Львова в 1956 році. 

Україна потребує допомоги світу в подоланні екологічних наслідків гібридної війни на Донбасі. Про це заявив Президент Петро Порошенко, виступаючи у Парижі на 21-й сесії Конференції з питань зміни клімату. Так дипломатично він укотре привернув увагу світового співтовариства до ситуації в регіоні.

Він запропонував головні принципи нової Глобальної кліматичної угоди словами: «У нас є дуже багато проблем: тероризм, війни, міграція. Але є тільки одна проблема, що робить нас рівними за вразливістю. Це проблема зміни клімату. Її розв’язання — іспит для всіх народів». 

У передмісті Парижа відкрився майданчик, присвячений обговоренню довгострокових домовленостей для боротьби із глобальним потеплінням. У 21-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН з питань клімату зголосилися взяти участь приблизно 150 світових лідерів із 196 країн. Серед них президенти України, Росії, Франції, Німеччини, Туреччини, США. Протягом понеділка Петро Порошенко провів зустрічі із Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Європейської Ради Дональдом Туском і Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. Переговори були нетривалі, і доленосних для геополітики питань на них не порушували.