У структурах ЄС Європарламент виступає потужним адвокатом України в питанні отримання безвізового режиму і може проголосувати за резолюцію щодо візової лібералізації вже у жовтні. Про це під час брифінгу в Києві, де відбулося чергове засідання Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС, повідомив його співголова Андрей Пленкович. 

Під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Президент Петро Порошенко розкритикував роботу Ради Безпеки ООН і заявив, що вона неспроможна забезпечити мир у Сирії і в Україні. На його думку, ця ситуація свідчить про те, що виникла «критична потреба» реформувати Раду Безпеки та обмежити право вето у разі, коли держава-член Радбезу є стороною конфлікту. Про це повідомляє департамент прес-служби АП. 

Вереснева сесія ООН у Нью-Йорку традиційно є дипломатичним майданчиком для спілкування політичних лідерів, де вони можуть не лише обговорити найболючіші проблеми світу під час сесії, а й провести двосторонні зустрічі. Сюди мають право приїхати навіть ті лідери, яких, через методи насаджування своїх політичних інтересів, рідко запрошують у цивілізоване товариство. До речі, Володимир Путін цього року вирішив у Нью-Йорк не їхати, очевидно, далекоглядно передбачивши, що почує там багато неприємних речей на свою адресу. І не помилився. 

Роботі безпосередньо Генеральної Асамблеї ООН передує чимало підготовчих зустрічей і кулуарних переговорів задля узгодження позицій країн-учасників. У багатьох цих заходах бере участь і Президент Петро Порошенко, який заздалегідь прибув у Нью-Йорк. Так, під час засідання високого рівня Генасамблеї ООН він приділив багато уваги безпрецедентній міграційній кризі, що охопила багато країн світу, й захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Адже понад 250 мільйонів людей з різних причин змушені були покинути свої домівки.

«Ця глобальна криза потребує від нас спільної відповідальності й скоординованих зусиль», — зазначив глава нашої держави, для якої всі ці проблеми стали актуальними впродовж останніх 2,5 років. 

13-та щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) «Світ, Європа та Україна: шторми змін» відбувалася з 15 по 17 вересня. Цей захід був цікавим для понад 350 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських діячів, експертів із двох десятків країн світу. Пленарні засідання та спеціальні секції форуму відбулися в стінах Національного культурно-музейного комплексу «Мистецький арсенал». Прем’єр-міністр Володимир Гройсман там тримав слово суботнім ранком. Він заявив, що ключове питання для всього демократичного світу у зв’язку із російською агресією проти України таке: «Хто наступний?»

Глава уряду пояснив, що військова агресія на Донбасі не є конфліктом Росії з Україною. До цього питання потрібно застосовувати глобальніші виміри. «Борються два світи: один демократичний, а другий не розуміє, що таке демократія. І тому зараз це виклик для всіх демократичних країн сучасного світу, які вважають, що цінності не можна змінювати силою, що за цінності треба боротися», — наголосив Прем’єр. 

Парламентські вибори у Росії, які відбудуться цими вихідними, можуть виявитися нелегітимними, оскільки будуть проведені й в анексованому Криму. Адже світова спільнота засудила російську окупацію Кримського півострова, кваліфікувавши її як кричуще порушення міжнародного права. До речі, це вперше у новітній історії на окупованій території відбудуться вибори до парламенту держави-окупанта. Наприклад, у Нагірному Карабасі ніколи не проводили виборів до законодавчого органу Вірменії, а на Північному Кіпрі — до парламенту Туреччини. 

Анексія перетворила Крим із туристської Мекки на військову базу. В умовах повної ізоляції півострова, коли кримськотатарський народ, по суті, став заручником окупаційної влади, надати повноцінний захист заарештованим українським патріотам вкрай важко. З одного боку, політичні й судові процеси в Криму — поза інформаційним простором, з іншого, зауважують фахівці, Російська Федерація на наших громадянах випробовує нові судові механізми. 

Судовий розгляд справ українських заручників, яких Росія досі незаконно утримує на своїй території та в Криму, істотно відрізняється. Варто зауважити, що на півострові ситуація значно складніша. І це попри те, що жодної різниці між українськими громадянами, які перебувають на території Росії та в Криму, немає. Так відбувається, бо Україна й цивілізовані країни світу визнають Крим окупованою територією, тому на нього не розповсюджується консульська допомога. Тож якщо у справах проти українських патріотів, які розглядали на території Російської Федерації, велику підтримку надавало Міністерство закордонних справ України за допомогою своїх консульських організацій, то в Криму нічого по-дібного немає. У Криму існує інформаційний вакуум. Більшість представлених ЗМІ — російські пропагандистські радіостанції, видання тощо.  

«Відкрити кримінальне провадження за фактом знищення окупаційною владою семи шкіл з українською мовою навчання та понад п’ятисот класів з українською мовою навчання», — з такою вимогою до прокуратури АР Крим (нагадаємо, що нині вона вимушено базується у Києві) звернувся VI Всесвітній форум українців. Коментуючи цю вимогу під час «круглого столу» «Ухвала Всесвітнього форуму українців щодо проблеми деокупації Криму і загрози асиміляції кримської громади українців», голова громадського об’єднання «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун уточнив, що зокрема в академічній (колишній Українській) гімназії Сімферополя ще залишається кілька класів з українською мовою навчання. Але перед початком навчального року батьків учнів викликали до школи і чинили на них тиск, вимагаючи написати заяви про переведення до класів з російською мовою або про переведення на російську мову викладання всього класу. Наразі в цій гімназії першого і другого класів з українською мовою навчання вже немає. 

137 делегатів та гостей з 28 країн прибули до столиці, аби в Національному університеті імені Тараса Шевченка взяти участь у річних загальних зборах Світового конгресу українців (СКУ).

Перед учасниками зібрання з усними привітаннями виступили глава Української Православної Церкви Київського патріархату, Святійший Патріарх Філарет, глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук), Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та інші представники владних структур та інституцій України. 

Росія не надала жодних доказів щодо провокацій з боку Києва в окупованому Криму. А накопичення понад 40 тисяч російських військовослужбовців на півострові та на українському кордоні може свідчити про «дуже погані наміри» Кремля.