Прем’єр-міністр Шотландії Алекс Салмонд визнав поразку після оприлюднення перших результатів опитування щодо  незалежності країни.

«Важливо сказати, що наш референдум був погодженим і злагодженим процесом, і Шотландія більшістю вирішила на цьому етапі не ставати незалежною країною», — заявив він. Перший міністр подякував тим співвітчизникам, які підтримали кампанію за від’єднання, та закликав їх прийняти демократичний вердикт. А сам пообіцяв: надалі працюватиме  конструктивно. 

Робочий візит до Канади Президент Петро Порошенко розпочав із зустрічі з Прем’єр-міністром цієї країни Стівеном Гарпером. Глава Української держави подякував главі канадського уряду за підтримку суверенітету і територіальної цілісності нашої країни та високо оцінив виділення канадською стороною фінансових ресурсів для реалізації ініціативи НАТО з удосконалення системи логістики і стандартизації Збройних сил України. 

Пане Прем’єр-Міністр,

Спікер Кінселла,

Спікер Шір,

Шановні Члени Сенату та Палати Громад,

Шановні Члени Дипломатичного Співтовариства,

Вельмишановні Гості,

Пані та Панове,

Шановні друзі, дорогі українці! 

А й справді, що? Стільки часу минуло від втечі колишнього президента, а в суспільстві не припиняються дискусії навколо нажитих «важкою працею»  Януковича маєтків. І не лише його, а й численних спільників, що залишили після себе розграбовану країну. Українці завдяки телебаченню  мали змогу побачити ті «архітектурні шедеври» на прихватизованих берегах озер і річок, біля підніжжя гір, серед розкішних лісів. Лунають різні пропозиції щодо їх використання, та в усіх є одне спільне: побудоване за вкрадені у  народу кошти має належати народу. 

355 голосами Верховна Рада ухвалила Закон «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони». Одразу після голосування документ підписав Президент Петро Порошенко (на початку листопада закон набуде чинності). А сьогодні уряд затвердить план виконання угоди та почне втілювати її в життя.
Того самого дня 289 парламентаріїв ухвалили постанову «Про Заяву Верховної Ради «Про європейський вибір України» (намір вступу нашої країни до ЄС). Її текст озвучив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов: «Український парламент зробив визначальний крок у напрямку європейської інтеграції. Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу розпочати всебічне реформування країни на основі європейських стандартів і цінностей». 

На відміну від попередніх років, нині соціологи констатують зростання кількості прихильників такої перспективи. Вже у червні цього року вперше з часу проголошення незалежності України кількість прихильників приєднання до Північноатлантичного альянсу перевищила кількість його супротивників. Згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова, 41% українців на гіпотетичному референдумі підтримали б вступ до НАТО, 40% проголосували б проти нього. 

Чергова одинадцята зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) під назвою «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розбудова та захист» стартувала цього року вже у Києві. Такі заходи передовсім вибудовують плацдарм для подальшої розбудови нової України. Якщо у лютому 1945-го у Лівадійському палаці в Ялті лідери США, Великої Британії й СРСР вирішували питання, які стосувалися закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу, то у вересні 2014-го форум зібрав лідерів світу та представників найвпливовіших міжнародних організацій у стінах культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Головна тема цьогорічного заходу — «Світова економіка та геополітичні ризики. Імпульси з «полігону» Україна». А питання порядку денного: «Війна в Україні: Чи може вона перерости в європейську? Світову? Як її зупинити?», «Як бізнес може сприяти досягненню миру для України?», «Угода про асоціацію з ЄС та конструктивні відносини з Росією. Непросто чи неможливо?», «Друзі, вороги, союзники майбутнього. Хто з ким проти кого?».  

Хоч попередній звіт Ради розслідувань з питань безпеки Нідерландів щодо обставин та причин катастрофи літака Boeing 777-200 «Малайзійських авіаліній» Україна визнала об’єктивним, винуватця трагедії в ньому так і не названо. Наша країна й надалі робитиме все можливе, аби сприяти продовженню і завершенню об’єктивного і всебічного розслідування, запевнив віце-прем’єр-міністр, голова Держкомісії з розслідування причин падіння малайзійського літака Володимир Гройсман.
«На сьогодні попередні висновки зроблено, попередній звіт щодо результатів міжнародного розслідування не є для нас несподіванкою, ми вважаємо його об’єктивним, — заявив він на брифінгу. — Наше завдання полягає в тому, щоб кожне тіло було ідентифіковано, щоб кожного, хто був причетний до цього, було покарано відповідно до міжнародного законодавства». 

Перший за останні 50 років візит до України делегації міжнародної правозахисної організації Amnesty International відбувся на чолі з Генеральним секретарем Салілом Шетті та позначився його доволі різкими та неоднозначними заявами-резюме.
Лишень після зустрічі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком Саліл Шетті означив у стінах кризового медіа-центру всі висновки дводенної роботи. З Києва ця міжнародна делегація попрямує в Москву. Однак чи зможе донести до відома представників російської влади свої побоювання, ще достеменно не знає (ані тамтешній прем’єр Дмитро Медвєдєв, ані лідери провідних громадських організацій згоди на зустрічі в офіційному форматі не дали).

Як одна неадекватна людина може змінити світ, міжнародна спільнота ще не забула з часів Другої світової війни. Щоправда, вона чомусь вирішила: у ХХI столітті людська спільнота настільки цивілізувалася, що більше ніколи не допустить до влади політиків, спроможних заради задоволення власних хворобливих амбіцій знову поставити людство на межу самознищення. У своїх розрахунках грубо помилилися всі. Відбуватися ж доводиться одній державі, яка стоїть на межі двох світів. І ця держава — Україна.