355 голосами Верховна Рада ухвалила Закон «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони». Одразу після голосування документ підписав Президент Петро Порошенко (на початку листопада закон набуде чинності). А сьогодні уряд затвердить план виконання угоди та почне втілювати її в життя.
Того самого дня 289 парламентаріїв ухвалили постанову «Про Заяву Верховної Ради «Про європейський вибір України» (намір вступу нашої країни до ЄС). Її текст озвучив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов: «Український парламент зробив визначальний крок у напрямку європейської інтеграції. Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу розпочати всебічне реформування країни на основі європейських стандартів і цінностей». 

На відміну від попередніх років, нині соціологи констатують зростання кількості прихильників такої перспективи. Вже у червні цього року вперше з часу проголошення незалежності України кількість прихильників приєднання до Північноатлантичного альянсу перевищила кількість його супротивників. Згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова, 41% українців на гіпотетичному референдумі підтримали б вступ до НАТО, 40% проголосували б проти нього. 

Чергова одинадцята зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) під назвою «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розбудова та захист» стартувала цього року вже у Києві. Такі заходи передовсім вибудовують плацдарм для подальшої розбудови нової України. Якщо у лютому 1945-го у Лівадійському палаці в Ялті лідери США, Великої Британії й СРСР вирішували питання, які стосувалися закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу, то у вересні 2014-го форум зібрав лідерів світу та представників найвпливовіших міжнародних організацій у стінах культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Головна тема цьогорічного заходу — «Світова економіка та геополітичні ризики. Імпульси з «полігону» Україна». А питання порядку денного: «Війна в Україні: Чи може вона перерости в європейську? Світову? Як її зупинити?», «Як бізнес може сприяти досягненню миру для України?», «Угода про асоціацію з ЄС та конструктивні відносини з Росією. Непросто чи неможливо?», «Друзі, вороги, союзники майбутнього. Хто з ким проти кого?».  

Хоч попередній звіт Ради розслідувань з питань безпеки Нідерландів щодо обставин та причин катастрофи літака Boeing 777-200 «Малайзійських авіаліній» Україна визнала об’єктивним, винуватця трагедії в ньому так і не названо. Наша країна й надалі робитиме все можливе, аби сприяти продовженню і завершенню об’єктивного і всебічного розслідування, запевнив віце-прем’єр-міністр, голова Держкомісії з розслідування причин падіння малайзійського літака Володимир Гройсман.
«На сьогодні попередні висновки зроблено, попередній звіт щодо результатів міжнародного розслідування не є для нас несподіванкою, ми вважаємо його об’єктивним, — заявив він на брифінгу. — Наше завдання полягає в тому, щоб кожне тіло було ідентифіковано, щоб кожного, хто був причетний до цього, було покарано відповідно до міжнародного законодавства». 

Перший за останні 50 років візит до України делегації міжнародної правозахисної організації Amnesty International відбувся на чолі з Генеральним секретарем Салілом Шетті та позначився його доволі різкими та неоднозначними заявами-резюме.
Лишень після зустрічі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком Саліл Шетті означив у стінах кризового медіа-центру всі висновки дводенної роботи. З Києва ця міжнародна делегація попрямує в Москву. Однак чи зможе донести до відома представників російської влади свої побоювання, ще достеменно не знає (ані тамтешній прем’єр Дмитро Медвєдєв, ані лідери провідних громадських організацій згоди на зустрічі в офіційному форматі не дали).

Як одна неадекватна людина може змінити світ, міжнародна спільнота ще не забула з часів Другої світової війни. Щоправда, вона чомусь вирішила: у ХХI столітті людська спільнота настільки цивілізувалася, що більше ніколи не допустить до влади політиків, спроможних заради задоволення власних хворобливих амбіцій знову поставити людство на межу самознищення. У своїх розрахунках грубо помилилися всі. Відбуватися ж доводиться одній державі, яка стоїть на межі двох світів. І ця держава — Україна. 

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив учора: нинішній саміт Північноатлантичного альянсу найважливіший за всю його історію.

«Це вирішальний саміт у вирішальний час. Сьогодні ми стоїмо перед обличчям ситуації у сфері безпеки, яка драматично змінилася. На сході Росія атакує Україну, на південному сході ми бачимо підйом терористичних організацій — «Ісламської держави». На півдні нестабільність та небезпека», — сказав Андерс Фог Расмуссен. 

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, який перебував з візитом у нашій країні, про розвиток подій на Донбасі почув безпосередньо від Президента України. Петро Порошенко повідомив гостеві, що має численні докази участі у воєнних діях на сході країни військовослужбовців регулярних військ Росії. «Все це свідчить про пряму військову агресію», — відверто заявив він.

Саме тому, на переконання глави нашої держави, необхідно, щоб Рада Європи засудила російську агресію. Це важливо ще й тому, що є численні докази застосування тортур до затриманих бойовиками мирних громадян і наших полонених військовослужбовців. Окрім того, існує проблема і з тими нашими співвітчизниками, котрих було захоплено на українській території та які згодом опинилися у в’язницях Росії. Зокрема йдеться й про українську льотчицю Надію Савченко.

Як зупинити ворога, який без оголошення війни вдерся на територію нашої країни? Цим питанням протягом останніх кількох місяців переймається не лише влада України, а й увесь цивілізований світ. Днями на саміті Європейського Союзу і під час двосторонніх зустрічей Президента Петра Порошенка з керівниками низки країн—членів ЄС намагалися знайти шляхи розв’язання збройного конфлікту мирним шляхом.
Наскільки дієвим є такий механізм, покаже найближче майбутнє. Річ у тім, що ситуація останнім часом різко змінилася. На цьому наголосив Петро Порошенко під час зустрічі з Президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм. На його переконання, введення російських військ на територію України вимагає адекватної відповіді з боку ЄС, тісної координації та спільних зусиль у протидії терористам і відновленні миру на Донбасі. Президент висловив сподівання, що лідери держав—членів ЄС жорстко відреагують на акт агресії щодо України і підтримають нас у військово-технічному плані. 

27 серпня «брат» таки поставив на диби всю Україну: почав відкриту агресію на південному сході. Кордон перейшли колони бойової техніки з десантом і захопили кілька населених пунктів. Україна звернулася до Ради безпеки ООН з проханням зупинити російську агресію.

«Росія почала пряме військове втручання за рахунок своїх регулярних збройних сил, — заявив на терміновому засіданні Ради безпеки ООН в. о. представника України Олександр Павліченко. — Ми звертаємося до Ради безпеки ООН, щоб вона виконувала те, що написано в Хартії ООН: щоб агресію було зупинено проти суверенного члена ООН».