У четвер у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав держав та урядів країн Європейського Союзу, де обговорювалася непроста ситуація в Україні, що склалася через дії військових підрозділів на території Автономної Республіки Крим. На запрошення Ради ЄС у саміті у якості спеціального гостя взяв участь Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. До речі, будучи вірним заявам щодо жорсткої економії державних коштів, глава уряду вилетів до Брюсселя звичайним рейсом в економ-класі. 

Під час зустрічі Голови Верховної Ради, виконувача обов’язків Президента Олександра Турчинова з керівником зовнішньополітичного відомства Великої Британії Вільямом Хейгом особливу увагу приділено подіям, які відбуваються у Криму. 

У ході екстреного засідання Ради Безпеки ООН Російська Федерація спробувала аргументувати дії своїх збройних сил у Криму. Так, представник Росії при ООН Віталій Чуркін повідомив, що відсторонений Верховною Радою президент Віктор Янукович  попросив президента Російської Федерації Володимира Путіна використовувати російську армію для відновлення законності в Україні. 

Військові дії Російської Федерації проти України, як і очікували міжнародні, українські та власне російські експерти, не могли вкрай негативно не вплинути на фінансово-економічну ситуацію всередині РФ. Фактично на валютних та фондових ринках нашого сусіда почалася паніка. Схоже на те, що у президента Росії Володимира Путіна також є не дуже хороші консультанти, як і у колишнього українського, бо перший своїми безглуздими діями насамперед веде до прірви, в тому числі фінансово-економічної, і пересічних росіян.
Неабияк посприяло цьому негативному процесові різке засудження цих дій РФ президентом США Бараком Обамою та британським прем’єром Девідом Камероном, які зійшлися на тому, що Москва відтепер має понести значні втрати, якщо не виведе свої війська з України. 

Румунський євродепутат Адріан Северин охоче погодився поговорити про останні події в Україні з огляду на досвід його власної країни, бо вважає, що це може допомогти Україні уникнути помилок, яких свого часу припустилася Румунія. Навіть опоненти цього політика у Європарламенті визнають, що всі прогнози щодо ситуації в Україні, які він досі робив з трибуни ЄП, справдилися. Тож хотілося б вірити, що його голос буде почуто і в Києві.  

 Європарламент вважає, що від налаштованості Єврокомісії допомогти Україні в нинішній непростий момент залежить подальший успіх демократичного розвитку країни.
«Українці Майдану не хотіли сприймати реальність, яка панувала у їхній країні, і заплатили за це майже ста життями своїх співвітчизників, — сказав під час дебатів щодо ситуації в Україні нідерландський депутат Йоганнес Корнеліс ван Баален. — Це надзвичайно мужні люди, і ми вдячні їм».  
Іспанський депутат Хосе Ігнасіо Салафранка наголосив, що «українці заплатили надзвичайно високу ціну за те, щоб стати нарешті вільними». А лідер політичної групи «Зелених» Ребекка Гармс закликала своїх колег «показати українцям усе наше співчуття, бо вони дуже страждали, особливо ті, хто втратив на Майдані своїх коханих та близьких людей». На її думку, у ЄС з’явився другий шанс довести Україні те, що він є надійним і відданим партнером. А голова політичної групи «Альянс лібералів і демократів за Європу» Гі Верхофштадт заявив про необхідність лібералізувати візовий режим для українців — «простих громадян, студентів, науковців». Політик також наголосив, що вже нині потрібно готуватися до президентських виборів. «Досі Україна чесних демократичних виборів не мала», — констатував він.

За нинішніх умов глибокої політичної, соціальної та економічної кризи парламентський процес — єдиний демократичний шлях для знайдення відповідей на невідкладні питання, які порушує перед державою суспільство. 

Надвечір у понеділок Міжнародний валютний фонд офіційно заявив про готовність обговорювати з українською владою можливість пом’якшення умов видачі кредиту. В який спосіб, пояснила у Сіднеї керуючий директор цієї організації Крістін Лагард: передовсім слід мати економічну програму.
«Економічні реформи треба запустити принаймні для того, щоб міжнародне співтовариство допомогло і підтримало країну фінансово», — повідомила посадовець.
ОБСЄ також ухвалила рішення щодо нашої країни. Міністр закордонних справ головуючої в ОБСЄ Швейцарії Дідьє Буркхальтер призначив спеціального посланця цієї організації в Україні. Відтепер посол Швейцарії у ФРН Тім Гулдіманн координуватиме всю діяльність ОБСЄ щодо України. За кілька днів він приїде в Київ з’ясовувати обсяги необхідної допомоги. Сайт ОБСЄ зі штаб-квартири у Відні інформує, що цей високопосадовець швидко проведе консультації з усіма сторонами і тісно співпрацюватиме з міжнародними партнерами. 

Опісля законодавчих змін у Верховній Раді світова спільнота почергово почала вітати нашу державу у формі не лише офіційних заяв. Так, голова Міністерства фінансів США Джейкоб Лью закликав українську владу опісля формування перехідного уряду якнайшвидше відновити переговори з МВФ. А керівник Міністерства фінансів Великої Британії Джордж Осборн підтвердив готовність його країни надати Україні фінансову підтримку через відповідні програми фонду.

Президент Європарламенту Мартін Шульц привітав проведення дострокових президентських виборів 25 травня: «Зміни приходять в Україну. Я віддаю належне мирним протестувальникам і закликаю їх поводитися спокійно». 

Те, що санкції таки будуть, стало зрозумілим вже після «кривавого вівторка» 18 лютого 2014. Високий Представник ЄС Кетрін Ештон терміново скликала позачергове засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС,  запропонувавши їм обговорити введення цільових обмежувальних заходів щодо винуватців насильства. Із зверненнями, які обіцяли рішучі дії в ЄС у відповідь на пролиту в Україні кров, виступило також все керівництво Європейського Союзу та більшості країн-членів ЄС. Апокаліптичні відео- та фоторепортажі з України, свідчення очевидців з місць подій ще більш кривавого четверга — попри оголошене напередодні перемир’я — навіть скептиків позбавили сумнівів у ефективності санкцій.