Жителі прикордонного Угринова та навколишніх сіл давно чекали, щоб на українсько-польському кордоні поряд із селом збудували міжнародний автомобільний пункт пропуску. Бо до кордону, як мовиться, рукою подати, а, щоб дістатися до сусідньої держави чи до родичів (у повоєнний час кордон розділив територію, і багато родин опинилося в іншій державі), чи у справах поїхати, або й бізнес із сусідами налагоджувати, доводиться долати чималу відстань — понад 100 кілометрів (!) — та ще й з кількома пересадками до Рави-Руської чи Краківця або ж Волині. 

До співпраці над Планом відновлення і зростання 2014—2016 років, який уряд розробляє для подолання викликів, що стоять перед Україною, та повернення української економіки на шлях сталого розвитку закликав донорську спільноту віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман під час зустрічі високого рівня з питань координації та впровадження міжнародної донорської допомоги, яка відбулася в Брюсселі.
«На сьогодні Україна стикнулася з новими викликами, які не можуть бути подолані стандартними підходами. Напрацьований спільно із МВФ пакет дав змогу зупинити падіння країни в прірву. Однак російська агресія — військова, інформаційна, економічна та енергетична — ставить перед нами безпрецедентні вимоги. Саме вони вимагають залучення додаткових ресурсів», — сказав Володимир Гройсман, наголосивши, що головним донором України нині є її народ. Мільйонами гривень громадяни самостійно фінансують українське військо і гуманітарні проекти. 

Професор Лешек Бальцерович — один із найвідоміших нині поляків. Він увійшов в історію як батько економічних перетворень кінця 1980-х років, що вивели Польщу зі збанкрутілої соціалістичної системи до ринкового демократичного суспільства. До його думок та рекомендацій досі прислухаються у Польщі, Європі та всьому світі. Бальцерович — постійний учасник багатьох міжнародних форумів, має активну громадянську позицію, не приховує своїх поглядів і на ситуацію щодо України, якими і поділився в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу. 

До Москви на зустріч зі своїм президентом приїхали всі «надзвичайні й повноважні», а також сотні «росіян талейранів» трохи нижчого рангу. Читати промову президента Росії на вищезгаданому форумі російських дипломатів — саме задоволення. Розповідаючи про свої особисті образи на весь цивілізований світ, Путін (зовсім за Фрейдом) повідав, «до якої дупи» призвела Росію його власна (путінська) зовнішня політика «возз’єднання всіх російських земель», «захисту російського миру» і «всіх, хто говорить і думає російською мовою». 

Головною інтригою нинішньої сесії було обрання президента Європарламенту. Те, що у першому раунді 409 депутатів із 612 присутніх проголосували за німецького соціаліста Мартіна Шульца, особливою сенсацією не стало.
Мартін Шульц, якого вперше в історії було переобрано на другий термін президента ЄП, претендував на крісло голови Єврокомісії. Проте минулого тижня Європейська Рада офіційно рекомендувала на цю посаду люксембурзького політика, лідера Християнсько-соціальної партії Жана-Клода Юнкера.

Україна має невідкладно провести ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС, щоб уникнути можливого скасування торговельних преференцій, наданих Євросоюзом у березні. Про це на семінарі «Угода про асоціацію — можливості для українського бізнесу» заявив керівник управління програм допомоги в Представництві ЄС Ендрю Разбаш.
Як відомо, ця поважна організація планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Україною 27 червня.
Європосадовці почали поспішати: ще зовсім нещодавно вони очікували ратифікації цього документа Верховною Радою України лише у вересні 2014 року.  Ендрю Разбаш пояснює такі дії тим, що необхідно встигнути завершити цю важливу справу до серпня, бо 1 листопада спливає термін дії пільгового режиму, введеного ЄС для потрапляння українських товарів та послуг в європейські країни. 

Президент Петро Порошенко високо цінує підтримку Радою ЄС на рівні міністрів закордонних справ мирного плану як «головного шансу для деескалації». Глава держави висловив переконання, що висновки, викладені впливовою міжнародною організацією за результатами засідання, присвяченого обговоренню українських питань, сприятимуть якнайшвидшому врегулюванню ситуації на сході країни (йдеться про ухвалення Радою ЄС на рівні міністрів закордонних справ комюніке за результатами засідання в Люксембурзі). 

Попередня програма літньої сесії ПАРЄ, відкритої у Страсбурзі на початку тижня, не обіцяла великих сенсацій. Працівники департаменту комунікації РЄ скаржилися на невелику кількість журналістів, які виявили бажання висвітлювати сесію. Проте рішення Президента України виступити перед депутатами ПАРЄ кардинально змінило атмосферу нинішнього засідання. 

Але якщо не вдасться домовитися, то Україна вкотре звернеться до Стокгольмського арбітражу. Про це заявив голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв на прес-конференції у Києві. 

Якнайшвидше укласти другу (економічну) частину Угоди про асоціацію є обопільним бажанням Європейського Союзу та України. Про це вже заявили чи не всі високопосадовці ЄС. Наші прагнення приєднатися до євроспільноти задекларував і Кабінет Міністрів, і новий Президент Петро Порошенко. Глава держави був готовий одразу після інавгурації поставити підпис під документом, за який стояв Майдан. Він переконаний, що введення у дію угоди, яка по суті є частиною плану з модернізації нашої країни, та її імплементація надали б можливість застосування антикорупційних заходів та пакету реформ уже найближчим часом.