Спочатку були умовляння. Провідні держави Заходу, намагаючись вплинути на агресивні дії Росії щодо нашої країни, вдалися до політичних заяв. Наступним кроком стало обмеження прав фізичних і юридичних осіб сусідньої країни, причетних до дестабілізації ситуації в Україні. До останнього моменту лідери Європейського Союзу змінювали умови запровадження найбільш ефективного етапу санкцій. Нарешті, наприкінці лип ня терпець урвався у всіх, кому небайдужа доля країни, розташованої у самому серці Старого Світу: ЄС оголосив про введення третього рівня санкцій проти Росії. 

Стабілізація безпекової ситуації в Донецькій і Луганській областях, оздоровлення національної економіки та зміцнення обороноздатності України — на ці питання намагалися знайти відповіді в стінах Білого Дому міністр закордонних справ Павло Клімкін і віце-президент США Джозеф Байден.
Керівник вітчизняного зовнішньополітичного відомства подякував віце-президентові США за послідовну та активну допомогу і наголосив на важливості консолідації зусиль міжнародного співтовариства у відповідь на агресивні дії Росії щодо України.

Під час зустрічі Президента України з міністром закордонних справ Нідерландів Францом Тіммермансом підписано Меморандум про порозуміння щодо розслідування обставин катастрофи.
Згідно з Меморандумом, Україна, оскільки на її території сталась трагедія, делегує розслідування катастрофи Нідерландам. Це закріплено угодою між Українським національним бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами та відповідним агентством Нідерландів.

Трагедія, яка сталася з малайзійським пасажирським літаком 17 липня в небі над Донецьком, продовжує перебувати в центрі уваги світової спільноти. Справжній шок переживають ті країни, чиї громадяни були на борту збитого лайнера. Президент України Петро Порошенко відвідав посольства Нідерландів та Малайзії, де поклав квіти і залишив запис у книзі скорботи зі співчуттям рідним та близьким загиблих. 

Проект резолюції щодо падіння малайзійського авіалайнера на сході України, запропонований  делегацією Австралії, 28 громадян якої загинули у катастрофі, підтримали у понеділок представники всіх країн, які брали участь у засіданні. Однак у  підсумковому документі врахували і пропозиції російської сторони. 

Президент США Барак Обама затвердив нові санкції проти Російської Федерації: американці заморозили активи низки російських компаній, до числа яких потрапили великі підприємства військово-промислового комплексу і кримське підприємство із забезпечення нафтопродуктами. Зокрема корпорація «Алмаз-Антей», яка об’єднує підприємства, що виготовляють системи протиповітряної і протиракетної  оборони, і найвідоміший російський бренд «Калашников».  

На частку житлового сектору припадає понад 37% світового споживання енергії. Цю цифру можна зменшити, якщо вже на етапі спорудження будинку закладати принципи енергоефективності. Саме так роблять у Нідерландах, де енергоефективне будівництво стало важливим елементом державної політики ще через вартість енергоносіїв — там вона одна з найвищих у ЄС. А ще порівняно з іншими секторами економіки саме в цьому секторі є найпотужніший потенціал щодо енергозбереження. Навіть найпростіші проекти дають змогу заощаджувати до 20% енергії. Проте подекуди реалізація заходів з енергозбереження вимагає значних фінансових ресурсів, а отже продуманої державної політики.  

 «Ми ще просто не здатні зрозуміти, хто жив посеред нас і кого ми втратили, — написав у суботу, дізнавшись про трагічну новину, російський сатирик Віктор Шендерович. — Ті, хто тортурами в казанській психлікарні перетворили її на напівінваліда, і ті, хто промовчав у ганчірочку весь репресивний «совок», стали потім новою російською елітою — і гуртом, до кінця її життя, іронічно проусміхалися на її адресу. У цій загальній іронічній посмішці брали участь і багато новітніх демократів зі школи real-politik: Лєра, ну що c неї взяти. Екстремістка! А вона, серед усієї цієї двозначної гнилі, багато років лишалася неймовірним еталоном честі. І вражаючим, герценівської сили публіцистом. А її неприйняття зла було воістину шекспірівським…».

Україна та Євросоюз підписали Угоду  про асоціацію. В рамках цієї угоди наша держава зокрема взяла на себе певні зобов’язання  щодо імплементації європейського законодавства  у чітко визначені строки. «УК» дізнавався, яких  змін чекати пересічним українцям. 

Жителі прикордонного Угринова та навколишніх сіл давно чекали, щоб на українсько-польському кордоні поряд із селом збудували міжнародний автомобільний пункт пропуску. Бо до кордону, як мовиться, рукою подати, а, щоб дістатися до сусідньої держави чи до родичів (у повоєнний час кордон розділив територію, і багато родин опинилося в іншій державі), чи у справах поїхати, або й бізнес із сусідами налагоджувати, доводиться долати чималу відстань — понад 100 кілометрів (!) — та ще й з кількома пересадками до Рави-Руської чи Краківця або ж Волині.