Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі». 

Політична та економічна асоціація з Євросоюзом — останніми місяцями найобговорюваніша тема в політичних, експертних, медійних колах не тільки України. Навколо перспективи підписання масштабної і за змістом, і за суттю угоди точилися активні дискусії і на схід, і на захід від кордонів нашої держави, щоправда, в різних інтонаціях. Для України ж залишалося виконати кілька умов Євросоюзу. Проте фактично за тиждень до саміту «Східного партнерства» ситуація кардинально змінилася: український уряд ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди.  

На політичній карті світу сьогодні 193 незалежні держави, які є суб’єктами міжнародного права. Існують ще не визнані території з невизначеним статусом та залежні. Тож не дивно, що не всюди межі між ними є традиційними, як смугасті стовпчики, чи такими величними, як колись колона між Пелопоннесом і Аттикою у Стародавній Греції. Однак навіть якщо це кордони без кордонів, на них немає митного контролю і вони не охороняються, як, приміром, між країнами шенгенської зони, це не означає, що їх не існує взагалі. Ми відібрали найцікавіші, на свій суб’єктивний погляд, і декотрі вже встигли «перейти».  

Я  зустрілася з польським євродепутатом Павелом Залевським рівно тиждень тому у Страсбурзі, напередодні оголошення українського уряду про призупинення переговорів з приводу укладення Угоди про асоціацію. Я привезла для нього з Києва спецвипуск «УК», присвячений євроінтеграції, який мої колеги підготували наприкінці минулого місяця (31 жовтня). Павел Залевський,  поглянувши на газету, невесело посміхнувся: «Не впевнений, що це ще на часі». Ми спілкувалися з ним довго, і я ставила йому щоразу одне й те саме запитання, формулюючи його по-іншому, бо не могла повірити в те, що чую. Але суть відповіді була одна: асоціації не буде. 

У вересні Україна прийняла від Словенії естафету проведення чемпіонату Європи з баскетболу. Наступна європейська першість відбудеться в нашій країні у 2015 році.

Про те, що отримала Словенія в результаті проведення турніру, а також про те, що робиться для зміцнення словенсько-українських відносин, — в інтерв’ю з Тимчасовим повіреним у справах  Посольства Словенії в Україні Наташею ПРАХ. 

Уряд продовжує підготовку до ухвалення Державного бюджету на 2014 рік, який планується розглянути на черговому засіданні Кабінету Міністрів, а також веде консультації про організацію тристоронніх переговорів у форматі Україна — Росія — Європейський Союз.
Розв’язання актуальних проблем національної економіки є ключовим пріоритетом у діяльності уряду, що безпосередньо впливає на зовнішньополітичні орієнтири. Тому після ухвалення розпорядження про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС Кабінет Міністрів розпочав практичну реалізацію заходів, спрямованих на активізацію роботи підприємств усіх галузей.
Як зазначив Прем’єр-міністр Микола Азаров, дії української влади з відновлення торговельних відносин із країнами СНД і, зокрема, Росією обгрунтовано виключно економічною доцільністю. «Ми бачимо в Росії не просто нашого торговельно-економічного партнера. Це та країна, з якою ми разом жили під одним дахом, і що краще йдуть справи у Росії, то більше для нас можливостей розвиватися. Саме життя змусило нас жити разом, саме життя не розділяє, а об’єднує», — зазначив глава уряду. 

Програма перебування Президента Віктора Януковича в Австрії видалася дуже насиченою. Після традиційних протокольних церемоній глава нашої держави у форматі «віч-на-віч» зустрівся з Федеральним президентом Австрійської Республіки Гайнцем Фішером.  По її завершенні в палаці «Хофбург» відбулися українсько-австрійські переговори в широкому форматі під головуванням обох президентів. У їхній присутності сторони підписали міжурядову Угоду про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю.
Угода дасть змогу зміцнити двосторонню співпрацю між правоохоронними органами для запобігання, виявлення, розслідування та розкриття злочинів, зокрема шляхом обміну досвідом та інформацією про методи й заходи боротьби зі злочинністю відповідно до національних законодавств. 

Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністрами Російської Федерації Дмитром Медведєвим та Білорусі Михайлом М’ясниковичем, яка пройшла у Санкт-Петербурзі після завершення Ради глав урядів СНД.
«Ми зосереджені на вирішенні, перш за все, економічних проблем. Водночас планова підготовка до Вільнюського саміту відбувається абсолютно нормально. Верховна Рада працює над ухваленням відповідних документів», — зазначив Микола Азаров.
Він підкреслив, що уряд зараз зосереджений на підготовці проекту держбюджету-2014, додавши, що 27 листопада Кабінет Міністрів має намір його розглянути на своєму засіданні. При цьому Прем’єр заявив, що уряд розраховує завершити рік із зростанням ВВП. Микола Азаров зауважив, що через світову економічну кризу у більшості країн значно уповільнилися темпи економічного зростання. «Україну, на жаль, теж не оминула ця тенденція. За 10 місяців цього року ВВП становить 99,4%. І наше завдання — завершити рік із невеликим, але плюсом», — цитує слова Миколи Азарова департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. 

У рамках офіційного візиту в Україну Президент Азербайджану Ільхам Алієв зустрівся з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Глава уряду поінформував про підсумки дуже плідного, за його оцінкою, засідання міжурядового комітету з питань торговельно-економічного співробітництва, відзначивши активізацію співпраці у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства та оборонно-технічній галузі. Також Микола Азаров наголосив на важливості інтенсифікації співробітництва у гуманітарній сфері. 

Попередні підсумки Спільної операційної програми Румунія—Україна —Республіка Молдова виразно засвідчили, що українці ще не вміють як слід використовувати вигоди, які може дати співпраця з Євросоюзом, навіть поза межами будь-яких асоціацій. Скажімо, згадану транскордонну програму було профінансовано в обсязі понад 125 мільйонів євро. Україні з них перепало ледь більше 9 мільйонів. Такий прикрий дисбаланс заступник директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції Одеської облдержадміністрації Анастасія Андронова пов’язує не зі специфічними симпатіями та антипатіями з боку ЄС, а виключно з активністю наших громадських організацій.