«Так» і «ні» не говорити — цього принципу дотримувалася влада України в зовнішній політиці майже два десятиліття. Оскільки ті, від кого залежав вектор руху держави, ніяк не могли визначитися з ним. Без перебільшення — це були роки втрачених можливостей. Адже країни колишнього соцтабору та республіки Прибалтики, які, позбавившись протекторату Москви, приєдналися до ЄС, встигли протягом цього часу значно випередити нашу країну за соціально-економічними показниками і передусім рівнем життя. Хоча після проголошення незалежності Україна мала кращі стартові позиції від багатьох з них. Тому нині, коли нарешті чітко визначено курс на євроінтеграцію, критики влади можуть говорити що завгодно, проте беззаперечним залишається головне: нарешті Україна одержала чіткий орієнтир. І розпочала рух до мети, досягнення якої дасть можливість бути їй європейською державою не лише географічно, а й відповідати високим соціально-економічним, правовим стандартам європейських країн. 

Підписання Україною Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС, можливі вигоди і втрати вітчизняної економіки від цього без перебільшення стали основною темою дискусій в нашій державі. Попри більшість прихильників євроінтеграції вистачає її противників, котрі висувають свої аргументи, спираючись при цьому на думки, які вже висловлювали неодноразово політики сусідньої країни. Однак навіть ті, хто прагматично оцінює полюси і мінуси приєднання України до ЗВТ з ЄС, впевнені, що певні труднощі в українських підприємств виникнуть. І щоб їх подолати, потрібна підтримка держави. Що саме мають робити державні інституції для підтримки вітчизняного бізнесу — про це наша розмова із завідувачем сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексієм МОЛДОВАНОМ.  

Спеціально для «Урядового кур’єра» практичні аспекти Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС прокоментував Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції, заступник глави делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, керівник робочої групи з питань створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом Валерій Пятницький.  

Нашу країну часто порівнюють із Францією. Адже площа та кількість населення у нас майже однакові. Багато хто вважає, що на цьому подібність і закінчується. А даремно. 
Безумовно, семиденний тур до Парижа чи гламурна поїздка в Канни залишить у вас шлейф яскравих, ні на що не схожих вражень, підсилених смаком чудового вина та французької кухні. І на заздрісні запитання друзів, як пройшла поїздка, ви ностальгійно зітхатимете зі словами: «Та що там скажеш, Париж!» Але для того, щоб збагнути, чим живуть пересічні французи і які вони у повсякденні, треба поторгуватися на місцевому базарчику, обговорити з господарем хлібного магазинчика останні політичні події, посидіти в черзі до зубного лікаря, застрягнути в ліфті, залити сусідів на різдвяний Cвятвечір, відвідувати шкільні батьківські збори і користуватися громадським транспортом. Пройшовши успішно усі ці етапи, власкор «УК» у Страсбурзі бере на себе сміливість стверджувати, що у ставленні до життя українці і французи дуже подібні.

Реформувати виборче законодавство, судову систему, зокрема прокуратуру, і зняти проблему вибіркового правосуддя, владнавши справу Юлії Тимошенко, — ці вимоги прозвучали у двох резолюціях, ухвалених Європарламентом під час чергової сесії, яка вчора завершилася у Страсбурзі. 
У резолюції «Європейська політика сусідства: у напрямку до зміцнення партнерства» Європарламент рекомендує Єврокомісії підписати Угоду про асоціацію з Україною лише після того, як вона виконає весь перелік умов ЄК. В резолюції висловлено жаль з приводу того, що процес виконання вимог, висунутих Києву Брюсселем, ще не завершено, оскільки в Україні не розв’язано проблеми вибіркового правосуддя і бракує «елементів реформи виборчого законодавства та судової системи». 

За ініціативою віце-прем’єр-міністра — міністра закордонних справ Словацької Республіки Мірослава Лайчака у Люксембурзі відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та держав — членів ЄС у форматі «Україна+група друзів України в ЄС». У зустрічі також узяв участь Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле.
 

Ці переговори мають величезне значення для пожвавлення торговельно-економічних, культурно-гуманітарних, традиційних, міжособистісних відносин між Україною та Чехією. Такими словами Президент Віктор Янукович привітав Президента Республіки Чехія Мілоша Земана, який перебував в Україні з офіційним дводенним візитом.
Опісля зустрічі у форматі «віч-на-віч» глава Української держави заявив у ході українсько-чеських переговорів, що цей візит сприятиме посиленню міжпарламентських зв’язків. «Сподіваюся, вибори, які відбудуться 25—26 жовтня, дадуть змогу найближчим часом сформувати чеський уряд, і співпраця між урядами наших країн також значно пожвавиться», — додав він. 

Про це заявив президент Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Марін Мрчела під час чергового пленарного засідання у Страсбурзі. Українська делегація розповіла учасникам зібрання про прогрес в удосконаленні системи запобігання і протидії корупції  у нашій державі та у виконанні рекомендацій GRECO.
За словами керівника української делегації, голови Державної реєстраційної служби Дмитра Ворони, на виконання рекомендацій GRECO  було прийнято чотири закони. Їх актуальність полягає у тому, що в них зокрема розроблено процедуру спецконфіскації та запроваджено кримінальну відповідальність юридичних осіб за корупційні дії в інтересах таких осіб. 

Візит до Естонської Республіки глава Української держави Віктор Янукович розпочав із зустрічі з Президентом цієї країни Тоомасом Хендріком Ільвесом у форматі віч-на-віч. Перед переговорами у Палаці Президента Естонії відбулася церемонія фотографування, потім Президент зробив запис у Книзі почесних гостей. По завершенні заходу в присутності лідерів підписано Протокол про наміри між Міністерством інфраструктури України та Міністерством економічних справ і комунікацій Естонської Республіки щодо співпраці у сфері розвитку транспортного коридору між Балтійським і Чорним морями.  

Укладання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, зокрема про всеосяжну зону вільної торгівлі, також сприятиме активізації співпраці із країнами Митного союзу. Про це Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив у Калузі в рамках дводенного робочого візиту до Російської Федерації.

«Підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не повинно бути перепоною для співпраці з Митним союзом, а навпаки, повинно активізувати нашу співпрацю», — уточнив Микола Азаров.