Заявка на проведення термінових дебатів щодо функціонування демократичних інститутів в Україні у ході зимової сесії ПАРЄ надійшла від доповідачок Моніторингового комітету Майліс Репс та Марієтти де Пурбе-Лундін наприкінці минулого року. І якщо ще місяць тому існувала ймовірність, що сесія ПАРЄ не ухвалить рішення присвятити термінові дебати саме українському питанню, то після драматичних подій останніх тижнів сумнівів з приводу теми дебатів ні в кого не залишилося. У четвер депутати ПАРЄ вислухають доповідачок Моніторингового комітету і ухвалять резолюцію щодо України, у якій дадуть свої оцінки діям офіційної влади і винесуть відповідні рекомендації.  

Під час роботи Всесвітнього економічного форуму Прем’єр-міністр Микола Азаров провів кілька важливих зустрічей. Так, із Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом обговорено шляхи врегулювання кризи, пов’язаної з організованими в центрі Києва масовими заворушеннями, і розвиток політичної ситуації загалом.

Микола Азаров підкреслив, що сьогодні влада має справу вже не з мирними протестами, а з добре організованою, спланованою операцією із захоплення влади. І все одно виявляє витримку, рішуче налаштована на мирне врегулювання конфлікту. 

…Зізнаюсь: мене дуже здивувала реакція — відсутність найменшого інтересу молодих китайців, котрі снідали за сусіднім столиком, до того, що показували й активно коментували в цей ранковий час на великому телеекрані  готельного ресторану. А транслювали сюжет із процесу судового засідання з обвинувачення якогось високопосадовця у зловживаннях, як пояснили нам згодом, службовим становищем, вимаганні хабарів, протекціонізмі у тендерних закупівлях. Режисер кілька секунд тримав картинку на  «корупціонерові» — чоловікові вже поважного віку, який стояв, низько схиливши голову перед  суддями та присутніми у залі, благаючи пробачення за скоєне.

Для цілей трансфертного ціноутворення Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.12.2013 №1042-р затвердив перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. До переліку включено 73 держави. Розпорядження опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 03.01.2014 №1.

Нагадаємо, що операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, відносяться до контрольованих. 

 Реалізація спільних українсько-російських проектів дасть змогу ефективно використовувати інновації в економіці України, що підвищить її конкурентоспроможність, сприятиме економічному зростанню та залученню наукових ресурсів у виробництво.

«Ці проекти важливі для подальшого розвитку України, для підвищення конкурентоспроможності країни і підвищення, у кінцевому підсумку, рівня життя нашого населення», — зазначив міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов в інтерв’ю одному з вітчизняних телеканалів.

Протягом першого сесійного тижня Європарламенту у цьому році питання України до розгляду на порядку денному винесено не було. Однак про Майдан  у своєму виступі, присвяченому підсумкам головування Литви у ЄС, згадав Голова Єврокомісії  Жозе-Мануель Баррозу. «Коли в самій Європі багато хто висловлює розчарування Євросоюзом, то позиція українців, які стоять морозними ночами в Києві з прапорами ЄС, підтверджує важливість європейських цінностей», — сказав  політик з трибуни. Комітет з питань зовнішньої політики, члени якого найліпше серед своїх колег обізнані з внутрішньополітичною ситуацією в Україні, обговорив майбутній візит до Києва делегації євродепутатів, що, як планується, 28—29 січня проведе зустрічі з українськими урядовцями і представниками опозиції.  

Дивацькому роду нема переводу. І 2013-й був багатий на неймовірне-очевидне. Сьогодні «Урядовий кур’єр» розповідає про найцікавіші з дивовижних відкриттів, зроблених у рік Змії. Більшість із них, на нашу думку, можуть сміливо претендувати на Шнобелівську премію-2014 за найкумедніші, найсмішніші та найпарадоксальніші винаходи. Головне — зробити все за канонами: прокричати «Еврика!» на сторінках серйозних наукових видань.  

Нещодавно кореспонденту «УК» випала нагода побувати на сучасній європейській фермі у країні Сезана та пармезану та поспілкуватись з її господарем Аленом Делестом, фермером у п’ятому поколінні, про життя  аграріїв у Євросоюзі, дотації, вартість землі, зарплату працівників тощо. Екскурсію своїм господарством Ален починає з арахісового поля, що приваблює у село Сустон (яке розташоване у департаменті Ланди у регіоні Аквітанія, що на південному заході Франції) сотні відвідувачів у місяць.

 «Я єдиний фермер у Франції, котрий вирощує арахіс, — з гордістю каже фермер. — Звісно, піщані грунти та французький клімат для цього не підходять, однак завдяки поливу та вдало підібраній технології арахіс плодоносить на 1 гектарі навіть за екстремальних умов».

Співвітчизники  вважали його героїчним воїном — він брав участь у всіх п’яти війнах, які вів Ізраїль, а представники іншого табору катом, винним у смертях тисяч мирних жителів у  таборах біженців. «Ніхто не може мене повчати про необхідність миру, — казав якось Аріель Шарон. — Це я воював у тих боях. Тож саме я є тією людиною, яка здатна зупинити війну».
Ми ніколи не дізнаємося, що спонукало Аріеля Шарона пожертвувати мрією, головним архітектором якої був він сам, ідеться в статті старшого наукового співробітника Національного центру наукових досліджень (CNRS) Франції Рана Галеві в Le Figaro. Лише за кілька місяців він відмовився від політики, якої дотримувався 30 років. Рішення відмовитися від поселень у Секторі Гази зробило з нього державного діяча. Воно також стало вінцем політичної кар’єри, відзначеної низкою більш-менш катастрофічних помилок. 

Людство у всі часи більше, ніж найблискучіші військові операції, цінувало дії, спрямовані на припинення кровопролиття і досягнення порозуміння між ворогуючими сторонами. Особливо значимість миротворчої діяльності як чинника мирного врегулювання міжнародних суперечок зросла на межі останніх століть, коли на зміну глобальним протистоянням типу холодної війни прийшли збройні конфлікти в окремих регіонах світу.