Укладання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, зокрема про всеосяжну зону вільної торгівлі, також сприятиме активізації співпраці із країнами Митного союзу. Про це Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив у Калузі в рамках дводенного робочого візиту до Російської Федерації.

«Підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не повинно бути перепоною для співпраці з Митним союзом, а навпаки, повинно активізувати нашу співпрацю», — уточнив Микола Азаров. 

Питання євроінтеграційних прагнень України в контексті підготовки до Вільнюського саміту «Східного партнерства» стали наріжним каменем зустрічі Президента Віктора Януковича і федерального міністра закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Гідо Вестервелле.
Віктор Янукович зазначив, що Верховна Рада наполегливо працює над виконанням критеріїв, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. А Гідо Вестервелле, як повідомляє прес-служба глави держави, наголосив: «Хочу запевнити вас, що Федеральний уряд Німеччини працює над тим, щоб усунути останні перешкоди на шляху до саміту у Вільнюсі».

Президент Віктор Янукович здійснив офіційний візит до Республіки Туреччина, маючи на меті передовсім взяти участь у Третьому засіданні українсько-турецької Стратегічної ради високого рівня. Захід відбувся в Анкарі під співголовуванням глави Української держави та Прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Перед цим високопосадовці провели зустріч у форматі «віч-на-віч», а по завершенні Стратегічної ради високого рівня поставили підписи під Спільною заявою.
Також за присутності Президента України та Прем’єр-міністра Туреччини підписано Виконавчу програму між кабінетами міністрів країн про першочергові заходи з розвитку співробітництва в галузі освіти на 2013—2015 роки; угоду у сфері лісового господарства, Спільну заяву міністрів енергетики щодо співробітництва в енергетичній сфері; Меморандум про співробітництво у сфері конкурентної політики між Антимонопольним комітетом України й Турецьким конкурентним відомством. 

Перебуваючи з робочим візитом у Польщі, Президент Віктор Янукович провів зустрічі з Президентом Італійської Республіки Джорджіо Наполітано й Федеральним Президентом Федеративної Республіки Німеччина Йоахимом Гауком. Та передовсім у мерії Кракова він поспілкувався з Президентом Польщі Броніславом Коморовським у форматі «віч-на-віч».
Перед початком заходу глави держав зробили записи у Книзі почесних гостей мерії міста. А опісля підписали Програму українсько-польського співробітництва на 2013—2015 роки. Документ чітко визначає пріоритетні завдання розвитку політичного діалогу, поглиблення взаємодії в усіх сферах двосторонньої співпраці. Та найголовніше — посилення взаємодії на євроінтеграційному напрямку, зокрема й щодо підготовки до проведення Вільнюського саміту «Східного партнерства» у листопаді 2013 року та дій, спрямованих на підписання в рамках цього заходу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

Очікуване підписання Україною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом накладає зобов’язання на уряд з адаптації економіки та внутрішньої політики держави для безболісного входження в зону вільної торгівлі. Таку позицію висловив віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко в інтерв’ю одному з провідних українських телеканалів.
«Адаптація митних зборів під час вступу до зони вільної торгівлі займе від року до трьох. Приблизно протягом двох років триватиме робота із зміни технічних регламентів. Через три роки Україна буде готова з регламентами та митними зборами до повноцінної зони вільної торгівлі», — уточнив урядовець. 

Реформування виборчого законодавства — одна з умов, висунутих Європейським Союзом  для підписання Угоди про асоціацію.  Очікується, що 11 жовтня вітчизняне Міністерство юстиції отримає офіційні рекомендації Венеціанської комісії (Європейської комісії «За демократію через право») щодо реформування виборчого законодавства. Однак головні тези вже відомі, це, зокрема, зниження виборчого бар’єра, доцільність створення виборчих блоків політичних партій, обмеження розміру виборчого фонду, перерозподіл повноважень між ЦВК і окружними виборчими комісіями. Про все це й не тільки йшлося у четвер на черговому «круглому столі» з вивчення та обговорення зауважень і рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо вдосконалення виборчого законодавства, зорганізованому Мін’юстом. Участь у засіданні взяли провідні міжнародні та вітчизняні експерти, народні депутати України, представники державних органів, науковці. 

Якщо людям дедалі важче вижити наодинці, то країнам практично неможливо. Звісно, кожна має право будувати відносини з партнерами на власний розсуд. Однак національна безпека напряму залежить від сили і конкурентоспроможності економіки. Як писав Леонід Глібов у одній з найкращих своїх байок «Вовк та ягня»: «більший меншого кусає та ще й б’є — затим, що сила є...». 
Днями відбулося п’яте засідання Стратегічного дискусійного клубу, зорганізоване Інститутом світової політики за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні та уряду Норвегії. Тему обрали, як завжди актуальну: «Україна напередодні Вільнюса: Як змусити економіку працювати на національну безпеку?» 

Програма «Шкільне молоко», що передбачає регулярне забезпечення молоком учнів молодших класів, діє у 80 країнах світу. У її рамках 148 мільйонів дітей щороку випивають понад мільярд літрів молока. Основні завдання програми — формування у школярів розуміння важливості здорового харчування і зміцнення їхнього здоров’я, залучення дітей до активного способу життя і виховання дбайливого ставлення до довкілля.
Ідея розподіляти молоко в школах виникла у Великобританії ще у 20-х роках минулого століття в період економічної депресії. Цей напій запропонували як унікальний продукт, що частково заміняє сніданок, якого в той час не було в багатьох дітей. Усім учням початкових класів щодня належало вживати третину пінти (приблизно 200 мл) молока. 

Наша країна успішно працює над диверсифікацією постачання вуглеводнів для гарантування належного рівня національної енергетичної безпеки. Таку позицію Президент Віктор Янукович висловив під час презентації інвестиційних можливостей України в рамках шостого Світового економічного симпозіуму в Нью-Йорку. «Спільно з американськими партнерами (скажімо, компанією «Екселерейт Енерджі») до середини наступного року буде запущено першу фазу проекту «LNG-термінал», що дасть змогу Україні приймати до п’яти мільярдів кубометрів природного газу», — уточнив Президент, додавши про розширення видобутку власних енергоносіїв, зокрема сланцевого газу. 

Основна тема 68-ї сесії Генасамблеї ООН, що відкрилася 24 вересня, — «Закладаючи підвалини порядку денного ООН у галузі розвитку після 2015 року». Відкриваючи загальні дебати Генасамблеї, Генеральний секретар організації Пан Гі Мун зокрема закликав досягати Цілей розвитку тисячоліття, окреслити нову політику у сфері енергетики та екології, зміцнювати систему міжнародного правосуддя, досягти зупинення кровопролиття у Сирії.     

Загалом першого дня дебатів до делегатів 68-ї сесії звернулися близько 30 глав держав, серед яких був і Президент Віктор Янукович. Глава Української держави зазначив, що час до завершення виконання Цілей розвитку тисячоліття невпинно спливає, тому вироблення плану дій «Пост-2015», що має на меті формування цілей на наступний період, стає дедалі нагальнішим завданням міжнародної спільноти.