На засіданні Ради національної безпеки і оборони, спричиненому відмовою допустити до Криму українських урядовців, було ухвалено кілька важливих рішень, які визначатимуть політику держави щодо суспільно-політичного й стратегічного майбутнього півострова.

Про перебіг подій та подальші рішення зібрання на брифінгах докладно поінформували Секретар РНБО Андрій Парубій та міністр юстиції Павло Петренко. Перший з них розповів про ініціативу звернутися до ООН з тим, аби застосувати до Криму відому світову практику, проголосивши його демілітаризованою зоною. На думку Андрія Парубія, це є найоптимальнішою формулою для недопущення ескалації конфлікту в Криму. 

Кожна криза — це вікно можливостей. Зараз ми знову боремося за незалежність і цілісність України. Ні в кого не повинно бути сумніву — ми переможемо. Однак це не розв’яже всіх проблем і не ліквідує усіх ризиків та загроз. Виходом має стати довгострокова стратегія для України. Насправді це буде не європейська стратегія, а українська. Вона полягає в тому, щоб не імітувати реформи, а робити їх щодня крок за кроком у кожній галузі, встановити нульову толерантність до корупції і керуватися виключно верховенством права.  

Росіяни пішли далеко вперед у маніпулятивних технологіях, у них дуже добрі фахівці в цій галузі. І путінські промови, як і заяви всіх їхніх чиновників, зокрема постійного представника РФ при ООН Віталія Чуркіна, генерує один центр. Їхня мета — образити опонента, роздратувати, залишити відчуття нерозуміння того, що відбувається, і подивитися на реакцію. Більше того, роздратованість дає змогу потім, на другому етапі, продемонструвати її як фашистську істерію чи щось антиросійське. Таку думку в коментарі Укрінформу висловив соціальний психолог Олег Покальчук.
Він додав, що Путін як професійний кадебіст звик лякати, тому «не варто кидатися до телевізора, щойно оголошуватимуть його виступ, бо він нічого нового не скаже». 

Українські чиновники впевнені, що події, які відбуваються в Криму, — чітко організований сценарій із захоплення частини території України, який планували заздалегідь у високих коридорах Кремля.

— На наше переконання, кремлівський сценарій не мав обмежитися лише територією Криму, — розповідає міністр юстиції Павло Петренко. — Планувалося поширення відповідних дій із захоплення території України, зокрема й на південному сході. 

Зовнішня агресія, чи то пак весняне загострення, найближчого сусіда таки об’єднало нашу країну краще за будь-які потуги політиків. Той,  у кого на тлі розпочатого в  Криму  «примусу до миру» власний рейтинг зріс на  п’ять відсотків, уже допоміг українцям  отримати  результат, на досягнення якого новій  вітчизняній  владі за менш екстремальних умов могло знадобитися значно більше часу. Соціологія  після вільнюського кульбіту Януковича переконливо свідчила: українці стали більш зацікавлені в євроінтеграції і менш орієнтовані на Росію. Однак свіже опитування, проведене 9 березня одним з українських телеканалів, перевершило сподівання: вступ України до ЄС підтримало 77%, вступ до НАТО — 70%. Схоже, ми отримали черговий шанс позбутися радянського минулого, і  є надія, що цього разу остаточно.

Центральною подією другого дня робочого візиту Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до США став його виступ на позачерговому (вже шостому) засіданні Ради Безпеки ООН, де обговорювали ситуацію в Україні. 

Синьо-жовті прапорці як знак солідарності з українським народом були на робочих місцях деяких євродепутатів, коли у Європарламенті  відкрилися дебати на тему «Вторгнення Росії в Україну». 
«Ситуація в Україні — виклик європейській єдності та здатності Євросоюзу ухвалювати політичні рішення», — сказав у своєму виступі Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Він наголосив, що необхідно шукати мирних рішень виходу з кризи, оскільки «ми не маємо права ризикувати людськими життями». Він нагадав про запропонований Україні фінансовий пакет 11 мільярдів євро, виділений з європейського бюджету, і про те, що скасування деяких обмежень у торгівлі з ЄС ще до підписання Угоди про асоціацію приноситиме Україні щорічно 500 мільйонів євро.

Протягом останнього місяця жовто-блакитна стрічка — незмінний аксесуар мого зовнішнього вигляду. Вірю, що навіть найменші іскри енергії від молитов та думок про Україну сотень тисяч українців, які в ці дні проживають на чужині, акумулюються і линуть на Батьківщину.

Гнів і гордість, радість і сум, страх і надія, розпач і піднесення — цими почуттями живуть і дихають сьогодні не лише Київ, Львів чи Суми, а й Чикаго, Рим, Мюнхен, Лісабон та інші міста світу, куди доля завела наших співвітчизників. 

У четвер у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав держав та урядів країн Європейського Союзу, де обговорювалася непроста ситуація в Україні, що склалася через дії військових підрозділів на території Автономної Республіки Крим. На запрошення Ради ЄС у саміті у якості спеціального гостя взяв участь Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. До речі, будучи вірним заявам щодо жорсткої економії державних коштів, глава уряду вилетів до Брюсселя звичайним рейсом в економ-класі. 

Під час зустрічі Голови Верховної Ради, виконувача обов’язків Президента Олександра Турчинова з керівником зовнішньополітичного відомства Великої Британії Вільямом Хейгом особливу увагу приділено подіям, які відбуваються у Криму.