Україна і світ

У політиці час має велике значення, а згаяти слушний момент — непоправна розкіш. Якщо у липні і політики, і представники влади заспокоювали   набридливих експертів та громадських активістів, мовляв, час ще є, все зробимо, то нині від літніх канікул залишилися лише спогади, а часу на розкачування й зовсім не  залишилося. За словами Єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле,  Європейський Союз планує у жовтні оцінити рівень виконання Україною всіх критеріїв, визначених Радою ЄС 10 грудня 2012 року. Тож практично на все про все маємо місяць.

…Десь через півгодини ми зрозуміли, що водій нашого червоно-зеленого «Volkswagen Jetta» заблукав вечірніми вулицями Пекіна в пошуках ресторану. Таксист, якого ми зупинили біля готелю, англійської не знав, як і ми — китайської. Він був, напевне, не місцевим, їхав напівтемними вулицями не дуже впевнено, час від часу повторюючи: «Сорі, сорі». Ресторан наш, як переконалися пізніше, був десь поряд, у мікрорайоні, навколо якого ми кружляли, але як нас підвезти до нього, не порушуючи правил дорожнього руху, наш іногородній таксист не знав. А покарання для водіїв у Піднебесній дуже суворі: до 320 доларів, вилучення прав або смерт?на кара. У випадку, скажімо, коли у ДТП з вини якогось мажора вбито людину.

Георгій Анчев народився та живе в болгарському місті Пловдив. Його мати походить з Івано-Франківської області. Зі своїм чоловіком — болгарином вона познайомилася, навчаючись разом в одному з російських вишів. У  родині Анчевих спілкуються і болгарською, і українською мовами. Георгій часто приїздить в Україну, до того ж не лише до родичів, а й до друзів, яких уже має тут чимало. Його співвітчизник Красимір Паньковський, здавалося б, асимілювався, стається це, за словами хлопця, тоді, коли проживаєш в діаспорі не на компактних теренах, не спілкуєшся українською мовою. Та поклик української крові все-таки пробудив Красиміра, й у 23 роки він досконало вивчив українську. Більше того, саме в Болгарії молодіжні організації закордонних українців провели свій перший форум. Потім такі зустрічі взялися проводити на прабатьківській землі — в Києві, Львові. Цього року їх радо приймав Тернопіль.  

Традиційно напередодні відзначення Дня Незалежності українці з усього світу з’їхалися на історичну батьківщину на ювілейний Х Світовий конгрес. Життя внесло корективи у заздалегідь складену програму заходу. Окрім запланованої теми про  80-ті роковини Голодомору в Україні, життя примусило обговорити гарячі питання сьогодення, а саме  загострення  ситуації у торговельно-економічних відносинах  українських експортерів зі структурами сусідньої країни.  

Журналісти «Урядового кур’єра» у вихідні побували на українсько-російському кордоні у трьох пунктах пропуску і поспілкувалися з водіями фур. Усі повідомляють про упереджене ставлення російських митників до будь-яких вантажів з України, що прямують до Росії. Транзит пропускають без особливих перешкод. 

Останні дні виявилися спекотними як у прямому, так і в переносному сенсі. Вище керівництво держави тримало та й продовжує тримати руку на пульсі надчутливого для країни питання — експорту вітчизняних товарів до Російської Федерації. Так, Прем’єр-міністр Микола Азаров у телефонному режимі обговорив зі своїм тамтешнім колегою Дмитром Медведєвим актуальний стан торговельно-економічних відносин між країнами, а також ускладнення, які виникли у митному оформленні окремих видів вантажів, що постачаються з України до Росії. 

Оскільки спроби політичного тиску на українську владу, щоб змусити її змінити стратегічний курс руху з європейського на євразійський, успіхом не увінчалися, у Москві вирішили вдатися до дієвішого і відчутнішого для України кроку: блокування українського експорту на російську територію. Якщо раніше російське вето на ввезення української продукції робилося  вибірково і стосувалося окремих товарів, то з 14 серпня, як зазначається у зверненні Федерації роботодавців до глави українського уряду, Федеральна митна служба РФ включила до так званої групи ризику товари всіх без винятку українських експортерів. І хоч українське Міндоходів, якому підпорядковуються всі митні пости, не підтвердило і не спростувало цієї інформації, це за нього зробили безпосередні експортери української продукції. 

Однією з найвизначніших зовнішньополітичних подій для України  в новому політичному сезоні, який не за горами, обіцяє стати саміт Східного партнерства, котрий пройде наприкінці листопада у Вільнюсі. Головною інтригою цього міжнародного заходу залишається питання: чи погодиться Брюссель винести на підписання під час саміту Угоду про асоціацію з Україною. Ті, хто уважно стежить за перипетіями тривалих переговорів щодо асоціації, помітили, що за останні кілька місяців єврочиновники у своїх заявах почали дедалі рідше ставити у пряму залежність підписання угоди зі справою Юлії Тимошенко. Один зі співбесідників «УК» в Європарламенті  напівжартома сказав: «Схоже на те, що ви отримаєте угоду в листопаді, якщо тільки до того часу українська влада не розпочне нового політичного процесу». Серед керівництва Євросоюзу міцніє розуміння того, що негативне рішення Вільнюського саміту щодо долі асоціації з Україною може відкинути Київ з європейського шляху прямісінько в цупкі обійми Митного союзу на найближчі десятиріччя. І чимало європолітиків вважають такий розвиток подій геополітичною помилкою. Серед них — депутат Європарламенту від Нідерландів, член політичної групи «Альянс лібералів та демократів Європи» Йоханес Корнеліс ван БААЛЕН, з яким кореспондентові «УК» вдалося зустрітися у Страсбурзі. 

З наближенням Вільнюського саміту «Східного партнерства» в суспільстві підвищується інтерес до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З огляду на це і той факт, що уряд приділяє належну увагу діалогу з громадськістю з проблематики укладення цієї угоди, її текст розміщено на  Урядовому порталі. З ним можна ознайомитися в розділі «Діяльність уряду» у рубриці «Європейська інтеграція». Повний текст Угоди про асоціацію складається з 7 розділів, які охоплюють не лише аспекти політичної інтеграції і питання співробітництва у безпековому вимірі. Левову частку документа присвячено вільній торгівлі з Євросоюзом, економічному та галузевому співробітництву. 

Очі у Чена темно-карі, примружені. А щира усмішка ні на секунду не сходить з його смуглявого обличчя. Власник крамнички біжутерії у самому центрі Шанхая немов буравчиком пронизує тебе своїм вивчаючим поглядом. Він добре розуміється на психології. І головне для нього, звичайно, не втратити потенційного покупця. Чену це вдається.  

У Греції є давній звичай: на Новий рік у двері будинку кидають стиглий плід граната, насіння якого має розлетітися по всьому подвір’ю. Таке собі своєрідне побажання достатку. Нині «країна, де є все» змушена звикати до нових реалій. Достаток уже не так щедро розсипається по гостинних домівках греків. Що змінилося в їхньому житті в добу економічної турбулентності і що, попри все, не зміниться ніколи? Про це ми вирішили дізнатися, вирушивши до берегів Еллади. 

Знайти будинок № 9 в Університетському провулку в Єкатеринбурзі виявилося доволі просто. Перехожі відразу вказали на приміщення гірничого університету — одного з провідних вишів міста і краю. Коли на дверях аудиторії побачив табличку «Паняк Стефан Григорович», переконався: не помилився. А вже за якусь хвилину-другу розмовляли із земляком рідною українською мовою в далекій від України російській глибинці.