Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026
Оксана ГОЛОВКО

Осінь надії нашої

У політиці час має велике значення, а згаяти слушний момент — непоправна розкіш. Якщо у липні і політики, і представники влади заспокоювали   набридливих експертів та громадських активістів, мовляв, час ще є, все зробимо, то нині від літніх канікул залишилися лише спогади, а часу на розкачування й зовсім не  залишилося. За словами Єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле,  Європейський Союз планує у жовтні оцінити рівень виконання Україною всіх критеріїв, визначених Радою ЄС 10 грудня 2012 року. Тож практично на все про все маємо місяць.

Осінь надії нашої

 Від українського парламенту чекають підтримки всіх законів,
  необхідних для підписання Угоди про асоціацію з ЄС  

У політиці час має велике значення, а згаяти слушний момент — непоправна розкіш. Якщо у липні і політики, і представники влади заспокоювали   набридливих експертів та громадських активістів, мовляв, час ще є, все зробимо, то нині від літніх канікул залишилися лише спогади, а часу на розкачування й зовсім не  залишилося. За словами Єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле,  Європейський Союз планує у жовтні оцінити рівень виконання Україною всіх критеріїв, визначених Радою ЄС 10 грудня 2012 року. Тож практично на все про все маємо місяць.

Сир одкладений добрий, а робота — ні

Днями Президент Віктор Янукович запевнив: Україна виконає умови, необхідні для підписання Угоди про асоціацію. Він також нагадав, що європейський вибір України закріплений у Законі «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» і не підлягає сумніву.

Не сумнівається у тому, що Україна виконає свої зобов’язання перед Європейським Союзом і сподівається, що підпише Угоду про асоціацію з ЄС, і голова Верховної Ради Володимир Рибак. Спікер нагадав, що народним депутатам України належить прийняти законопроекти про прокуратуру, про судоустрій та вдосконалити виборче законодавство. За його словами,  домовленість з керівниками фракцій про те, що їх треба розглянути якнайшвидше, краще на першому сесійному тижні у вересні, існує.

Не такою райдужною, на думку експертів, є перспектива ухвалення антидискримінаційного законопроекту, оскільки дискусія щодо його доцільності  однаково гостра і в парламенті, й поза ним. 

Водночас прискорити євроінтеграцію і підтримати Україну на тлі торгового конфлікту з Росією закликали депутати Європарламенту.

«Тиск, який Росія чинить на Україну, — це порушення міжнародного права. Погрози на адресу Києва з Кремля — це застереження для всіх держав регіону, які прагнуть до євроінтеграції. Європейське співтовариство не може прикидатися, що торговельна війна, розгорнута проти України, його не стосується ... » Ці та інші заяви звучали у Брюсселі під час дебатів на позачерговому  засіданні Комітету із закордонних справ 28 серпня.

Відступати нікуди: позаду Москва

Загрози і тиск, який чинить Росія на Україну, йдуть врозріз з нормами міжнародного права, заявив, зокрема,  Ельмар Брок, німецький євродепутат, який очолює в Європарламенті Комітет з міжнародних справ. Звертаючи увагу на російську політику щодо газових цін і митні перешкоди для українських товарів, він заявив: така поведінка Росії неприпустима.

А представник Європейської служби зовнішніх дій Гуннар Віганд, у свою чергу, ще раз нагадав, що Україна  незалежна у виборі і укладанні вигідних їй міжнародних угод.

Тим часом польський євродепутат соціаліст Яцек Саріуш-Вольський переконаний, що нещодавні митні обмеження, створені на російсько-українських кордонах, — проблема не комерційна, а геополітична. «Це не просто торгівля, навіть зовсім не торгівля. Так само йдеться не лише про Україну, так само тиснуть на Молдову і Вірменію. Йдеться про опір Росії в цілому проекту «Східного партнерства». Низка останніх подій нами сприймається як ескалація, яка веде до подальшого погіршення».

Крім гучних заяв, євродепутати запропонували й реальні заходи щодо підтримки України. Отже, ЄС може порушити питання про торговельні суперечки Росії та України на саміті «Великої двадцятки» в Санкт-Петербурзі 5-6 вересня.

«Угода не має бути підписана у Вільнюсі, — несподівано для всіх почав промову Павел Коваль, голова комісії міжпарламентського співробітництва «Європарламент — Україна»,   — її мають підписати вже завтра чи післязавтра в Києві або Брюсселі».  Він запропонував підписати Угоду про асоціацію з Україною з додатковими умовами про ті вимоги, які Україна не встигне виконати.  При цьому  навів приклад Болгарії та Румунії, з якими при підписанні угод про вступ до ЄС було внесено певні застереження.

У свою чергу, посол України в ЄС Костянтин Єлісєєв закликав до згуртування всіх політичних груп Європарламенту навколо ідеї підписання Угоди про асоціацію. На його думку, зараз слід інтенсифікувати всі контакти між органами Європейського Союзу, серед держав Співдружності, з Україною і Росією. «Нам потрібно запустити широку роз’яснювальну кампанію, присвячену перевагам Угоди про асоціацію серед всіх — жителів України, в Європейському Союзі і в Російській Федерації — з точки зору демократичного, політичного і соціального вимірів», — зазначив  український дипломат, висловлюючи надію, що Європейський Союз на нинішньому, вирішальному, етапі буде рішучим, уважним і проникливим, як ніколи раніше.

Ось вам перо і чорнило

Символічно, що саме у день засідання Комітету із закордонних справ Європарламенту у  Києві стартувала акція  «Підпису — ЄС!», спрямована на підтримку підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Волонтери у всіх куточках країни  збиратимуть  ручки пересічних громадян, що  означатиме  символічне уповноваження глави держави  для підписання угоди. В обмін активісти даватимуть перехожим наліпки з текстом: «Я уповноважив Президента підписати Угоду про асоціацію з ЄС».

«Настав  час, коли Україна має позбутися репутації країни, яка ніколи не втрачає шанс втратити шанс», —  жартома під час акції зазначив один з послідовних прихильників євроінтеграції, колишній віце-прем’єр-міністр  Олег Рибачук, наголошуючи, що зараз, напередодні саміту «Східного партнерства», що відбудеться 28—29 листопада у Вільнюсі, Європейський Союз уперше висловлює одностайну підтримку Україні та чекає від нас кроку назустріч. 

У вас є кулькова ручка? Долучайтеся до всеукраїнського флешмобу,  якщо  підтримуєте ідею інтеграції України з ЄС. А народним депутатам пропоную подарувати кишенькові календарики — осінні місяці на них  мають бути забарвлені у тривожний червоний колір.

ПРЯМА МОВА 

Ян ТОМБІНСЬКИЙ,
голова Представництва ЄС  в Україні:

— У вас ще є трохи часу. Потрібно використовувати його максимально ефективно, щоб провести судову реформу, змінити виборче законодавство і вирішити ще одне питання, найбільш політичне із усіх, — відносно долі колишнього прем’єра Юлії Тимошенко.

Діалог між представниками ЄС і українським президентом, українським урядом все ще триває. Україну незабаром удвадцяте відвідають два уповноважених Європарламенту — і це показує інтенсивність нашого діалогу.

Олександр СУШКО,
директор Інституту  євроатлантичного  співробітництва:

— Таке враження, що всі повірили, що ця угода в нас у кишені після того, як Росія почала нам у цьому «допомагати». Але це не так. Я як експерт не даю і 50 відсотків за те, що вона реально може бути цього року підписана. Тому ключові події мають відбутися у вересні — на початку жовтня. Україна має продемонструвати свою політичну волю і вирішити ті питання, які були сформульовані ще в грудні минулого року Євросоюзом. І тоді підпис у Вільнюсі стане реальністю...

ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ

Точного переліку документів, необхідних для підписання  Угоди про асоціацію з ЄС, сьогодні немає. До євроінтеграційних зараховують такі законопроекти:

♦ «Про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати)»;

♦ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації»;

♦ «Про суспільне телебачення та радіомовлення України»;

♦ «Про внесення змін до Податкового кодексу України про трансфертне ціноутворення»;

♦ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних»;

♦ «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів»;

♦ «Про виконання судових рішень» — необхідний для того, щоб рішення Європейського суду з прав людини в частині компенсацій виконувалися Україною;

♦ Зміни до кримінально-виконавчого кодексу, які пом’якшують низку норм утримання ув’язнених;

♦  «Про повноваження прокуратури»  (очікує висновків Венеціанської комісії);

♦  «Про довибори до парламенту»…