Цю угоду вчора ратифіковано в Європейському парламенті у Страсбурзі під час чергової сесії. Хоч напередодні, під час її обговорення, у сесійному залі виникла дискусія між депутатами з приводу неналежного захисту прав сексуальних меншин. Зокрема йшлося про внесення до Верховної Ради закону  про заборону пропаганди гомосексуалізму, який було схвалено у першому читанні.  
Деякі євродепутати пропонували поставити у пряму залежність подальший діалог Києва і Брюсселя з приводу лібералізації візового режиму із захистом інтересів гей-спільноти України. Проте широкої підтримки у Європарламенті ця ініціатива не знайшла.

Одна із заповідей великого закону племені ірокезів закликала вождів мислити на сім поколінь уперед, щоб нащадки, народжені через 140 років, могли вдячно пожинати плоди цих мудрих рішень. Це застереження індіанського племені спадає на думку, коли занурюєшся у геополітичні тонкощі та технологічні нюанси видобутку сланцевого газу. Перед Україною нині стоїть дуже складний вибір. Для того, щоб остаточно обрати шлях, яким доведеться йти і нашим нащадкам, необхідно надзвичайно уважно вивчити усі особливості такої відносно нової енергетичної сфери, якою є на сьогодні сланцевий газ. Кореспондентові «УК» вдалося поспілкуватися на цю тему із депутатом Європейського парламенту від Швеції, автором резолюції ЄП щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу Карлом ШЛІТЕРОМ.  

Сьогодні виповнюється 95 років Товариству Червоного Хреста України. Це наймасовіша громадська благодійна організація, мета якої — захист людського життя та здоров’я незалежно від раси, релігійних поглядів і політичних переконань. У міжнародному русі Червоного Хреста беруть участь понад 97 мільйонів добровольців у всьому світі. В Україні до лав товариства приєдналося понад 6,5 мільйона осіб.
Кому і як допомагає товариство, які проблеми йому доводиться розв’язувати — про це розмова з президентом Товариства Червоного Хреста України Іваном Усіченком. 

Європейська інтеграція створює нові можливості для модернізації та розвитку України. Про це Президент Віктор Янукович сказав під час зустрічі з Прем’єр-міністром Естонської Республіки Андрусом Ансіпом.

«Той вибір, який Україна зробила в питанні європейської інтеграції, створює для нас сьогодні умови реформування, модернізації нашої країни, і ми їх розглядаємо як процес, який рухає розвиток нашої держави», — наголосив він. Крім того, на сьогодні ті питання, які стоять у програмі відносин між Європейським Союзом та Україною, стабільно вирішуються. Президент наголосив, що українське суспільство підтримує європейські цінності.

Євроінтеграцію врятують доступні мультивізи і лоукости. Можливо, ця думка нині зрозуміла не кожному пересічному українцеві, та як інакше пояснити пряму залежність: що частіше люди виїздять у Європу, то більше в них бажання там жити? І тим вища серед них підтримка вступу України в ЄС.
Новостворена громадська організація «Фонд «Єврорада», звісно, не може наказати консульствам країн-членів ЄС прихильніше ставитися до наших співгромадян, які мають намір побувати за кордоном. Залучати на український ринок дешевих авіаперевізників — також компетенція інших структур. А ось заповнити принаймні деякі інформаційні прогалини, пожвавити комунікацію між інститутами громадянського суспільства в нашій країні та європейськими інституціями «Єврорада» береться з неабияким ентузіазмом. 

Якого значення надає Федеративна Республіка Бразилія співпраці з нашою країною в космічній галузі, як готується космодром Алкантара до першого старту української ракети-носія «Циклон-4» — про це та інше розповідає Надзвичайний і Повноважний Посол Бразилії в Україні Антоніо Фернандо Круз-де-Мелло.  

Залізною леді Маргарет Тетчер уперше назвали в Радянському Союзі за гостру критику його керівництва. Їй це імпонувало. Однак, як хімік з Оксфордським дипломом, вона добре знала, що спільне між політикою й елементом таблиці Менделєєва — це передовсім  гнучкість.
Серед численних жінок-політиків вона вирізнялася тим, що нікого не залишала байдужим: одні захоплювалися, інші ненавиділи. Та кожен її крок неодмінно обговорювався і в політиці, і поза нею. Щоправда, в політиці приводів було значно більше. 

Офіційний візит в Україну Прем’єр-міністра Республіки Казахстан Серіка Ахметова був розрахований на два дні. Першим акордом перебування на нашій гостинній землі стала зустріч високого гостя з главою українського уряду Миколою Азаровим і переговори делегацій у розширеному складі.
Хоч церемонію у приміщенні Клубу Кабінету Міністрів і було влаштовано за всіма правилами протоколу, атмосфери напруженості геть не відчувалося. Спільну мову одразу знайшли як члени делегацій у неформальному спілкуванні, що передувало очікуваному офіціозу, так і журналісти, які обмінювалися отриманою з різних джерел інформацією та запросто заводили невимушені розмови з високопосадовцями. А поважні гості діставали телефони й фотоапарати, щоб зафіксувати себе і колег на тлі державних прапорів.  

Зовнішньоекономічні відносини між Україною та Казахстаном виходять на новий, більш якісний, рівень. Це стало основним лейтмотивом засідання 11-ї Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова та першого заступника прем’єр-міністра Республіки Казахстан Бакітжана Сагінтаєва.
«І надалі наші економічні відносини міцнішають. Обидві держави діють строго в рамках національних законодавств. Пріоритетними для розвитку взаємовигідної співпраці ми виокремили такі галузі: паливно-енергетична, агропромислова, транспортна, авіаційна, космічна, машинобудування для агропромислового комплексу, створення інфраструктурних об’єктів», — зазначив Сергій Арбузов. 

Другого дня офіційного візиту до Угорщини Прем’єр-міністр Микола Азаров зустрівся з Президентом цієї держави Яношем Адером. Глава українського уряду подякував за вольове рішення, відповідно до якого розпочався імпорт до України природного газу, придбаного на європейських спотових ринках. «Україна протягом багатьох років вела важкі переговори з нашими сусідами, і тільки Угорщина вирішила це питання, забезпечивши прорив в енергетичній незалежності України», — наголосив Микола Азаров.
Водночас він зазначив, що на прохання угорської сторони Україна може збільшити у 2—2,5 раза експорт електричної енергії, забезпечивши потреби сусідів в електроенергії.