У рамках офіційного візиту в Україну Президент Азербайджану Ільхам Алієв зустрівся з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Глава уряду поінформував про підсумки дуже плідного, за його оцінкою, засідання міжурядового комітету з питань торговельно-економічного співробітництва, відзначивши активізацію співпраці у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства та оборонно-технічній галузі. Також Микола Азаров наголосив на важливості інтенсифікації співробітництва у гуманітарній сфері. 

Попередні підсумки Спільної операційної програми Румунія—Україна —Республіка Молдова виразно засвідчили, що українці ще не вміють як слід використовувати вигоди, які може дати співпраця з Євросоюзом, навіть поза межами будь-яких асоціацій. Скажімо, згадану транскордонну програму було профінансовано в обсязі понад 125 мільйонів євро. Україні з них перепало ледь більше 9 мільйонів. Такий прикрий дисбаланс заступник директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції Одеської облдержадміністрації Анастасія Андронова пов’язує не зі специфічними симпатіями та антипатіями з боку ЄС, а виключно з активністю наших громадських організацій.  

Робочий тиждень Президент Республіки Азербайджан Ільхам Алієв розпочав у Києві. Він прибув з офіційним візитом в Україну за місяць після своєї інавгурації. Офіційна церемонія зустрічі із Президентом Віктором Януковичем, відлуння державних гімнів країн, представлення офіційних делегацій, переговори у форматі «віч-на-віч» — ці стандартні заходи передували IV засіданню Ради президентів України та Азербайджану.
Його Віктор Янукович розпочав словами-подякою за повагу, висловлену до нашої країни Азербайджаном. Відносини з Україною Азербайджан цінує не менше. Ільхам Алієв вважає, що країни досягли вагомих результатів, розвиваючи спільними зусиллями політичний, економічний та енергетичний напрями. Тож упевнений: Україна зміцнить суверенітет, вирішуючи важливі соціальні, інфраструктурні та економічні завдання. 

Після більш ніж річної перерви у столиці Євросоюзу відбулося засідання Комітету парламентського співробітництва Україна — ЄС. Цей майданчик співробітництва між Верховною Радою та Європейським парламентом протягом останнього року став заручником політичних дебатів усередині українського парламенту, що викликало неабияку стурбованість європейської сторони. Лише у жовтні 2013-го, через рік після парламентських виборів, Верховна Рада таки сформувала свою делегацію, призначивши її співголовами позафракційного Петра Порошенка та депутата від Партії регіонів Сергія Тігіпка.   

Увечері 13 листопада в Брюсселі конференція президентів Європейського парламенту — керівного органу цієї інституції, до складу якого, окрім Президента Мартіна Шульца, входять керівники всіх політичних груп, — прийняла одностайне рішення продовжити наданий Пету Коксу та Александеру Кваснєвському мандат до Саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі.  

Практичні кроки з подальшої реалізації стратегічно важливих проектів у сферах космосу та охорони здоров’я були в центрі уваги Шостого спільного засідання Міжурядової українсько-бразильської комісії з торговельно-економічного співробітництва. Реальне підтвердження плідного міждержавного партнерства — спільний космічний проект «Циклон-4 — Алкантара».
«Цей проект надзвичайно важливий не лише з комерційного погляду. Успіх проекту «Циклон-4 — Алкантара» стане підтвердженням здатності України і Бразилії реалізовувати проекти такого масштабу», — висловив переконання міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов у ході роботи засідання.

Від перефразування приказки  зміст не змінюється.  Бо толерантність і означає терпіння у перекладі з латини. Однак на вітчизняних  теренах дедалі частіше стали вживати слово іншомовного походження.  Як і мріяти про вільне пересування Європою у майбутньому.  Водночас статистика свідчить, що  на сьогодні, за різними даними,  від 77% до 85% українців ніколи не були в країнах Євросоюзу. Прискорити цей процес можна, лише  виконавши всі пункти першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом, яка стосується передовсім законодавчого та інституційного забезпечення.  

Днями інформаційний простір збурили репортажі із Красної Талівки — невеликого села, яке розташоване в Луганській області поблизу державного кордону з Росією. Мовляв, російські прикордонники почали виставляти паркани з колючим дротом. Наш журналіст виїхав на місце подій, аби дізнатися, що насправді відбувається у прикордонних територіях України з Росією.
Тепер нещасні красноталівці, які звикли не помічати, що вже два десятки років живуть в «окремій державі», мають шукати пункт місцевого пропуску. Просто перейти поле, аби доньці, що вийшла заміж за росіянина, картоплі віднести чи хворому батькові, хата котрого опинилася на території іншої держави, — борщу, вже не вдасться. Сараї тепер по один бік кордону, хати — по другий. Невидима й досі особливо не відчутна лінія кордону між державами на мапі набуває кольору та твердості металу. А місцеві жителі протестують… 

Бакинський міжнародний гуманітарний форум — це авторитетний майданчик, де обговорюються актуальні питання гуманітарного співробітництва. Азербайджан, який володіє багатими традиціями міжкультурної, міжцивілізаційної і міжконфесійної співпраці, – ідеальне місце для проведення заходів у такому форматі.

У III Бакинському міжнародному гуманітарному форумі взяли участь численні представники різних країн світу. Серед них — впливові суспільно-політичні діячі, колишні глави держав, нобелівські лауреати та інші особи. Протягом двох днів на форумі були проведені «круглі столи» на теми «Конвергенція технологій та обриси майбутнього: основні виклики XXI століття», «Гуманітарні аспекти економічного розвитку», «Наукові інновації та їх трансферт у сферу освіти», «Мультикультуралізм і самобутність: у пошуках ціннісної згоди в суспільстві», «Національна ідентичність в епоху постмодерну», «Сталий розвиток та екологічна цивілізація», «Досягнення молекулярної біології і біотехнології: від теорії до практики», «Актуальні питання медіа в умовах глобалізації інформаційного простору». 

Про це під час брифінгу у Страсбурзі з нагоди оприлюднення річного звіту комітету заявив його голова  Лятиф Гусейнов. Він відмовився коментувати можливість лікування екс-прем’єр-міністра України у Німеччині. «Оскільки подробиці та перспективи такого розвитку подій нам не відомі», — пояснив Лятиф Гусейнов.
Востаннє делегація СРТ побувала у Качанівській виправній колонії та Центральній клінічній лікарні Харкова у грудні 2012 року. Але, за словами голови комітету, відсутність повторних візитів «не означає відсутність нашого інтересу» до справи Юлії Тимошенко. «Ми надзвичайно уважно відстежуємо ситуацію  і перебуваємо у тісному діалозі з українською владою та іншими організаціями з цього питання», — запевнив Лятиф Гусейнов.