Рівно за чотири місяці від початку російського вторгнення в Україну лідери країн-членів ЄС ухвалюватимуть історичне рішення. Адже 24 червня у Брюсселі пройде саміт Європейської ради, на якому розглядатимуть питання надання Україні статусу держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. «Рішення саміту має стати потужним політичним меседжем і поворотною точкою для Європи», — заявив Руслан Стефанчук на церемонії відкриття Днів України, яка відбулась у Брюсселі у приміщенні Українського хабу громадянського суспільства.

 Серед друзів України, яких ми дуже цінуємо, Польща посідає особливе місце. Та самовідданість, з якою сусідня країна прийшла нам на допомогу в дуже скрутну хвилину, вже багато в чому вплинула на долю України та мільйонів українців.

Тому розмову з Послом Польщі в Україні Бартошем ЦІХОЦЬКИМ Укрінформ розпочав з подяки — колективної та особистої. А потім ми розмовляли про війну, загрозу росії для Польщі та Європи, змарнований Україною час, силу і слабкість

У п’ятницю, 17 червня, Єврокомісія має затвердити висновок щодо заявки України на членство в ЄС. Саме на основі цього висновку під час саміту глав держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу, який пройде 23—24 червня у Брюсселі, ухвалюватимуть рішення, чи надавати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
Висновок готують на підставі відповідей на анкети-запитальники, які Київ отримав від Брюсселя після того, як 16 травня офіційно подав заявку на вступ до ЄС. 

Про те, як змінився порядок денний українсько-турецької співпраці після 24 лютого, чи вплинула війна рф на стратегічне партнерство, як Туреччина допомагає Україні та чи вдасться найближчим часом за сприяння Анкари розпочати вивезення зерна та інших товарів із портів України, в інтерв’ю Укрінформу розповів Надзвичайний та Повноважний посол України в Турецькій Республіці Василь БОДНАР.

Майже 95% українських біженців, які виїхали в ЄС, рятуючись від війни, — жінки та діти. Пошук житла, роботи, шкіл та дитячих садків для дітей, мовний бар’єр, постійний психологічний пресинг і стрес — це ті виклики, які щодня доводиться долати більшості українок, що опинилися за кордоном. Про це повідомила представниця варшавського відділення неурядової організації «Національний демократичний інститут» Дарина Онишко під час онлайн-дискусії «Як захистити українських жінок у ЄС?». Вона пройшла з ініціативи аналітичної платформи Visegrad Insight.

Європарламент рекомендував Європейській раді надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС «як чіткий політичний сигнал солідарності з українським народом». Про це йдеться в Рекомендаціях щодо зовнішньої політики ЄС, безпеки та оборони після вторгнення росії в Україну, які було  ухвалено на сесії ЄП, що відбулася у Страсбурзі. Рекомендації підготували доповідачі комітету Європарламенту з питань зовнішньої політики Девід Макалістер та Наталі Луазо.

Почесні консули — не професійні дипломати, проте мають володіти всіма тими якостями, які дають змогу успішно й ефективно представляти країну на зовнішньополітичній арені. Їхнє головне завдання — допомагати українським громадянам за кордоном, якщо ті потрапили в біду, а також відкривати двері для українського бізнесу.
На відміну від послів та консулів, зазвичай почесними консулами у країні стають не іноземці, а її громадяни.  Почесний консул не може бути державним службовцем чи політичним діячем, але щоб ефективно виконувати свої функції, повинен мати широкі зв’язки і знайомства в урядових, громадських та бізнесових колах країни, у якій представляє інтереси України.

Виставка, яку відкрито у Брюсселі у приміщенні Українського хабу громадянського суспільства біля центрального входу до Європарламенту, певно, одна з найемоційніших і найнезвичніших, які бачила ця європейська столиця.

Експозиція «Ірпінь. Непереможний» складається із предметів домашнього вжитку: меблів,  побутової техніки, дитячих іграшок, музичних інструментів, які колись були частиною мирного життя звичайних ірпінців. Ці речі чорні від кіптяви пожеж і ще смердять димом, бо їх знайшли на згарищі будинків, у які влучили ракети, бомби і снаряди російських загарбників, що в перші дні війни окупували мирний Ірпінь. 

Таке рішення було ухвалено на засіданні Конференції президентів Європарламенту — політичного органу ЄП, який відповідає за організацію його роботи та законодавчої діяльності. Президент ЄП Роберта Мецола повідомила на своїй сторінці у Twitter, що рішення про заборону перебувати на території Європарламенту для представників російського бізнесу набуло чинності з моменту його ухвалення. «Ми не можемо дозволяти поширювати російську пропаганду та неправдиві, токсичні наративи про вторгнення в Україну», — написала політик. 

У   Києві відбулися українсько-польські міжурядові консультації. Як заявив присутній на зустрічі Президент Володимир Зеленський, спільне засідання двох урядів у такому форматі відбувається вперше і є історичним для наших держав.
«Наші відносини з теплих і сусідських через війну росії проти України перейшли на новий етап — відносин міцних та історичних. Винятковою є підтримка України з боку Польщі, яка проявилася в багатьох напрямах. Зокрема, це безпрецедентна оборонна допомога, а також підтримка українських громадян, які були вимушені виїхати до Польщі, рятуючись від війни, розв’язаної рф», — цитує слова Президента його Офіс.